Уміння вільно спілкуватися англійською важливе не лише для роботи в закордонних компаніях. Більшість українських бізнесів працює з іноземцями, зарубіжними ринками та розвиває роботу багатьма мовами, основною з яких уже давно є англійська. Проте досягти бажаного рівня володіння мовою вдається не всім. Більшість застрягає посередині — коли певні знання вже є, а для поглибленого вивчення чогось бракує.
Щоб зрозуміти, за яких обставин люди кидають вивчення англійської, ми поспілкувалися з Head of English в Edtech-стартапі Mate academy Ольгою Шанкар.
Скажу відверто, найскладнішим етапом у роботі зі студентами є їх навчання на рівні B1. Саме тоді вони майже припиняють помічати прогрес, а відтак – потрапляють у пастку демотивації.
Мотивація – надважливий чинник, коли йдеться про іноземну мову, яку ми свідомо вивчаємо через правила, слова та стратегії.
Звісно, одна лише мотивація не гарантує успіху у вивченні мови. Але досвід свідчить, що більшість тих, хто досягнув бажаного рівня володіння іноземною мовою, перш за все, мали сильну мотивацію.
Чому люди кидають навчання?
Є чимало причин, які пояснюють втрату інтересу до вивчення мови. Ось найпоширеніші:
- Неправильний контекст. Вивчення мови на основі тем, які вам нецікаво ні досліджувати, ні обговорювати, буде коротким. Найліпше, коли вдається взяти за основу саморозвиток. Наприклад, якщо ви у вільний час читаєте психологію чи статті про тенденції розвитку технологій, чому б не робити це англійською?
- Несприятливе оточення. Тобто люди. У вас має бути хоча б одна причина поважати менеджера, який порекомендував поліпшити англійську. Людина, з якою ви вивчаєте іноземну, має бути на високому емоційному рівні, іншими словами – енергетично зарядженою. А ще вам потрібні колеги, знайомі та друзі, які говорять англійською так, що це одночасно надихає і присоромлює (як би грубо останнє не сприймалось).
- Зашореність. Втрата сенсу вивчення мови демотивує. Водночас нездатність бачити цінність цих знань може бути ознакою обмеженості світогляду. Можна швидко перевірити себе на зашореність, відповівши на два запитання:
– Я допитливий/-а? Мені цікаво вивчати щось нове?
– Я часто пірнаю глибше, аби ліпше зрозуміти те, що мені цікаво?
Якщо хоч на одне запитання ви відповіли “ні” – не залишайте це просто так. Чітко визначте для себе, у чому цінність вашої інвестиції у вивчення мови. - Відсутність чи відчуття відсутності прогресу. Зазвичай це трапляється, коли людина вже на високих рівнях вивчення мови. Адже на початкових етапах усе доволі прозоро: тиждень тому я почав з “to be”, а сьогодні вправно групую слова в речення. Завтра за планом Past Simple, і я уже зможу говорити не лише в теперішньому часі. На середньому та вищих рівнях уже не так очевидно, як вимірювати свій прогрес. І це потребує окремої уваги.
Як зрушити кригу демотивації
Звузьте цілі. “Прокачати рівень”, “ліпше розмовляти” “звучати, як носій мови” – усе це нечітко окреслені цілі. Їх потрібно звузити, зробити вимірюваними. Наприклад: “Хочу навчитися розповідати про основи розроблення навчальної платформи, обговорити вимоги замовника, блокери та результати роботи”. Тепер значно зрозуміліше, як виміряти успіх, а отже є шанс побачити прогрес. Це надихатиме вас рухатися далі.
Добудовуйте. Ми вчимося найефективніше тоді, коли пов’язуємо вивчене в минулому з тим, що вивчаємо зараз. Тобто добудовуйте нові знання на основі отриманих раніше. Наприклад, якщо ми відшліфували найтиповіші випадки вживання “will”, то саме час дізнатися, що “will” також використовується для опису нашої типової поведінки, хоча ми звикли використовувати для цього лише Present Simple.
Поліпшуйте якість використання мови. Цю якість також важливо виміряти. Наприклад, якщо ви раніше перекладали “Я в курсі” як “I know about it” чи “Коли тобі зручно” як “When you have time”, а зараз виблискуєте “I’m in the loop” і “At your earliest convenience” – це вимірюваний індикатор.
Уперед до апгрейду
Якщо відчуваєте натхнення одразу розпочати, то будьте обережні з інтенсивністю. Не занурюйтесь із головою у погодинні вивчення – це шлях до швидкого виснаження та втрати мотивації. Найліпше розпочати з “ледачого” режиму: скажімо, просто переглянути розважально-повчальне відео в TikTok. Починайте із чогось справді цікавого та збільшуйте навантаження поступово.
Вводьте у свій словник сталі словосполучення
Поліпшувати мовлення можна через його збагачення часто вживаними словосполученнями та фразами. Адже не все можна перекласти дослівно так, щоб це звучало природно. Сталі словосполучення можна вивчати самостійно, відбираючи найактуальніші із запропонованих тем, наприклад, у словнику ідіом та сталих виразів.
Вчіться з відео
На всіх рівнях рекомендую віддавати перевагу відео для роботи над лексикою — це багатоканальний ресурс для сприйняття інформації. Відео можна слухати, дивитися й читати субтитри. Крім того, візуальна підтримка тримає нас у контексті навіть тоді, коли вухо втомилося слухати. Найкраще комбінувати навчальні відео з розважальними — це триматиме в тонусі та даватиме результат.
Не забувайте тренувати інтонацію
Працюючи з відео, важливо помічати не лише правильну вимову слів, а й інтонаційні гойдалки, і тренуватися якомога точніше їх передавати у своєму відтворенні. Для української мови такий інтонаційний контраст менш характерний, тому ми часто оминаємо це увагою.
Отже, достатньо вибрати уривок відео тривалістю від 30 секунд до 1 хвилини, увімкнути запис голосового повідомлення і повторювати за спікером кожне речення. Далі прослухати це повідомлення, порівнюючи оригінал та свою роботу. Відмінності, які ви помітили — це зона росту для доопрацювання. Така практика, безперечно, поліпшує якість вимови й мовлення загалом.
Наприклад, на Youtube-каналі Practical Wisdom можна знайти цікавий матеріал, який подають зрозумілою мовою. Кожне відео — це окрема тема, а отже можливість занотувати корисну тематичну лексику.
Корисна лексика – це та, що властива вашій рідній мові. Вона активується лише тоді, коли ви залучаєте її у продуктивну навичку (productive skill) — письмо або говоріння.
Якщо немає можливості широко використовувати лексику в спілкуванні з іншими чи собою, можна вправлятись у написанні коротких, але змістовних текстів англійською, як-от дописи в соцмережу чи імейли.
Сталі словосполучення теж можна оперативно перевіряти онлайн. Наприклад, нам здається, що “big experience” звучить не дуже, але ми не знаємо, як сказати краще. Тоді йдемо зі словом “experience” у такі ресурси, як OZDIC чи Online Oxford Collocation Dictionary. Вони показують слова, що “дружать” між собою. Для запам’ятовування таких словосполучень можна готувати mind maps, щоб залучати різні види пам’яті. Ось приклад:
Замість висновків