У київському ЦУМі презентували нові сезонні вітрини, які створили спільно з українською ілюстраторкою Марією Фоєю.
Цей артпроєкт — візуальна історія про повернення до себе через глибини внутрішнього світу. Основним мотивом стала вода, яка символізує саморефлексію, тишу і трансформацію.
«Я хотіла створити щось схоже на медитацію. Простір, який не кричить, а говорить дуже тихо. Та водночас — щиро», — розповідає Марія.
Сім вітрин ЦУМу — це сім етапів внутрішньої подорожі. Кожна інсталяція побудована на основі цифрових ілюстрацій, доповнених об’ємними елементами. Домінують глибокі сині відтінки, м’які лінії і світлові акценти, які підкреслюють атмосферу спокою та рівноваги.
1. «Занурення»
Перша вітрина — це початкова точка. Момент перед входом у себе. Людина ще на поверхні, але вже відчуває воду: її температуру, ритм, пульс.
«Це про те, як ми обережно входимо у власні переживання, пробуємо доторкнутись до себе справжнього», — пояснює художниця.
2. «Початок подорожі»
Тут вже розпочалося занурення, і поряд з героєм з’являється восьминіг. Це не монстр, а охоронець, який оберігає.
«Я не вкладала в нього агресії. Він — той, хто стоїть на варті твого шляху. Він дає тобі пройти», — розповідає Фоя.
3. «Пошук»
Третя вітрина — з’являється медуза, що світиться. Вона символізує орієнтир, але не нав’язує напрям.
«Це фрагмент, де починаєш усвідомлювати: ти не один, і всередині тебе — теж світло», — каже художниця.
4. «Політ»
Найповітряніша з усіх. Тут з’являються манти, які ширяють у просторі — легкі та схожі на думки.
«Я малювала цю вітрину з відчуттям гри, дитячого натхнення. Це мій улюблений момент — коли всередині з’являється радість без причини», — ділиться авторка.
5. «Дивитись усередину»
Абстрактна вітрина без персонажів. На ній — лише кола на воді. Це точка зосередженості, вітрина-медитація, де немає зовнішніх подразників.
«Я спеціально зробила її максимально стриманою — це не про зовнішнє, а про центр. Про концентрацію. Про погляд у саме серце», — коментує Марія.
6. «Споглядання»
Світлі відблиски у воді символізують нові сенси, які виникають після тиші.
«Я подумала: якщо вода — це простір, в якому ти плаваєш, то має настати момент, коли ти просто лягаєш на спину й дивишся вгору. Це відчуття злиття із чимось більшим. Вона про це», — розповідає художниця.
7. «Повернення»
Фінальна вітрина — тепла й така, що огортає.
«Мені хотілось, щоб фінал був не переможним, а м’яким. Повернення до себе — це не феєрверк. Це тиха радість. Це момент, коли ти вже вдома», — підсумовує Марія.
Марія Фоя — ілюстраторка з Києва, яка працювала з The New York Times, The Guardian Weekly, Die Zeit, Adobe, Moleskine Foundation та іншими глобальними брендами. Її роботи часто торкаються тем тиші, внутрішнього пошуку й емоційного занурення. Саме ці риси стилю лягли в основу колаборації із ЦУМом.
Раніше ми писали, що роботи Марії Примаченко розмістили на вітринах ЦУМ Київ