Ніна Коробко — спеціалістка з комунікацій, яка встигла попрацювати в комунікаційній агенції Gres Todorchuk, у медіа The Village Україна, а наразі є креативною директоркою сервісу оренди одягу Oh My Look! та копірайтеркою курсу Not Only Magic.
Ніна розповіла, як почати кар’єрний шлях у комунікаціях та отримувати роботу в компаніях мрії. Також ми поговорили про те, як змінюється ринок комунікацій та що варто враховувати у своїй роботі над проєктами. Вийшла дуже натхненна розмова.
КАР’ЄРА
ВИБІР УНІВЕРСИТЕТУ
На першому курсі університету я створила YouTube-канал, який допомагав старшокласникам готуватися до ЗНО. Я його вже не веду, але дотепер мені регулярно пишуть абітурієнти з проханням підказати, куди їм варто вступати. І мені, з одного боку, хочеться дати їм слушну пораду, а з іншого, розумію, що вибір професії — це дуже індивідуальна історія.
Я серйозно обмірковувала вибір університету і зрештою пішла вчитися на журналістку в Інститут журналістики КНУ. Ще будучи школяркою, я розуміла: найцінніше, що може дати інститут — це люди. Мій мені їх дав: на журналістиці вчаться одні з найталановитіших і найцікавіших людей, яких я коли-небудь зустрічала. Також я не мала ілюзій отримати у виші знання, які, умовно кажучи, покриють 95% необхідних у роботі навичок. Я усвідомлювала, що в такій креативній професії мені потрібно багато практики, тому ще одним важливим критерієм у виборі інституту стала можливість поєднувати навчання зі стажуваннями, підробітками й роботою.
Коли на другому курсі я пішла на практику, то зрозуміла, що за тиждень практичної роботи справді можна навчитися набагато більшого, ніж за пів року теоретичного навчання. І я думаю, це не сильно залежить від спеціальності: більшості речей, які людині потрібно виконувати на роботі, вона — на жаль чи на щастя — вчиться вже на роботі.
ПРАКТИКА, СТАЖУВАННЯ, ПІДРОБІТКИ
За час навчання в університеті в мене було близько 12 стажувань та підробітків. На початку, коли досвіду ще не було, я йшла на нецільові підробітки. Обирала за принципом найкращого з можливого на цьому етапі. Так у мене вийшов класний список абсолютно різних напрямів роботи: викладачка англійської в дитячому садочку, репетиторка з англійської та української, відеографка стартапу, адміністраторка шоу-балету на ходулях, адміністраторка сайту, графічна дизайнерка, баєрка, райтерка для соцмереж великих брендів. Крім цього, я проходила цільову практику: на онлайн-порталі ELLE, на каналі “112 Україна” та на “Новому каналі”.
ПОЧАТОК ШЛЯХУ В КОМУНІКАЦІЯХ
Першу роботу за фахом я отримала ще на першому курсі, коли моя тьотя запускала свою компанію. Їй потрібен був маркетолог, SMM-ник і фотограф, і вона взяла мене виконувати ці функції. Але я була зовсім недосвідченою, розбиралася у всіх процесах з нуля, самостійно. Добре пам’ятаю, як зафакапила першу робочу фотозйомку, тому що зовсім не розуміла, як працювати зі світлом.
У той час я цілком випадково потрапила на консультацію до Лєри Бородіної, це був 2013 рік. Тоді я дізналася про Oh My Look! — йому на той момент було всього близько 6 місяців.
Читай більше: Про зміну бізнес-моделі, підходу до контенту та вплив карантину на Oh My Look! і G.Bar
Коли я вперше зайшла в шоу-рум і подивилася на все, то подумала: “О Господи, я точно хочу тут працювати!” Нещодавно я знайшла свій список семирічної давнини під назвою “100 цілей на майбутнє”, і один з його пунктів: “Я хочу працювати в Oh My Look!”. Зараз я креативна директорка Oh My Look! та копірайтерка курсу Not only magic, але до цього я пройшла досить довгий шлях.
