Спеціалістка з маркетингу культурних проєктів Юлія Паук разом із командою проєкту «Мовити» провела дослідження про потреби, емоції та бар’єри людей, які переходять з російської на українську мову або лише планують це зробити.
Метою дослідження було визначити пріоритетність основних потреб і проблем, виявлених раніше в глибинних інтерв’ю серед тих, хто перейшов або переходить на українську. А також дослідити, як ці потреби та проблеми залежать від віку, часу мовного переходу та місця проживання.
За результатами глибинних інтерв’ю, основними проблемами для українців, які змінюють мовну поведінку, є недостатність українськомовного середовища, тиск з боку російськомовного оточення, стигматизація мовних потреб українськомовних та опір процесам українізації в окремих групах суспільства.
Серед основних потреб зазначають бажання закріпитися у власній українськості через занурення в українську культуру, історію та сімейну історію, поширення досвіду українськомовності серед близького кола, пошук підтримки в українськомовному середовищі та поліпшення знань української мови.
Респондентів, які завершили мовний перехід, розподілили на три групи залежно від часу: до 3 років, 3–10 років та понад 10 років.
Найпомітнішою проблемою стала нестача українськомовного середовища. Її зазначили 70,5% тих, хто зараз переходить на українську, і 52,2% серед тих, хто вже завершив цей процес. Під час розгляду різних сфер браку мовного простору цей показник зростав. Згідно з результатами дослідження, в Україні дефіцит української мови відчувають по-різному. Найбільше це помічають у прифронтових регіонах. Три інші проблеми — тиск російськомовного середовища, нерозуміння мовних потреб і спротив українізації — турбують приблизно третину опитаних, але за кордоном тиск відчувають частіше. Молодь у віці 18–24 роки відчуває ці проблеми активніше за інші вікові групи.
Проблема браку українськомовного простору зменшується із часом. Серед тих, хто почав переходити зараз, її відчувають 70,5%, а серед тих, хто зробив це понад десять років тому, — удвічі менше.
Потреби у мовному середовищі
- тим, хто вже перейшов на українську, важливіше мотивувати своє оточення говорити українською, ніж шукати нове середовище;
- для тих, хто тільки переходить, обидві ці потреби актуальні;
- найбільше це відчувають у прифронтовому макрорегіоні, де 73% прагнуть заохочувати рідних і друзів частіше говорити українською, а 50% — шукають підтримку в українськомовному середовищі.
В усіх групах висока потреба у глибшому зануренні в українську культуру та історію, а також у дослідженні історії власної родини. 84,4% прагнуть удосконалити українську мову. Найпопулярніші сфери для поглиблення знань — історія, традиції, музика та література.
У фінальній частині кількісного дослідження ми виявили, що 65,8% опитаних відчувають позитивні емоції, коли чують українську мову від незнайомих людей. Водночас 52,9% респондентів реагують негативно, зокрема гнівом, відразою, страхом, коли чують російську мову від незнайомців. Українська мова переважно асоціюється з відчуттями дому, затишку та безпеки, тоді як російська пов’язується з війною, загрозою, ворогами, насильством, байдужістю та минулим, йдеться у результатах дослідження.
Більшість учасників опитування вважають українську мову складником національної безпеки, а російську — інструментом російського впливу. Такий погляд найбільш поширений серед тих, хто вже повністю перейшов на українську: 91,77% із них підтримують думку про те, що українська є елементом нацбезпеки. Серед тих, хто ще перебуває у процесі мовного переходу, цей показник становить 77,05%. Аналогічна тенденція простежується і в оцінці російської мови як засобу впливу: 89,72% серед тих, хто завершив перехід, проти 57,38% серед тих, хто його ще не завершив.
Дослідження проводили онлайн з 6 до 31 березня 2025 року серед 450 респондентів, серед яких 68,44% — жінки і 31,56% — чоловіки. За віковими групами учасників розподіляли таким чином: 18-24 роки — 11,78%, 25-34 — 34,44%, 35-44 — 35,78%, 45-54 — 12,44%, і 55 років і старше — 5,56%. Опитування охопило всі макрорегіони за класифікацією Міністерства розвитку громад і територій України, а також місто Київ. За статусом мовного переходу 61 респондент наразі перебуває у процесі переходу на українську мову, а 389 уже його завершили.
Раніше ми писали, що в Україні провели дослідження щодо гендерно зумовленого насильства