У межах офіційної програми 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю відбулася світова премʼєра документального фільму «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби. На червоному хіднику команда творців фільму влаштувала мистецьку акцію, щоб нагадати про українських цивільних та військовополонених, яких утримує росія.
Творці стрічки вийшли на хідник в одязі з вишивкою, що зображає відстань від італійського острова Лідо, на якому відбувається кінофестиваль, до різних місць, де росіяни тримають у полоні українців.
Режисерка фільму Ольга Журба розповіла, що ідея перформансу полягала в об’єднанні двох різних світів — мистецтво й безтурботне життя та катування й смерті. Під час підготовки до мистецької акції команда фільму консультувалася з Центром громадянських свобод та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
Одяг для акції надали українські бренди: Tamar Keburia, Kachorovska, Andreas Moskin, Why Me та Knitel. А реалізувати ідею допомогла українська мультидисциплінарна мисткиня та дизайнерка Аліса Любомська. Вона розробила формат та вигляд майбутньої вишивки.
Документальний фільм «Пісні землі, що повільно горить» — це аудіовізуальний щоденник, відзнятий упродовж перших двох років повномасштабного вторгнення рф в Україну. Над його створенням працювала українська кінокомпанія Moon Man у копродукції з міжнародними партнерами з Данії, Швеції та Франції. Продюсерка фільму — Дар’я Бассель.
«Стрічка складається з місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, які поволі оприявнюють трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. На тлі колективної катастрофи нове покоління українців та українок прагне уявити майбутнє», — кажуть творці фільму.
Раніше ми писали про те, як за 6 місяців змінилися показники доходів українського бізнесу