fbpx
Slow news

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику створили інтерактивний проєкт «Невидима галерея»

Він розповідає про Олександра Богомазова, Федора Кричевського, Миколу Пимоненка та інших художників
Кірста Олена, 19.12.2025

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику в Києві облаштували маршрут пам’яті восьми українських художників ХІХ–ХХ століть у межах інтерактивного проєкту «Невидима галерея».

Ідеться про митців, чиї картини зберігаються в музейних колекціях світу, тоді як місця їхнього поховання в столиці тривалий час залишалися маловідомими. Маршрут поєднує місця останнього спочинку Олександра Богомазова, Миколи Мурашка, Віктора Пальмова, Федора Кричевського, Олександра Мурашка, Володимира Орловського, Сергія Світославського та Миколи Пимоненка. Уздовж маршруту встановили спеціально розроблені інформаційні стенди, які розповідають про життя і творчість художників.

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику створили інтерактивний проєкт «Невидима галерея»
Фото: Валентина Поліщук/The Ukrainians Media

Проєкт присвячений діячам, що формували українське мистецтво в різних напрямах — від авангарду й сецесії до реалізму та пленерного живопису. Серед них — засновник стилю «кольоропис» Віктор Пальмов, ініціатор Київської рисувальної школи Микола Мурашко, перший ректор Української академії мистецтва Федір Кричевський, один із ранніх теоретиків світового авангарду Олександр Богомазов, представники української пейзажної школи, жанрового живопису та модерних течій кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Усіх цих митців поєднала складна історична доба: розпад Російської імперії, період Української революції 1917–1921 років, радянська окупація, сталінські репресії та Друга світова війна. Через мистецькі експерименти, теоретичні праці, заснування художніх шкіл і майстерень вони долучилися до формування українського національного мистецтва як частини європейського культурного простору, а їхні роботи викликали резонанс на престижних міжнародних виставках.

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику створили інтерактивний проєкт «Невидима галерея»
Фото: Валентина Поліщук/The Ukrainians Media

Маршрут «Невидимої галереї» супроводжує аудіогід українською та англійською мовами. Українську версію озвучила акторка театру і кіно Римма Зюбіна. Окремий сайт проєкту містить розгорнуті історії художників двома мовами.

Також у межах проєкту створили колекцію пінів за мотивами трьох живописних робіт: «Дівчина в червоному капелюсі» Олександра Мурашка, «Наречена» Федора Кричевського та «Правка пил» Олександра Богомазова. 

«Невидиму галерею» реалізувала команда The Ukrainians Media за підтримки інклюзивного ательє Lady Di Atelier. Партнерами проєкту стали Лук’янівський історико-меморіальний заповідник та Національний художній музей України. Авторка ідеї — журналістка і документалістка, авторка ютуб-каналу «Обличчя Незалежності» Дарка Гірна.

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику створили інтерактивний проєкт «Невидима галерея»
Фото: Валентина Поліщук/The Ukrainians Media

«Героїв нашого маршруту або десятиліттями привласнювала собі російська імперія, або стирала з нашої національної пам’яті через радянські репресії. Ми хочемо закцентувати, що ці художники, які формували історію українського та світового мистецтва, поховані саме на українській землі. Адже чимало поховань визначних українців досі розпорошені по світу через дві найбільші війни, які прокотилися Україною у ХХ столітті. Ми також хочемо привернути увагу до стану таких поховань та приведення їх до ладу, до важливості формування українського пантеону, а також поміркувати, чи готова Україна повернутися до європейського контексту культури пам’яті, де історичний цвинтар — це не лише місце скорботи, а й культурний простір», — розповіла про проєкт  Дарка Гірна. 

У Лук’янівському історико-меморіальному заповіднику створили інтерактивний проєкт «Невидима галерея»
Фото: Валентина Поліщук/The Ukrainians Media

У межах «Невидимої галереї» Lady Di Atelier також презентує дроп «Відбудова», реліз якого заплановано на 15 січня. В його основі — картина Олександра Богомазова «Пилярі», інтерпретована в дизайні футболки та шовкової хустини. Як зазначав сам художник, для нього праця була важливим елементом, тож, за задумом авторів, саме праця стала  символом об’єднання навколо спільних цінностей, культури та відповідальності за майбутнє.

Додамо, що Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник заснований у 1878 році. Він є одним із найстаріших кладовищ Києва та місцем поховання багатьох відомих науковців, медиків, громадських і культурних діячів.

Фото: Валентина Поліщук/The Ukrainians Media
Читайте також у рубриці Slow news
«Ліга Сильних» і COMFY презентували соціальний ролик про «Години тиші»
Мета — показати, як звичне середовище в магазинах сприймають люди з РАС, ПТСР та іншими формами сенсорної чутливості
Українська короткометражка перемогла на фестивалі ШІ-кіно в Голлівуді
Анімаційний фільм «Нічна зміна» зображує внутрішній діалог людини, яка працює в постійному контакті із чужим болем
Стілець від українського бренду отримав найвищу відзнаку американського журналу Interior Design
Дизайнерський об’єкт із колекції NOOM представлений у бутиках Lacoste, Fendi та галереї Sotheby’s
«Повернись живим» та Gunia Project випустили календар
Проєкт став символічною ретроспективою 2025 року й нагадує про необхідність постійної дії
Креативна агенція Taktika створила українську шрифтарню Typetika
Ініціатива виникла на тлі дефіциту кириличних шрифтів після початку повномасштабної війни
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень