Цієї весни весь світ вимушено перейшов в онлайн. Хтось звик до цього формату ще до карантину, а комусь знадобилося багато часу, щоб адаптуватися до нових реалій. Хтось полюбляє навчатися або навчати, сидячи вдома перед екраном монітора, а хтось не уявляє навчального процесу без живого контакту з аудиторією.
Ми розпитали лекторів і студентів Bazilik School про обидва формати навчання — онлайн та офлайн. Вони поділилися враженнями, розповіли про переваги й недоліки кожного формату особисто для них, а також запропонували ідеї для підвищення ефективності онлайн-навчання.
Лектори
Який формат викладання вам подобається більше — офлайн чи онлайн?
Анастасія Федоренко:
Офлайн, звичайно! Формат офлайну передбачає не тільки передання або отримання інформації, а й спілкування, живі емоції, можливість тут і зараз комунікувати зі студентами з будь-якого питання. В офлайні круто — я бачу емоції людей, ми спілкуємося одне з одним, заводимо нові знайомства. Декому навіть вдається знайти роботу впродовж навчання. Усе це відбувається в процесі комунікації. Плюс, перебуваючи на офлайн-лекції, студентам легше не відволікатися та сконцентруватися на матеріалі.
Але цією гучною заявою не можу сказати, що онлайн для мене сильно програє. Під час проведення лекції в ZOOM я теж отримала велике задоволення від процесу. Хоча й бракувало очей студентів.
Євген Зінгерман:
Після пів року викладання в онлайн-форматі я вкотре пересвідчився, що все-таки більше люблю офлайн. Причин багато.
По-перше, цей формат дає змогу бачити аудиторію, краще відчувати її реакції на матеріал, жарти, дотримуватися свого стилю викладання тощо. По-друге, офлайн більш інтерактивний, з погляду взаємодії аудиторії з лектором. Студенти можуть не тільки ставити запитання, а й коментувати з місця, жартувати, у перервах підходити до лектора і ставити приватні запитання. Та й мотивація аудиторії, яка знайшла час зібратись, приїхати, часом навіть у негоду, і провести з тобою день або два, — зазвичай вища, ніж у тих, хто вмикається в онлайні.
Офлайн більш інтерактивний, з погляду взаємодії аудиторії з лектором
Ксенія Демченко:
Мені ближче офлайн, бо в цьому форматі більше емоційного контакту з аудиторією. Часто видно по очах студентів, коли їм щось незрозуміло — тоді я одразу підходжу й пояснюю. Через ZOOM так не вийде.
Але і в онлайні для мене, безперечно, є плюси. У цьому форматі ми встигаємо опрацювати більше матеріалу, бо студенти, як на мене, сконцентрованіші й менше відволікаються. Також мені зручно проводити інтенсив з будь-якої локації, не потрібно приїжджати на лекцію — я можу перебувати де завгодно. А ще я менше хвилююся, виступаючи перед аудиторією в онлайні, тож інтенсив проходить для мене спокійніше.
Богдан Левченко:
Я віддаю перевагу офлайну, тому що в цьому форматі набагато легше створити й підтримувати робочу атмосферу, бачити й відчувати реакцію студентів на матеріал і, відповідно, регулювати стиль та формат подачі. В онлайні, звичайно, вже стало досить звично спілкуватися з камерою ноутбука. Проте онлайн ніколи не замінить живого викладання.
Я менше хвилююся, виступаючи перед аудиторією в онлайні, тож інтенсив проходить для мене спокійніше
Які особливості онлайн-викладання?
Анастасія Федоренко:
Загалом в онлайн-форматі все досить зрозуміло. Але не будь-яке навчання можна перенести в онлайн.
Для лекційних занять це дуже зручний формат. Адже в моїй презентації багато візуального матеріалу, і кольори на екрані передаються значно краще, ніж на проекторі. А ось проводити майстер-класи з фотографії в онлайні дуже складно, тому що це практичні заняття — ми створюємо композиції, працюємо з ракурсами тощо. Тож тут залишається тільки варіант офлайну.
Якщо все-таки є можливість викладати онлайн без втрати якості, то безперечною перевагою цього можна вважати мобільність. Круто, коли є змога проводити або слухати лекцію в будь-якому місці, де є інтернет.