У 2013 році в Oh My Look! взагалі не було вакансій за моєю спеціальністю — компанія була ще зовсім маленькою. Але за два роки в неї з’явився корпоративний блог і відкрилася вакансія журналіста. Тоді я подумала, що це доля, і відправила заявку з резюме й мотиваційним листом. Імовірно, пошук кандидатів тимчасово стояв на стопі, бо мені відповіли та призначили співбесіду аж за кілька місяців. Але через обставини вона так і не відбулася — пообіцяли повернутися до моєї кандидатури за кілька місяців.
Я чесно почекала цей час, а потім зрозуміла, що потрібно брати ініціативу у свої руки — і написала головній редакторці блогу. Але не просто із запитанням, чи відкрита ще вакансія і коли до мене повернуться, а одразу з пропозицією. Мені хотілося проявити ініціативність та креативність, показати свій ентузіазм. Тож я вирішила скласти список із 40 тем, на які я можу написати тексти для блогу, і відправила головній редакторці. Після цього листа мене взяли. Так я почала писати тексти для корпоративного блогу і спецпроєктів. Весь цей час ми з OML! співпрацювали на фрилансі — у якісь періоди на постійній основі, у якісь — попроєктно.
ПРО ПОЧАТОК РОБОТИ В GRES TODORCHUK
Після закінчення бакалаврату я місяць відпочила і взялася шукати нову роботу. Тоді я натрапила на вакансію PR-менеджера в агентство Gres Todorchuk. Мене зацікавила компанія, але я знала, що робота піарника — не моє, тому сумнівалася. Після кількох днів роздумів я випадково зайшла на Facebook-сторінку Саші Тодорчука й побачила там іншу вакансію, яку він опублікував буквально дві години тому — шукали креативного стратега. Ось ця посада була мені до душі, тож я вирішила податися. Було очевидно, що на цю вакансію подаватиметься багато людей, тож не завадить якось виділитися серед них.
На першому етапі відбору потрібно було написати про себе і про соціальні проєкти, які мені імпонують. Я вирішила не обмежуватися звичайною розповіддю. Оскільки серед вимог було вміння працювати в графічному редакторі й мати високий рівень англійської, я придумала, як зможу показати ці навички ще на етапі супровідного листа. Я зробила 5 різнотипних графічних шаблонів, у кожному з них написала про окремі соціальні проєкти англійською мовою. Така презентація допомогла мені пройти на наступний етап відбору — тестове завдання.
Під час тестового переді мною стояло завдання придумати і в текстовому форматі описати ідею, як можна актуалізувати тему незрячих людей. На той момент у мене ще не було достатньо досвіду створення ідей, тож я вирішила: якщо не зможу виділитися по суті, то постараюся виділитися за формою. Тобто не просто придумати ідею, а ще й класно її презентувати.
Моєю ідеєю стало створення виставки, експонати якої потрібно вивчати виключно на дотик. Так зрячі люди змогли би прожити досвід, який незрячі проживають щодня. По суті, такий собі музей “Третя після опівночі”, про існування якого я, правда, тоді ще не знала. Скидати ідею текстом мені не хотілося. Я придумала цікавіший і наочний формат — вибудувати експозицію в грі The Sims, де сіми розглядають експонати. Далі я записала скринкаст і змонтувала ролик, в якому закадровим голосом пояснила суть своєї ідеї. Після виконання цього тестового мене взяли на роботу.
У роботі я проявляла багато ініціативи. Уже після першого місяця мені запропонували відповідати ще й за корпоративні комунікації агентства: вести соцмережі, обробляти запити на співпрацю, почати регулярно подавати проєкти компанії для участі в українських і міжнародних преміях та працювати над медійним спецпроєктом агентства.
