У середу, 9 червня, у Bazilik School відбудеться офлайн-лекція “Робота автора з книжкою із фокусом на нон-фікшн” від Марка Лівіна.
Під час своєї двогодинної лекції Марк розповість про шлях автора у створенні книжки: від синдрому самозванця та усвідомлення своїх сил як письменника до підготовки та роботи над текстом.
Лекція відбувається офлайн, але у відкритому просторі та з обмеженою кількістю студентів.
Марк, Лівін автор нон-фікшн книжок «Сторітелінг для очей, вух і серця», «Простими словами» та художніх книжок «Рікі та дороги», «Бабине літо», «Зелена 19»:
Ця лекція — про процес навчання під час роботи над власною книжкою. Тому що ніхто ніколи не знає точно, як пишеться книжка. Немає єдиної інструкції, як написати книжку: художню чи нон-фікшн.
До кожного проєкту треба ставитися, як до процесу навчання, в якому буде багато невідомих. І якраз це прикольно, тому що в ході роботи можна багато чого навчитися — звісно, якщо бути відкритим до навчання.
У першому блоці лекції ми поговоримо про синдром самозванця. Хто я такий, чи вистачить моїх компетенцій, щоб завершити проєкт, чи повірять у мене — усі ці думки й переживання зупиняють людину від роботи й змушують прокрастинувати. Ми пройдемо цей шлях — я би назвав його зоною страху. Вона охоплює всю ту тривогу, що з’являється до того, як проєкт запуститься.
Потім ми перейдемо до зони навчання. Це коли ти опанував свої сумніви й маєш уже достатньо ресурсу, щоб розпочати роботу над проєктом. І ось тоді починається реальна робота. Вона відбувається в двох площинах: не лише у фізичній, у безпосередньому виконанні якоїсь роботи, а й в емоційній теж. Тому що коли починаєш писати книжку — зустрічаєшся з великою кількістю різних нових для тебе завдань. Наприклад, потрібно підписати угоду, а ти соромишся й не вмієш визначати собі ціну, а тим паче її озвучувати. У такому разі відчуватимеш неабияке напруження. Або, наприклад, редактор повернув тобі рукопис із правками. Це робота з критикою — цілком емоційна частина процесу. І лише з технічними знаннями тут ніяк не впоратися. Саме таких, нетехнічних, моментів у роботі над книжкою дуже багато.
Про технічну й про емоційну роботу над книжкою якраз ітиметься в другій частині лекції. Усе це можна назвати зоною навчання. Цей процес ми розбиваємо умовно на три етапи (етап підготовки, етап безпосередньої роботи й етап релізу), і в кожному є свої особливості, свої складові та інструменти, без яких не обійтися.
У третьому блоці поговоримо про зону росту — як зрозуміти, чого саме ти навчився в цьому процесі. Не можна оцінювати роботу над книжкою просто як: «Закінчив, фух… Боже, нарешті». Адже в такому разі емоційно-інтелектуального досвіду буде дуже й дуже мало. Потрібно відрефлексувати, помітити, які нові компетенції розвинулись. І найважливіше — в яких суміжних із письменництвом сферах ці компетенції можна застосувати.
Тому що в роботі над власною книжкою ти вчишся не лише писати — а й взаємодіяти, комунікувати, пояснювати, продавати. Багато якихось нових речей з’являється. І якщо до них поставитися усвідомлено й відрефлексувати, то зрештою вийде не просто якісний продукт — книжка, а ще й освітній процес, який багато чого навчить, додасть упевненості. Відтак наступні твої зустрічі зі страхом чогось не зробити будуть уже більш усвідомленими.
Записатися на лекцію