Про роль комунікації в успішних проєктах, архітектуру ідей, вигорання та втілення цілей розповіли на заході #дійшвидко від RedBull Дмитро Деркач, Василь Гроголь, Марина Батуринець, Максим Сердюк та Зара Гусейнова.
Дмитро Деркач, співвласник мережі кінотеатрів “Планета кіно”
Ким би ви не були — беріть ініціативу у свої руки. Раніше я був авторитарним начальником, і це вбивало ініціативність моєї команди. Зараз мені подобається, коли працівники вміють брати на себе відповідальність. Я думаю, що краще попросити пробачення, ніж попросити дозволу.
Зміни починаються з болю. У нас був біль — недостатність комунікації всередині команди. У великих компаніях це популярна проблема — нестача інформації. Ми спробували виправити це зі Slack, але нам не сподобалось. Спробували Jira — вийшло дорого. Тому ми всією командою перейшли в Telegram і комунікуємо між собою в чатах. Доступність, відкритість і всі в курсі всього — це зручно. Системою обліку задач обрали Bitrix 24.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_1321-scaled.jpg)
Вже 3 роки ми у “Планеті кіно” проводимо стратегічні сесії. У перший рік ми зібрали 900 ідей, потім кілька місяців їх систематизували, і дуже складно було втілити бодай щось із цього. Через рік кожен працівник мав підготувати готову ініціативу. Але і цього виявилося забагато. Цього року ми з усієї команди зібрали 10 ініціатив. І виявилося, що згенерувати це у рази складніше, ніж накидати 900 ідей.
Стримінгові сервіси не вб’ють кіно. Стримінг навпаки — допомагає збільшити кіноперегляд. Коли людина бачить рекламу нових фільмів, вона не може подивитись їх онлайн, і тому піде в кіно з більшою ймовірністю, ніж той, хто взагалі не споживає відеоконтент.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_1734-scaled.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_1809-scaled.jpg)
Василь Гроголь, готельєр, виконавчий директор BURSA, співзасновник та операційний директор Kooperativ
Кожен раз, коли я думаю про свій наступний крок, я думаю про Каньє Веста. Що він би сказав з цього приводу, наскільки божевільною була б його думка на цей рахунок. Каньє створює не продукти та бізнеси, він створює всесвіти — те, чого до нього не було.
Створюючи маленьке, думай про нескінченне. Мій biggest inspiration — Вадік Мармєладов і його LOT2046. Мармєладов працював з Вестом, і мене надихають їх спільні проєкти. Одного разу Каньє попросив Вадіка вигадати дизайн самокату за 20 хв. Він каже, що довше робити дизайн самокату не можна —“ потрібен стрім з космосу, а не твоя робота”, інакше це не спрацює. Треба 6 місяців жити та за 20 хвилин зробити роботу — це єдиний спосіб щось створити не з голови, а з серця. Для цього у голові має бути місце.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_2697-scaled.jpg)
Бути архітектором — це вміти об’єднати велику кількість різних людей навколо великих задач та складних завдань. Архітектор — це певний склад розуму. Такі люди готові до невідомого і не можуть не винаходити. Архітектори 21 століття — це Ілон Маск і Каньє Вест.
LOT2046 — це підписка, яка вибудовує стосунки з тобою. Ти отримуєш базовий набір речей, але перед тим, як отримати щось, LOT ставить питання. Перед тим, як відправити тобі парасолю, підписка спитає, чи любиш ти дощ. Один із лотів — кольє — ти отримуєш п’ятнадцятим. До нього було п’ятнадцять уточнюючих запитань. Тобто, якщо ти побачиш когось в такому самому кольє — ця людина точно твій soulmate.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_2335-scaled.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_2558-scaled.jpg)
Марина Батуринець, засновниця школи Bazilik і медіа про комунікації Bazilik Media
Я за те, щоб бренди створювали контент. Це аксіома. Школа Bazilik генерує нові знання, тому контент у наших соцмережах та інших каналах комунікації корисний. Та на певному етапі ми зрозуміли, що вчимо тільки тих, хто хоче навчатись, але є ще багато людей, які не бачать потреби у навчанні, хоча об’єктивно мають її: вони створюють бренди, наймають людей на роботу, брифують їх. Тому ми вирішили піти з іншого боку і дати всім безкоштовну освітню платформу — Bazilik Media. Щоб навіть ті, хто не розуміється на комунікаціях, почали розбиратися.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_4409-scaled.jpg)
Випускники Bazilik частіше за все не йдуть зі школи зовсім. Навіть, якщо вони не будуть вчитися тут далі, вони залишаються з нами в онлайні: підписуються на соцмережі, де ми генеруємо корисний контент. Також школа має своє закрите ком’юніті в фейсбуці, де ми тестуємо більшість майбутніх програм. Я можу там чесно написати, що в нас новий лектор, в якому ми впевнені, але треба перевірити його в роботі зі студентами. Там ми підшукуємо добровольців, які потім дають фідбек, на основі якого ми презентуємо готовий продукт.
Я орієнтуюсь на те, що всі помилки школи — це мої помилки. Тому, якщо доводиться працювати з негативом, я транслюю позицію на власних майданчиках від свого імені. Вважаю, що грамотно захищати команду від імені власника бренду—дуже важливо.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_4529-scaled.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_4156-scaled.jpg)
Максим Сердюк, головний редактор онлайн-медіа “СЛУХ”
5 років тому в Інституті журналістики ми заснували студентський проєкт на залік — Muzmapa. Мене туди запросили фотографом, коли я був на другому курсі. Я пішов, щоб отримати гарну оцінку, а врешті через рік випадково став головним редактором. Ми всі працювали на волонтерських засадах — мали основну роботу, а у вільний час займалися проєктом. Заробляли гроші деінде і відкладали їх на домен і знімання. Видання пропрацювало так майже три роки, і одного дня до нас прийшов інвестор Сoncert.ua і запропонував заснувати нове видання. Вони запропонували свою концепцію, а ми сказали, що хочемо робити інакше.
Дуже важливо завжди переступати через себе. Навіть коли страшно, треба брати і робити. Одного разу мене запросили ведучим щоденників Євробачення. Я ніколи не дружив з мікрофоном, але тут бачу — блакитною доріжкою іде Філіп Кіркоров. І я хочу його спитати про хайп і російський реп, але дуже страшно. І тут я розумію, що ще трохи й він пройде повз. Або я, або ніхто цього не зробить та ідею можна ховати. Тож я набрався сміливості й спитав.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_3707-scaled.jpg)
Ми у редакції ніколи не соромимось казати правду. Нам надіслали прес-реліз про альбом авторських пісень Христини Соловій. Ми розмістили його у жартівливому контексті. Коли вийшов альбом, нам написали з прес-служби та попросили підтримки — написати відгук про альбом. Ми написали відгук “У Христини Соловій вийшов новий альбом. Ми не радимо його слухати”. На нас налетіла фан-база, звинуватила нас у критиці, просила обґрунтовану рецензію. Ми написали її. І якщо просто новину про альбом прочитали 10 000 людей і зібрались сотні коментарів, під цією публікацією було стільки ж переглядів і лише один коментар. Висновок: якщо ви у щось вірите, не бійтесь доводити свою думку.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_3929-scaled.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_4021-scaled.jpg)
Зара Гусейнова, засновниця платформи WoWoman, бізнес-кафе й коворкінгу W_space, магазинів Alza&Milana
Я дуже хотіла незалежності, тому почала свій шлях у бізнесі у 18 років з 200 доларів та сторінки у фейсбуці, де перепродавала сукні. Досить швидко це переросло в офлайн-магазин. Туди до мене приходили чоловіки з податкової, і коли кликали директора, а вибігала я, вони відмовлялися навіть говорити зі мною. Доводилось дзвонити татові, щоб він підтвердив, що цей бізнес — мій.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_3112-scaled.jpg)
Азербайджан — мусульманська країна, і 8 років тому він був дуже консервативний. Тоді я вирішила запустити освітню платформу для жінок. Головна місія якої донести, що кожна жінка може робити те, що хоче, а не те, що вважають за потрібне робити родичі та суспільство. Так 5 років тому ми почали WoWoman. Зараз це спільнота з 25 000 людей у трьох країнах. І минулого року Facebook обрав нас у сотню кращих спільнот світу.
Поширена проблема сьогодні — FOMO — страх випустити з поля зору щось важливе. Тому люди не виймають телефон з рук, засинають перед монітором і намагаються бути активними 24/7. Це веде до швидкого вигорання, тому моє важливе правило — 40 хвилин після сну провести наодинці з собою і не чіпати телефон. Важливо хоча б почистити зуби, дивлячись собі в очі.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_3519-scaled.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2019/12/6/img_3571-scaled.jpg)
Фото: Роман Рудаков