У 2021 році Ангеліна закінчила SEO course під кураторством Ксюші Демченко в практичній школі комунікацій Bazilik. Після випуску їй вдалося знайти першу роботу у сфері SEO, паралельно фрилансити, збагачуючи знання, та почати рухатися в напрямі мідла.
Ангеліна планувала за 2-3 роки переїхати за кордон і продовжувати працювати SEO-спеціалісткою на зарубіжному ринку. Проте початок війни змусив дівчину покинути Україну з одним рюкзаком та без планів на найближчий час. Як їй вдалося адаптуватися до нових умов, знайти роботу в Берліні та потрапити в компанію на позицію SEO Middle — читай у нашому матеріалі.
2020 рік, початок пандемії. Усе навколо змінювалося дуже швидко, а я вже кілька років як думала про рішучу зміну професії та карʼєрного шляху. Часто ти маєш усе необхідне — доступ до знань, бажання, але бракує поштовху ззовні та розуміння, в який бік рухатися. Ти думаєш: “Наскільки дивно починати все спочатку в такому пізньому віці?”, — а потім згадуєш, що тобі лише 28 і ти ніби встигаєш утілити мрії до примарного дедлайну.
Знайти джерела інформації, коли я серйозно за це взялася, виявилось дуже легко. В Україні так багато чудових курсів, шкіл, відеоуроків, що можна стати ким завгодно. Власне, на початку я так і робила: перебирала все по порядку, намагалась відчути, що надягається на мою голову найлегше. Переважно це була сфера діджитал-маркетингу.
До SEO я підійшла з відеоуроків і статей, а трохи згодом натрапила на класні курси в Bazilik School із Ксюшею Демченко. Це були насичені уроки та домашні завдання, які кураторка перевіряла з особливою увагою. Мені було важливо отримати базове розуміння професії, оцінити себе в ній настільки, щоб потім на справжній роботі не захотілося втекти через місяць.
Перший досвід у SEO
Першу роботу в SEO мені вдалося знайти одразу після закінчення курсу. Насправді це специфіка самої сфери — першим кроком для джуна можуть стати лише курси, зокрема й самостійні. А ті, які пройшла я — у невеликій групі з Ксюшею — були майже індивідуальними менторськими уроками, що стало однозначною перевагою. Знання, отримані на курсі, покрили базу — я розуміла, які задачі можуть переді мною стояти з технічного боку, а також достатньо знала про on-page та off-page оптимізації. Це не глибоке занурення в професію, але воно й не було б можливим на курсі для SEO-початківців.
Тому одразу після випуску з курсу мій “CTR” (показник кліків) становив приблизно 70% — саме такий відсоток компаній відповідали на моє резюме.
SEO-спеціаліст — це одна з тих професій, де можна не соромитися подаватися без досвіду. Роботодавці цього й очікують на початку. Коли тебе беруть на позицію джуна, від тебе спочатку не вимагатимуть надто багато, а робота буде монотонною. Усі завдання джунів спершу доволі поверхові — іде градуальний розвиток. Поступово відбувається заглиблення, а завдання стають складнішими.
Я працювала on-page SEO-спеціалісткою — моя робота переважно була повʼязана з людьми й текстами. Велика перевага позиції джуна в тому, що очікування від тебе відповідають твоїм знанням і навичкам. Це круто, адже ти маєш достатньо багато часу, щоб підтягнути знання, заглибитися, багато читати й запитувати. Привілей джуна — постійно ставити запитання ментору, тому що ти не мусиш цього знати.
Що можу порадити?
- У сфері SEO слід рутинно, аж надокучливо, стежити за новинами Google. Постійні зміни в алгоритмах розбавляють монотонність деяких повсякденних задач SEO-спеціаліста. Та все ж не хочу налякати. Константний розвиток не означає, що потрібно буде постійно перевчатися — а лише брати до уваги нову інформацію.
- Не слід давати жодних обіцянок клієнтам — як то кажуть, щоб не наврочити. Діяльність спеціаліста, який оптимізує сайти, полягає переважно в тому, щоб зробити усе можливе, а потім шукати, що із цього не прижилося, і пробувати зробити інакше. І потім знову. Переважно завдяки апдейтам Google ця сфера не проєктна, коли можна “один раз добре проаналізувати й відпустити”, — а постійна. Це її великий плюс.
- Цікаво не тоді, коли задачі будуть неймовірно насичені, а сайт — як запуск супутника в космос, а тоді, коли вдасться вдало обрати команду.
Переїзд до Німеччини та пошук роботи
Я почала задумуватися про переїзд за кордон ще до війни. Багато читала про еміграцію і складнощі, повʼязані з нею, багато фантазувала про те, як зможу з ними впоратися і як буду з інтересом досліджувати інші країни, крок за кроком адаптуючись до нових викликів. З особистих причин мені було важливо переїхати хоча б на деякий час. Такий був план на найближчі 2-3 роки. До 24 лютого.
Я евакуювалася з одним рюкзаком, без грошей і в нікуди. Було багато переїздів з місця на місце, голова адаптувалася до нового світу й намагалась усвідомити, що сталося 24 лютого.
