Видавництво “Родовід” випустило книжку “Нарбут”, кожен екземпляр якої має унікальну обкладинку, згенеровану алгоритмом. Дизайн самої книжки та обкладинок розробила команда Numo Team.
“Нарбут” – це відтворення втраченого “Нарбутівського збірника” статей і спогадів про видатного українського художника-графіка, ілюстратора, дизайнера, одного із засновників і ректора Української академії мистецтв Георгія Нарбута. Збірку готували ще за життя митця. Вона вийшла в 1933 році, та була знищена одразу ж у друкарні.
Дизайнери створили спеціальний алгоритм, який генерував випадкові композиції із творів Нарбута, що й увійшли до книжки.
Алгоритм змінював набір ілюстрацій, їх кількість, положення та розмір. Найбільш вдалі варіанти дизайнери обирали вручну. Відтак створили 500 унікальних обкладинок, по одній на кожен екземпляр накладу.
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2020/10/20/02_obkladynka_narbut_numo-team.jpg)
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2020/10/20/01_obkladynka_narbut_numo-team.jpg)
«Оригінальний “Нарбутівський збірник”, який було видано посмертно для вшанування пам’яті митця, не зберігся повністю. Вціліли тільки два неповні примірники. Наклад було знищено 1933-го року в друкарні — майже всі автори на той момент були репресовані або розстріляні радянською владою.
Українська культура в 33-му році вже була злочином. Обкладинка збірника теж не збереглася, тож якою вона була в оригіналі — можна тільки здогадуватись. Це стало нашою відправною точкою в дизайні обкладинки», – коментує Саша Биченко, дизайнер проєкту.
«Друга важлива річ — сьогодні ми майже нічого не знаємо про доробок Нарбута. Так, навіть попри те, що він один з найвизначніших українських дизайнерів 20 століття. Остання книжка про Нарбута була видана ще в середині 80-х. Звісно, в радянському погляді не акцентували на національній графічній ідентичності, яку розвивав Нарбут, а якщо її і торкалися — то в колоніальному дискурсі. Тож навіть у 2020 гугляться два-три десятки одних і тих самих знакових (а насправді — розтиражованих) нарбутівських робіт. Розмістивши на обкладинці випадкові комбінації відомих та рідкісних робіт, ми хоч трохи руйнуємо цю стіну одним лиш поглядом на книжкову вітрину”.