На центральній алеї ВДНГ у Києві відкрили вуличну виставку «Безбар’єрність — це коли можеш за словами бачити людину».
Артпроєкт об’єднав 16 плакатів з ілюстраціями українських митців і мисткинь, які досліджують вплив слів на сприйняття людей і звертають увагу на те, чи бачимо ми за словами людину, її гідність і досвід, чи зосереджуємося лише на окремих ознаках, станах або життєвих обставинах.
Виставка проходить у межах Національного тижня безбар’єрності та всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш». Відвідати експозицію можна до 31 серпня. Надалі плакати демонструватимуть також у громадах по всій Україні за участю амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності.
Тема цьогорічного Національного тижня безбар’єрності — безбар’єрна комунікація. Ініціатори проєкту наголошують, що безбар’єрність стосується не лише фізичної доступності, а й культури повсякденного спілкування. Ідеться про те, як люди взаємодіють між собою та говорять одне про одного в родинах, закладах освіти, медіа, громадах і державних комунікаціях.
Представлені роботи українських митців і мисткинь розповідають про роль слів у формуванні уявлень про людину та водночас акцентують на тому, що часто залишається непомітним за зовнішніми ознаками. Серед тих, про кого йдеться в експозиції, — люди з інвалідністю, люди старшого віку, люди, які пережили полон, а також люди з діабетом, порушеннями зору чи слуху. Автори проєкту наголошують, що незалежно від життєвих обставин чи особливостей кожна людина насамперед залишається людиною, і це має знаходити відображення як у ставленні до неї, так і в мові.
«Безбар’єрність починається зі слів — з того, як ми говоримо про людей і до людей. Те, як звучить комунікація у державі, медіа, культурі чи публічному просторі, формує культуру поваги та включеності. Мистецтво має особливу силу — воно допомагає говорити на складні суспільні теми зрозумілою мовою. Через такі проєкти суспільство вчиться бачити людину, а не її діагноз, статус чи життєві обставини. Дякую українським митцям і мисткиням, які долучилися до створення проєкту та через свої роботи допомагають формувати нову культуру людиноцентричної комунікації в Україні», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
У створенні проєкту взяли участь 13 українських художників і художниць: Іван Кравець, Марія Фоя, Марта Кошулінська, Анна Птаха, Олег Грищенко, Катя Лісова, Анна Сарвіра, Світлана Гриб, Оксана Драчковська, Євгенія Полосіна, Сашко Даниленко, Мар’яна Микитюк та Ольга Дегтярьова. Усі вони є учасниками мистецької спільноти SUNSEED ART, яка популяризує український плакат в Україні та за її межами.
Організатори наголошують, що коректна комунікація не зводиться до пошуку «ідеальних формулювань» або формальних правил. Насамперед вона базується на повазі та прагненні спілкуватися так, щоб не ранити, не знецінювати та не виключати людину з розмови.
«Інклюзія — один із ключових принципів ЮНІСЕФ, і ми пишаємося тим, що підтримуємо Україну на шляху до безбар’єрності — до створення країни, комфортної та доступної для кожної дитини і кожної людини. Цей артпроєкт — нагадування всім нам про те, що слова мають значення. Те, як ми говоримо, формує суспільство і впливає на те, як наші діти бачать та сприймають людей навколо себе», — сказала голова ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.
Проєкт реалізують у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з ЮНІСЕФ, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності та громадською організацією «Безбар’єрність».
Також може бути цікаво: Людині потрібна людина — як комунікувати інклюзію