ПРО РОБОТУ В THE VILLAGE UKRAINE
Після звільнення з агентства Gres Todorchuk я подумала, що, перш ніж почати шукати нову роботу, мені потрібно зрозуміти, яку саме роботу я хочу знайти. Подумки визначила важливі для мене критерії, “подивилася” на них і подумала, що таку вакансію я точно не знайду. Але знайшла — старшою креаторкою спецпроєктів у комерційному відділі The Village Ukraine. Я відповідала за створення ідей спецпроєктів для брендів. Обробляла брифи й придумувала креативні ідеї, з огляду на цілі та завдання бізнесу, інтереси медіа та аудиторії. У підсумку я працювала зі спецпроєктами і з боку медіа в The Village, і з боку бізнесу в Oh My Look!, і з боку агентства в Gres Todorchuk.
Читай більше: Як працювати з контентом і створювати спецпроєкти для брендів. Поради від Ніни Коробко
РОБОТА НАД КУРСОМ NOT ONLY MAGIC В КОМАНДІ OH MY LOOK!
Ще в період мого креаторства в The Village ми з Лєрою Бородіною почали роботу над її майбутньою книжкою, де мені пощастило відповідати за редактуру. У процесі інтерв’ю я ще більше переконалася в тому, що мені дуже імпонує підхід Лєри до розвитку бізнесу й до життя загалом. І пізніше ми продовжили співпрацю вже у форматі фултайму.
Першим проєктом став Not only magic — онлайн-курс Лєри про те, як будувати бренди, які люблять. Моє завдання як копірайтерки — на основі інтерв’ю з Лєрою готувати разом з командою тексти для уроків курсу. Передати її багаторічний досвід, але скоротити його до простого і зрозумілого плану дій для всіх підприємців.
Ще один блок роботи полягає в комунікації з аудиторією курсу. У телеграм-чаті Not only magic щодня накопичується близько тисячі повідомлень. Перечитувати їх учасникам фізично складно, водночас завжди є страх загубити важливу інформацію. Оскільки ми намагаємося максимально спростити й полегшити комунікацію, то вирішили робити дайджест новин у телеграмі. Це формат, де ком’юніті-менеджерка щодня перечитує весь чат — і ми готуємо дайджест коротких повідомлень з найголовнішого, що обговорювали за день. На мій погляд, цей формат круто формує ком’юніті, що є необхідним для успішного сучасного бізнесу.
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ РИНОК КОМУНІКАЦІЙ
Рекламний ринок став більш демократичним. Коли не було соціальних мереж, бренди розміщували рекламу здебільшого на ТБ, у пресі та на банерах й не бачили відгуку аудиторії. З появою соціальних мереж зросла роль людини як споживача. Бренди набагато більше орієнтуються на її запити у своїй роботі.
Звідси бере початок і тренд на розвиток ком’юніті навколо бренду. Важливо не просто передавати інформацію аудиторії, а об’єднувати людей спільними цінностями та інтересами.
Ще один тренд — персоналізація і залучення. Це коли пасивних споживачів перетворюють на таких, що беруть участь у створенні та використанні контенту.
Що більше різної інформації з’являється для споживача, то вищими стають вимоги. Тому так важливо робити контент небанальним і зручним. Мені дуже імпонує формат скролітелінгу — це яскраві проєкти, що привертають увагу та не дають людині занудьгувати в процесі перегляду. У них текстові лонгріди перетворюються на інтерактивні динамічні історії з великою кількістю фото, відео, аудіо, анімацій та великих заголовків.
Читай більше: Скролітелінг як дієвий інструмент для медіа, брендів та особистих публікацій
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ РОБОТИ В КОМУНІКАЦІЯХ
ФОКУСУЙСЯ НА SOFT SKILLS. Якщо озирнутися назад і подумати, чого я найкраще навчилася за попередні роки, то це soft skills. Звичайно ж, я розвиваю і прямі професійні навички, але саме soft skills — емпатія, уважність, наполегливість — зіграли вирішальну роль у моїй кар’єрі.