Євген Зінгерман:
На мою думку, онлайн-навчання — це здебільшого компромісний варіант. Ти можеш слухати лекцію, лежачи на дивані та не вмикаючи камеру, гладити котика, відповідати щось своїм домашнім. Але все це не дозволяє тобі повністю зануритись у навчальний процес.
Також в онлайні доволі складно обкатувати новий матеріал, бо ти не можеш зчитувати реакцію аудиторії. Мені відносно пощастило, бо я читаю готову, багато разів перевірену програму.
Ще один мінус — під час онлайн-навчання можуть виникати технічні проблеми. Оскільки більшість лекцій проходить увечері, коли зростає навантаження на інтернет, лектор може “зависати” на екрані, а звук чи картинка — зникати. Усе це впливає на якість занурення в навчальний процес.
З іншого боку, онлайн має плюс — дає доступ до знань тим людям, які з різних причин раніше не могли відвідувати офлайн-курси. І це настільки великий плюс, що він легко перекриває всі мінуси. Онлайн — найбільш демократичний та інклюзивний формат навчання.
Онлайн-навчання — це здебільшого компромісний варіант
Що ви хотіли б змінити/додати в онлайн та офлайн-форматі навчання?
Анастасія Федоренко:
Хочеться більше зворотного зв’язку і запитань від студентів в онлайні. Щоб нікого не приваблювала ідея сховатися за вимкненим мікрофоном та камерою, мовчати й не запитувати про те, що цікавить чи не зрозуміло.
Євген Зінгерман:
Як техно-гік я думаю, що великий стрибок онлайн-освіта зробить із поширенням VR-технологій. Це розв’яже проблему занурення в навчальний процес, яку зараз просто фізично неможливо вирішити через якість продакшну. Над VR-технологіями зараз працюють Facebook, Apple, якщо вірити чуткам, та ще низка компаній.
Ксенія Демченко:
Було б класно проводити заняття у змішаному форматі — частина людей сидить в аудиторії, а частина водночас підключена по ZOOM. Так для обох груп заняття було б максимально комфортним та якісним.
Богдан Левченко:
Я прагну, щоб студенти на заняттях не вимикали камери та ставили запитання голосом, а не в чаті. Це хоч якось наблизить онлайн-формат до офлайну.
Було б класно проводити заняття у змішаному форматі — частина людей сидить в аудиторії, а частина водночас підключена по ZOOM
Студенти
Який формат навчання вам подобається більше — офлайн чи онлайн?
Ася Зайцева:
Я працюю віддалено з київською агенцією, моє місто для життя — Запоріжжя. Віддаю перевагу онлайн-формату, бо завдяки йому я можу навчатися у кращих фахівців країни та світу, не покидаючи домівки. Тобто жити там, де мені зручно, і розвиватися незалежно від місця.
Звичайно, є речі, які в онлайн перенести складніше. До них я відношу практичні заняття, що потребують безпосереднього контролю та фідбеку від викладача чи групи. Наприклад, курси майбутнього водія я поки що не уявляю повністю онлайн. І воркшоп із фотографії буде набагато ефективнішим офлайн, але при цьому є чимало можливостей для онлайн мастер-класів.
Особисто я бачу в онлайн-навчанні багато переваг. Основні для мене: можливість отримувати інформацію будь-де та якісніше планувати свій час.
Звичайно, є і певні недоліки. Так, онлайн-формат може, в поганому сенсі, розслабити, особливо якщо слухати лекції у записі. Проте це провина не формату навчання, а ставлення до нього студента і відсутності самоконтролю.
Маріанна Андрющенко:
Я часто замислююсь над тим, що ж обирати — онлайн чи офлайн. Досить давно працюю віддалено, перебуваючи наодинці. Це змушує мене час від часу сумувати за людьми й спілкуванням віч-на-віч. І саме офлайн-формат навчання дає можливість знайти живе спілкування, якого часто бракує, та завести нові знайомства.
Але для мене як черкащанки онлайн все ж у пріоритеті, тому що більшість класних навчальних івентів проходить або офлайн у столиці, або онлайн у ZOOM (найчастіше також зі столиці). Я переважно віддаю перевагу другому варіанту. У такому разі не витрачаю час і гроші на дорогу до Києва — просто беру ноут і йду вчитися на балкон.
