Сектор Трійки переносить культуру вболівання за своїх у підтримку війська. У матеріалі команда проєкту розповідає про його концепцію та візуальну айдентику — від образу фаната до кольорів і графічних елементів.
Сектор Трійки — це щомісячна підписка на підтримку Третього армійського корпусу. У спорті сектор об’єднує найвідданіших уболівальників команди. Цю ідею Трійка перенесла в підтримку війська й створила не просто механіку регулярних донатів, а спільноту своїх, де вболівають за успіхи Трійки на полі бою.
У матеріалі Оксана Драган, організаційна та маркетингова директорка штабного фонду Третього армійського корпусу, та Іван Малиш, артдиректор фонду, розповідають, звідки бере початок ідея Сектору та що закладено в айдентику проєкту.
Від трибун до системної підтримки. Зародження ідеї
Фанатська культура закладена в ідентичності Трійки. Серед тих, хто став основою Третьої штурмової бригади, багато футбольних уболівальників і представників ультрас-руху. Вони звикли триматися разом і бути за своїх до кінця. Саме тому ця культура природно перейшла з трибун у військо. Сьогодні ми бачимо її продовження у спільноті людей, які вболівають за успіхи Трійки на полі бою.
Це не новий образ. У березні 2025 року цей код уже використовували в рекрутинговій кампанії Полку безпілотних систем Трійки. Її головне повідомлення звучало так: «Долучайся до національного спорту. Займай найкращі місця в полку безпілотних систем Трійки».
Тоді до аудиторії зверталися через знайомі їй спортивні коди: команду, вболівання, підтримку своїх і спільну мету. Сьогодні цей культурний код має своє логічне продовження у новому проєкті, який обʼєднує людей, що вболівають за Трійку, підтримують її в спільноту своїх.
Трійка має дуже віддану аудиторію. Щодня люди вболівають за бійців корпусу, підтримують збори, поширюють інформацію та по-своєму долучаються до спільної справи.
Сектор Трійки — це спосіб об’єднати цю вже наявну спільноту та дати їй власне місце. Місце для тих, хто може сказати: «Я в Секторі. Я з Трійкою».
Образ, колір, рух. Айдентика Сектору Трійки
Образ Сектору не прив’язували лише до стадіону чи футболу. В айдентиці немає одного конкретного виду спорту. Важливо було створити загальний образ фаната, у якому себе міг би побачити будь-хто.
Кадр із ролика рекрутингової кампанії Полку безпілотних систем Трійки
Помаранчевий — це колір Трійки. Жовтий працює як маркер, що підкреслює головне. Особливо це помітно у використанні жовтих плашок під текстом, за допомогою яких виділяють важливі повідомлення. Якщо коротко: помаранчевий відповідає на запитання «чиє це?», а жовтий — «що тут головне?».
Рух в айдентиці передають за допомогою нахилу. Усі елементи спрямовані в один бік — вправо й угору, а крізь макети проходять тонкі діагональні лінії. Вони нагадують розмітку стадіону та гоночну трасу й створюють відчуття напрямку. Водночас цей прийом перегукується зі штурмовим накресленням логотипа Трійки.
Кислотно-жовтий з’явився у спорті з конкретної причини. На початку 1970-х у тенісі почали переходити з білих м’ячів на кислотно-жовті, адже на телевізійній картинці око губило білий м’яч у русі. Колір підібрали так, щоб швидкий об’єкт не зникав із поля зору. Відтінок отримав назву optic yellow.
Згодом він поширився й на інші елементи спортивної культури: бутси, кросівки, розмітку, фінішні стрічки та форму арбітрів. Це колір, створений для того, щоб за ним встигало око.
Маргарет Корт грає білим м’ячем у фіналі Вімблдону 1971 року. Фото: Getty Images
Знак Сектору поєднує літеру «С» і цифру «3» в одну фігуру. Він виріс із логотипа Третього армійського корпусу. Так айдентика дає зрозуміти, що Сектор Трійки — не окремий новий бренд, а продовження Трійки.
Наразі Сектор Трійки об’єднує 1400 людей, які щомісяця підтримують Третій армійський корпус. Долучитися до спільноти можна через сайт проєкту, обравши один із доступних рівнів передплати.
Також може бути цікаво: Армійський маркетинг нового рівня