Відверто кажучи, я не з тих, хто зміг одразу впоратися із собою і почати шукати роботу. Мені знадобилося приблизно чотири місяці, щоб просто відкрити своє резюме. Тут важливо розуміти, що проживання війни й те, як ми вчимося її проживати — особистий досвід для кожної людини. Немає правильних відповідей і чит-кодів. Треба знайти те, що допоможе. А потім ще раз, і ще раз, і стільки разів, скільки необхідно. Зараз немає тих міфічних людей, кому насправді, щиро — ок жити в умовах війни. Є лише ті, хто дуже старається створити таке враження, переважно для себе.
Саме тому чотири місяці я давала собі можливість бути сумною і непродуктивною. Доволі незвично використовувати це слово, та мені неймовірно пощастило зустрічати хороших людей на своєму шляху. Це додало сил і створило простір для того, щоб думати не про базові потреби, а про те, як знайти роботу. Величезний привілей.
Було кілька правил пошуку роботи, які мені допомогли:
- Подаватися на всі вакансії, що хоч віддалено повʼязані з професією. Але в Німеччині потрібна німецька мова, якою я не володіла. Тож для пошуків я обрала Берлін — найбільш інтернаціональне місто й найбільш англомовне.
- Проходити всі запропоновані інтервʼю, навіть якщо компанія не надто цікава. Це хороше тренування, що дає змогу зрозуміти, як саме відбуваються процеси в Німеччині, які є етапи інтервʼювання тощо.
- Підготуватися до інтервʼю заздалегідь. Усі вони, з деякими варіаціями, використовували список тих самих запитань — про досвід, задачі, очікування, слабкі та сильні сторони. Тому варто заздалегідь обміркувати, чим ви можете виділитися.
- Останній фільтр був найважчим, бо результат виявився мізерним. Мені було важливо, щоб компанія не ігнорувала слона в кімнаті. Якщо ставлення до російсько-української війни інфантильно-ескапічне, то й подальша співпраця була б для мене прокручуванням іржавих шестерней.
Багато, аж надто багато компаній були такими. Дізнавшись, що я з України, вони одразу переводили тему, щоб створити ту казкову аполітичну робочу атмосферу. Власне, я обрала ту компанію, де в мене на першій же співбесіді запитали, які я знаю перевірені фонди для допомоги Україні. Після цього виявилося, що в компанії і задачі, і офіс, і ремоут, і команда — усе чудове.
Конкретно в Берліні хорошого рівня англійської вистачає, а німецьку можна відкласти на поличку. В інших містах Німеччини доведеться вивчати мову або згадувати шкільну програму. Мені здається, трьох місяців буде достатньо, щоб вийти на рівень, з яким людина зможе потрапити на інтерв’ю і успішно пройти його.
Також я виправляла своє резюме. Редагувала з невеликою скорботою, прибрала хорошу фотографію, усі ці кольори, сторінки — файл довелося зробити нудним і чорно-білим. Але недаремно.
Чим відрізняється робота SEO-спеціаліста за кордоном?
Дуже хотілося б описати якісь неймовірні відмінності і лайфхаки, та насправді процеси достатньо схожі, а база знань — універсальна. У Німеччині просто трохи більше правил і документів, з якими потрібно розібратися на початку.
Наприклад, ремоут — це насправді хоум-офіс. Роботодавець має знати, що ти перебуваєш саме за зареєстрованою адресою, і навіть не на сусідній вулиці. Людей, які працюють з кафе, зустрічаю нечасто. А ще тут безперестанку приходять листи на пошту — ту саму, де листи паперові.
Я чула різні відгуки про інші професії, але в SEO можна очікувати на досить молоду діджиталізовану команду. І це, повірте, великий плюс, адже не все в Німеччині пройшло діджитал-революцію.
З основних розбіжностей, які не надто помічаєш:
- Випробувальний термін триває 6 місяців замість 2 — більше листів, більший обсяг роботи. Але, повірте, це не надто критично.
- Є безліч статей про те, що в німецькій робочій етиці усе за графіком, формально, інтенсивно. Та це стосується лише великих компаній і держустанов. Серед молодих та трохи менших компаній у столиці можна знайти спокійну дружелюбну атмосферу.
Як нині відбувається процес навчання
Найлегше навчатися тоді, коли є де ці знання застосувати. Ще в Україні мені пощастило знайти кілька фриланс-прєктів, де потрібно було розв’язувати кейси, з якими я до цього не стикалася.
Зараз багато задач на новій роботі змушують звертатись до гугла. Тому я раджу шукати якомога більше відповідей, повʼязаних з конкретним завданням.
“О, там описують ще одну тему, про яку я знаю недостатньо. Чудово, перейду туди. А це що за фільтр? Треба знайти інформацію”.
Як часом о 3-й ночі, коли інтернет із запиту “Як швидко заснути” заводить на сторінку рецептів ньокі з маракуєю — так і тут, але з хорошими інтенціями.
Цікаво також знаходити додаткові лекції і повні курси на Coursera, Udemy, LinkedIn. Колегам, які планують працювати у сфері SEO в Німеччині, рекомендую моніторити статті на Searchengineland, Ahrefs, Moz, Searchengineroundtable, Backlinko, Searchenginejournal. Навіть якщо це топік про те, що здається пройденим і забутим — новий погляд може подарувати неочікуваний інсайт.
Насправді SEO має одну значну перевагу. Коли стає трохи нудно й відкривається віконечко до стагнації і суму — приходить час нового апдейту, а потім ще одного. Це мотивує і заряджає.