Також люблю курси з попередньо записаними лекціями. Так не потрібно підлаштовуватись навіть по часу — я сама обираю, де й коли мені зручно навчатись.
Завдяки онлайн-формату я можу навчатися у кращих фахівців країни та світу, не покидаючи домівки
Анастасія Гаєвська:
Завжди віддавала перевагу офлайн-формату, бо вважала його ефективнішим за онлайн. Але багато залежить від школи або платформи, де проходить навчання. Я стикалася з різними підходами до онлайн і офлайн навчання, від чого залежала його ефективність.
У моєму випадку перехід на онлайн-формат був вимушеним заходом, через пандемію. Хоча й до неї час від часу я слухала лекції онлайн. Та це були переважно пробні уроки перед купівлею повного курсу.
Зараз ідеальним вважаю змішаний формат. Онлайн — це економія часу та енергії на дорогу, а офлайн — підтримка мотивації, зацікавленості та “живої” атмосфери.
Як на мене, чистий онлайн складно витримувати тривалий час. Для системного навчання потрібен додатковий стимул у вигляді ком’юніті.
Вікторія Ситник:
До карантину я навчалася виключно офлайн. Іноді купувала курси в запису, але таке навчання було менш ефективним, ніж на групових заняттях у реальному часі. Для мене масові курси — це нудно й без задоволення.
З початком карантину я полюбила онлайн-формат, але тільки синхронний тип навчання. Мені важливо знати, що зі мною в цей час навчаються інші люди, а по той бік монітора сидить реальний викладач, якому в будь-який момент можна поставити запитання. Спілкування, нехай навіть через інтернет, дає більше емоцій та вражень від навчання, допомагає мені заглибитись у матеріал і легше його засвоїти.
Синхронне онлайн-навчання — це мікс, де є енергетика лектора, натхнення й ефект присутності, але водночас немає потреби залишати простір власної домівки.
Для системного навчання потрібен додатковий стимул у вигляді ком’юніті
Що б ви хотіли змінити/додати в онлайн та офлайн-форматі навчання?
Ася Зайцева:
У Bazilik School мені кортіло навчатися в онлайн-форматі ще до карантину. Шкода, що саме через нього така можливість з’явилась.
У ZOOM я переживала за лекторів, які не бачать зворотного зв’язку через вимкнені камери студентів. Хотілося б більшої взаємодії. Наприклад, на платформах для трансляцій вебінарів часто не передбачена можливість відеозображення для учасників, тому оповідач завчасно знає, яка ситуація на нього чекає, і почувається не так покинуто.
Загалом в онлайн-форматі все добре. Більшість недоліків можна компенсувати просто бажанням організаторів курсу зробити якісний продукт та мотивацією студентів отримати якомога більше від навчання.
Маріанна Андрющенко:
У Bazilik я проходила навчання ще на початку карантину, але вже тоді мене цілком влаштовував онлайн-формат, який став вимушеним заходом для школи. Студенти мали простір для запитань у ході роботи, була презентація, була сесія “запитання-відповіді”.
На онлайн-платформах мені часто бракує групи, яка б розвивалась разом зі мною, щоб ми мали можливість поспілкуватись, розібрати детальніше питання курсу. Тому на таких платформах я би додала щось на кшталт “служби підтримки”. Бо мій стиль — вчитися через обговорення, повторення й закріплення прикладами.
Більшість недоліків можна компенсувати бажанням організаторів зробити якісний продукт та мотивацією студентів отримати якомога більше від навчання
Анастасія Гаєвська:
Можливо, було б добре, якби студенти мали змогу подивитися лекцію у записі.
З одного боку, круто, коли онлайн-лекції проходять без запису, як, наприклад, у Bazilik School. Із власного досвіду знаю, що набагато легше запланувати час на “живу” лекцію, ніж потім шукати можливість переглянути запис.
Та з іншого боку, іноді трапляються перебої з інтернетом. У такому випадку можливість переглянути запис лекції може врятувати. А ще можна закріпити матеріал, переглянувши ще раз.
Вікторія Ситник:
Мені хотілося б, щоб офлайн-заходи транслювали онлайн, з можливістю ставити запитання лекторам.
БІЛЬШЕ МАТЕріалів про навчання: