Зсередини

Чому всі говорять про екологію?

Поговорили з експерткою та еко-блогеркою про еко-комунікації
Данилюк Даяна, 14.12.2019

Найбільше лайків збирають пости про екологію. Блогери пишуть про сортування сміття. Людиною року обирають 16-річну екоактивістку Грету Тунберг. Здається, як на динозаврів скоро дивитимуться на людей, які досі використовують одноразові пакети та пластикові трубочки.

Екологічний стиль життя стає суспільно значущою філософією, яка вкорінюється в життя українців. Ми вирішили розібратися, коли тема захисту довкілля почала виходити за стіни Всесвітніх організацій та чому вона у всіх на слуху.


Наталя Гозак,
експертка ГО Екодія

Що потрібно знати?

Терміни “екологія” та “захист довкілля” не є синонімами

Якщо коротко, екологія — це природнича наука про взаємозв’язки між живим та неживим у природі. Така ж наука, як біологія чи математика. І тому не можна казати “у нас погана екологія” чи “я рятую екологію”, оскільки ми не говоримо, що “біологія стала погана” чи “піду зроблю щось для порятунку математики”. Так само і екологія — це все науки, їм байдуже.

А захист довкілля чи охорона навколишнього природного середовища – це діяльність людини, спрямована на збереження чи відновлення цінних процесів у природі. Тому, коли ми відмовляємось від одноразового пластикового пакування, щоб зменшити утворення відходів та супутнє забруднення ґрунтів, повітря і води — ми поводимось екодружньо та допомагаємо охороні природи.


Популяризація еко-френдлі — це друга хвиля

Я б сказала, що всерйоз про захист довкілля заговорили з 1987, коли вийшла доповідь незалежної міжнародної комісії (Комісії Брундтланд) — «Наше спільне майбутнє». І у цій доповіді вперше було широко висвітлено концепцію сталого розвитку (Sustainable development) — задовольняючи сучасні потреби людства, необхідно враховувати та захищати інтереси майбутніх поколінь, їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. І після цього почали формуватися й розвиватися міжнародні потужні ініціативи/інструменти, спрямовані на захист довкілля у різних сферах — від зміни клімату до протидії нелегальній торгівлі рідкісними видами.

До України ця хвиля прийшла вже після Незалежності.


Громадські організації зробили великий поштовх для публічної розмови про захист довкілля

У кожної групи свої функції та завдання. Суспільство покликане стимулювати й певною мірою контролювати державні органи, а державні органи покликані забезпечувати реалізацію державної політики. Я гадаю, що громадські організації та активісти стають дедалі активнішими та більш обізнаними. 


Постійність інформаційних кампаній дає результати

Тема охорони довкілля стає популярнішою поступово. І це відповідає міжнародним тенденціям – щоразу до акцій (як Година землі чи Марш за клімат) приєднується все більше людей, переважно молоді. Бо саме вони більш глобалізовані та краще відгукуються на світові тренди. Вони чують, що за кордоном є рух, і привозять його сюди. Вони бачать, що десь модно ходити у магазин з шопером, і привозять тренд в Україну. 

Звичайно, одна короткотермінова кампанія не дає суттєвої зміни в обізнаності суспільства. Це тривалий процес — чим сильніший й активніший весь екологічний сектор громадянського суспільства, чим більше буде привернено уваги міжнародної спільноти до питань довкілля. На жаль, чим більш видимими стають згубні наслідки людської діяльності в Україні — тим обізнаніше суспільство. Поки площина сміттєвих полігонів не стала критичною і хтось один не зняв про це сюжет — ніхто не думав про сміття, як про проблему.


Приклад світового привернення уваги до екологічних проблем 

Дві спортсменки, Кейт Шотмен та Ізабель Торп, виступили в басейні, повному пластику, щоб привернути увагу до проблеми забруднення океану. Вони виступали в рамках проєкту The Big Bang Fair, де учасники пропонують свої рішення екологічних проблем. Спортсменки хотіли показати, як почувають себе мешканці океану, через постійні викиди пластику. 


Що потрібно робити?