ПРОЯВЛЯЙ СПІВПЕРЕЖИВАННЯ ТА УВАЖНІСТЬ ДО ТИХ, ІЗ КИМ ВЗАЄМОДІЄШ. У комунікаціях завжди багато людей, з якими треба працювати. Це може бути як зовнішня аудиторія, для якої ти створюєш проєкт і яку не бачиш особисто, так і внутрішня команда, разом з якою щодня працюєш. У реалізації будь-якого проєкту дуже багато залежить від злагодженості команди. Досягти її можна тільки в тому випадку, якщо в кожного члена команди розвинена емпатія.
ПРОЯВЛЯЙ НАПОЛЕГЛИВІСТЬ. Пробивайся навіть у ті місця, які здаються повністю закритими. У всіх нас є можливості, і вони дуже близько. Але іноді, якщо не докласти фінального зусилля — можна їх втратити.
КОЛИ ПРОХОДИШ ВІДБІР НА ЯКУСЬ ВАКАНСІЮ — УЯВИ, ЩО ВЖЕ ОТРИМАВ(-ЛА) РОБОТУ МРІЇ. Подумай, що класного можна зробити, працюючи на цій посаді, і запропонуй свої ідеї (а краще реалізовані проєкти) керівництву. Так у тебе буде набагато більше шансів виділитися з-поміж інших кандидатів, показати свій ентузіазм та інтерес до компанії. Така практика дасть можливість зрозуміти, наскільки ця робота тобі підходить і наскільки ти нею “гориш”. Роби більше, ніж від тебе очікують.
РОЗВИВАЙ “НАДИВЛЕНІСТЬ”. Напевно, найлегший та найцікавіший спосіб робити це в креативній сфері — стежити за комунікаційними фестивалями, де з тисяч різних проєктів відбирають найкрутіші. Серед таких фестивалів — Cannes Lions, D&AD, Eurobest, Effie Awards. Аналізуй роботи переможців: “Чому цей проєкт вийшов класним?”, “Які інструменти використовували креатори?”, “Що ти можеш узяти на замітку для своїх проєктів?”, “А що ти зробив(-ла) б абсолютно навпаки?”
РОЗВИВАЙ SOCIAL LISTENING. Прислухайся і придивляйся до всього, що відбувається навколо — до коментарів у соцмережах, монологів таксиста, розмов бабусь на лавочці або друзів у барі. По-перше, це цікаво. А по-друге, допомагає краще зрозуміти, що важливо для інших людей, на що вони звертають увагу і як зробити проєкт, що їх зачепить.
ПАМ’ЯТАЙ ПРО ВАРІАТИВНІСТЬ. Не плануй придумати одну, але одразу геніальну ідею — це сильно завищить твої очікування від себе і буде складно придумати бодай щось. Краще запиши 10-20-30 хороших і не дуже ідей. І навіть якщо половина з них будуть абсолютно бездарними, то точно знайдуться й такі, які можна розвинути в щось класне. У моменти своїх творчих криз я граю у гру “Придумати 20 найгірших ідей”. Дивно, але серед цих “найгірших ідей” неодмінно трапляються хороші.
РОЗВИВАЙСЯ НЕЛІНІЙНО. Цікався темами, які безпосередньо не пов’язані з твоїм профілем. Будь-які знання можуть бути цінними й застосовними у твоїй роботі. Профільні курси з креативу й комунікацій часто дають лише інструментарій — методики, які допомагають креативити. Але крім інструментарію, має бути ще й наповнення — знання, досвід і враження. Робота в креативі складається з тисячі мікронюансів, і складно передбачити напевно, що саме надихне тебе на якусь ідею: остання прочитана книжка, пройдений курс з архітектури, розмова з другом або цитата з випадкової статті.
ФОТО: ДАН БАЛАШОВ