  1. Не нехтуйте можливістю сходити на марш, лекцію або воркшоп, де можна познайомитися з людьми, які займаються активним захистом навколишнього середовища. У 2019 році водночас у 150 країн світу, включно з Україною, відбувся міжнародний Марш за клімат, приурочений до саміту ООН. Це перший український кліматичний марш, якому вдалося зібрати понад 2 тисячі учасників лише в Києві. Така демонстрація була покликана звернути увагу влади до нагальних потреб: переходу на відновлювальну енергетику, заборону пластику та дотації на догляд за тваринами.
  2. Долучайтесь до акцій, які роблять щось корисне для навколишнього середовища. У 2018 році під час Книжкового Арсеналу бренд “Моршинська” у рамках своєї програми “Разом за природу” провела акцію «Дерева за книги». За її умовами за кожну куплену книжку буде висаджено дерево у Карпатах. У результаті акції на ярмарці було куплено майже 50 000 книжок.

   3.  Цікавтеся освітніми проєктами. Українська безкоштовна платформа Prometheus має курс про сортування сміття, де зібрана не тільки вся можлива інформація про відходи: органічні, побутові, небезпечні(лампи, термометри, батарейки тощо), але й про державну політику України. Після закінчення курсу ви отримаєте сертифікат та знання, які допоможуть почати сортувати сміття правильно.

  4.  Відвідуйте виставки, де представлені експонати різних країн. На цьогорічному Українському тижні моди в Мистецькому Арсеналі проводилась ціла інформаційна кампанія, присвячена розмові про Sustainable Fashion. В одному із залів розмістилася виставка «Fashion Revolution: Майбутнє текстилю», створена за підтримки Посольства Швеції в Україні. Вона розповідає про переробку тканин, ресурси (вода, енергія, транспорт), які витрачаються для виготовлення одягу, поліестер, який є джерелом мікропластику та соціальні аспекти фешн-індустрії. Швеція, найвідомішим брендом якої є H&M, намагається всіляко боротися зі “швидкою модою”, спровокованою постійною зміною трендів. Таким чином, виставка пояснює, чому одягу потрібно давати “друге життя”, здавати на переробку та не захоплюватися шопінгом.


Лада Полтавська,
еко-активістка та авторка
телеграм-каналу @myecoroutine:

Загалом, говорити про екологію я почала в 2013 році. До цього вела багато різних блогів: писала про моду, етичність, екологію. Мені дуже хотілося, щоб в мене з’явилося місце, де я могла б ділитися своїми переживаннями та щоденними відкриттями, так виник телеграм-канал «my eco routine». Я писала туди майже кожного дня, розповідала про свої будні: жалілася на метрові шари пластику в посилці, розповідала про свої нові екозвички та альтернативи.

На початку я не сприймала це, як щось серйозне, бо в мене було всього 18 підписників. І навіть подумати не могла, що канал виросте в щось значно більше. Сьогодні це повноцінний проєкт, інформ-платформа з новинами, анонсами подій, купою дайджестів і гідами зі свідомого споживання. Чому саме телеграм? На той момент я вела standalone блог, писала про етичні бренди та sustainable fashion, та прийшов час щось змінювати. Поки я працювала над новим дизайном блогу, мене просто розривало на частини, аж так хотілося писати. Тоді я почала активніше вести свій інстаграм, пізніше з’явився й телеграм. Тоді мій канал був найпершим і досі є найбільшим в Україні.

Щоб більше дізнатись про тему захисту довкілля я б радила прослухати всі TED talks на цю тему. Там часом зустрічаються надзвичайні люди з надзвичайними ідеями та досвідом. Зараз на Coursera запустився дуже крутий курс від шведського університету: Greening the Economy – Lessons from Scandinavia про зелену економіку, про індивідуальний вибір (як ми впливаємо на навколишнє середовище), про бізнес стратегії та розумні міста.

Ще один курс, який би я рекомендувала тим, хто цікавиться свідомою модою — шеститижневий курс “Fashion and Sustainability: Understanding Luxury Fashion in a Changing World” від лондонської школи дизайну та Kering, де розглядаються такі важливі аспекти, як сталий розвиток, матеріальна база для люксового сегменту, інструменти, можливості та їхня реалізація преміум брендами. 

Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень