fbpx
Кейси

Театри в епоху Netflix: як бути цікавими?

Про комунікацію державних театрів
Ковальчук Марина, 12.05.2020

Зібрали 5 успішних кейсів: театр «Золоті ворота», Театр імені Лесі Українки (Львів), Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, Національна оперета України та театр «Актор»


Театр «Золоті ворота»

Заснований: 1979 рік

Адреса: вул. Шовковична, 7-А, Київ

Кількість підписиків: 2,1 тис Instagram та 10,9 тис Facebook

Репертуар: «Тату, ти мене любив?», «Отелло/Україна/Facebook», «Слава героям», «Сталкери», «Королева краси», «Наташина мрія» та ін.

«Театр, а не музей», «кращий камерний театр України», «завжди відкриті для тебе». Так позиціонує себе театр на 60 місць, що показує вистави в підвальному приміщенні житлового будинку.

Онлайн-комунікація. Що роблять:

 Розповідають про вистави, які показуватимуть протягом тижня й у вихідні, вказують автора, режисера, акторів

 Створюють промовідео до прем’єр і вистав поточного репертуару

 Запускають smm-кампанії через сторінки акторів. Одна з таких — челендж #ПоділисьСвоєюЛюбовю

 Записали серію відеоінтерв’ю до ювілею вистави «Сталкери»

 Діляться в Instagram фотографіями з репетицій і гастролей, інформацією про найближчі вистави

 Розвивають YouTube-проєкт «Золота людина» – серія інтерв’ю з командою театру

Офлайн-комунікація. Що роблять:

 Дають назву-концепцію кожному сезону: «Безвіз», «Без меж» тощо

 Розміщують постери й репертуар на станціях метро, креативне промо на будівлі театру

 Пофарбували елементи інтер’єру та екстер’єру у фірмовий жовтий колір

 Облаштували фотовол у фоє театру

 Пропонують подарункові сертифікати

 Продають мерч: футболки, шкарпетки, ручки, наліпки, записники тощо

Комунікація на карантині

 Записали відео в межах онлайн-проєкту «Золоті на зв’язку». Актори створюють розважальні ролики вдома

 Ведуть рубрику #виставатижня, у якій розповідають історію створення вистави, пишуть про кумедні моменти, роблять бліц із виконавцями ролей і розігрують запрошення

  Виходять у прямі ефіри в Instagram щовівторка та щосуботи (проєкт «Золоті в ефірі»). Публікують відеозапрошення на Facebook-сторінці


КСЕНІЯ РОМАШЕНКО, директорка-художня керівниця театру “Золоті ворота”

Театр «Золоті ворота» орієнтований на діалог із суспільством. Ми працюємо так, як, на мою думку, мають працювати національні театри. Презентуємо Україну, створюємо ексклюзивний продукт.

Мені імпонує німецька модель театру — у них також сезони мають назву та єдину концепцію. Це допомагає не розпорошувати сили. Я вже знаю, яким буде наступний сезон. Під нього ми запрошуємо режисерів, добираємо матеріал.

Я розрізняю аудиторію за темами, а не за віком. На кожній виставі присутні 15-20 людей, які в нас уперше. Для постійних глядачів є акції, запрошення, абонементи. Ми пропонуємо бонуси за те, що вони з нами. У нас проходять воркшопи, дискусії — спілкуємося з глядачами відкрито.

У муніципальному театрі шляхи комунікації — це здебільшого творчість. Щодо офлайн реклами, існують законодавчі обмеження. Ми маємо налагоджувати партнерські відносини, проте закону про меценатство немає.

Театр «Золоті ворота» не чекає появи конкурентного ринку в Україні. Кожну виставу ми розглядаємо як проєкт, готуємо для неї інформаційну кампанію. Одні засоби спрямовані на продажі, інші — на донесення сенсів. Ми не продаємо зіркові обличчя, не йдемо шляхом розваги заради розваги. І з огляду на попит, рухаємося в правильному напрямі.

Комунікація відбувається і через назви вистав, і через жанри. Я зробила б акцент на жанрах. Як у житті, так і в театрі, існує поліжанровість. Тож заявляти, що це комедія чи трагедія — безглуздо. Вистава «Каліки» — це «майже комедія про двох хлопців, які розмовляють про дівчат і свої хвороби», «Родина патологоанатома Людмили» – «сага про жінку, яка хотіла полетіти в космос, а полетів син». Такі визначення дають глядачам стисле уявлення про виставу.

Наші PR та SMM відділи — це дві людини. Facebook-сторінка найкраще допомагає продавати вистави. У цьому сезоні ми також зробили акцент на stories, бо вони привертають увагу нашої аудиторії. Дізнаємося про це, коли глядачі приходять на вистави. YouTube-канал має пізнавальну функцію та націлений на знайомство глядача з театром.

Я пишаюся кейсом «Отелло/Україна/Facebook». Він народився спонтанно, але вийшов успішним. Тож, навіть якщо немає значного ресурсу, можна створити якісний контент.


Театр імені Лесі Українки (Львів)

Заснований: 1931 рік

Адреса: вул. Городоцька, 36, Львів

Кількість підписиків: 2,1 тис Instagram та 9,7 тис Facebook

Репертуар: «Баба Пріся», «Горизонт 200», «Мої родичі та інші покидьки», «Філоктет. Античний рейв», «Макбет», «Timetravellers» та ін.

Сьогодні Театр імені Лесі Українки — це бренд. Емансипований театр, що прагне «бути собі ціллю». Їхня комунікація стала кейсом, а відвідуваність за останній час зросла вдвічі.

Онлайн-комунікація. Що роблять:

 Ведуть постійну рубрику «Чому варто йти на прем’єру в #ТеатрЛесі»

 Запускають інформаційні кампанії до прем’єр

 Пишуть детальні тексти-знайомства з режисерами та драматургами

 Надають виставам поточного репертуару окремий smm-супровід. Створюють промовідео, креативні віжуали, інформаційні пости

 Публікують афішу на місяць з текстом «Максимальний репост»

 Проводять інтерактивні розіграші квитків на прем’єри

 Долучаються до благодійних проєктів. Наприклад, «Розвиднюється» — проєкт Освітнього центру з прав людини, що передбачав тижневий марафон вистав від трьох львівських театрів

 Проводять тематичні опитування до сценічних читань. Так консолідуються з глядачем за громадянською та особистісною позиціями

Офлайн-комунікація. Що роблять:

 Розміщують банери на фасаді театру, білборди на вулицях Львова та афіші в закладах міста, де може бути їхня аудиторія

 Святкують «Тиждень Лесі» перед днем народження патронеси театру: водять екскурсії за лаштунки; запустили брендову лінію «Цинічні горнята», надрукували набір стікерпаків з водостійкими наклейками з театральними жартами, роздають промокоди на знижку в кав’ярні та книгарні

 Співпрацюють з громадськими організаціями Феміністична майстерня, Освітній центр з прав людини та іншими.

 Беруть участь в освітньо-культурних подіях як спікери: TEDxUCU, «Молодвіж», Lviv Media Forum

Комунікація на карантині

 Запустили марафон онлайн-читання п’єс на карантині

 Опитують глядачів, яку виставу вони хочуть побачити онлайн, і показують її

 Проводять онлайн-екскурсію «Театр Лесі і таємні кімнати»

 Записали кавер на пісню «Україно! Україно» з назвою «Україна в карантині»


ВІКТОРІЯ СОЛОВ’ЮК, 
PR-менеджерка Театру Лесі Українки 

Якби Театр Лесі був людиною, то пив би каву to go в екопакуванні, займався доброчинністю, ходив би на вибори, брав участь у марафонах і залишався б іронічним.

Театр як явище обріс стереотипами. Ми акцентуємо на тому, що в театрі є місце для стьобу й актуальних тем. Бо хто, як не театр?

У нас високі показники залученості глядача. Та я тримаю в голові цифри: лише 13% українців ходять до театру. На бекґраунді шекспірівське питання: «Як бути цікавими аудиторії, що має Netflix, парк розваг та Планету кіно?

Ми запустили ребрендинг у 2017 році. Було принципово зробити комплексний редизайн — від дрібних візитівок до афіш як основного елементу репрезентації театру. Ми хотіли об’єднати під однією парасолькою весь дизайн Театру Лесі. Коли на шумній Городоцькій з’явилися наші фрикові постери, це був знак SOS: у цьому просторі щось коїться.

Біле тло в дизайні — це така собі табула раса, територія для дії. Колажові зображення, використані на всіх афішах, є компіляцією змістів, жанрів, технік. Логотип має полісемантичне прочитання, але, передусім, це оригамі — динаміка згинів, що змінює форму паперу. Ми робимо поступові апґрейди дизайну, щоб була плинність діяльності театру.

Сезон зі слоганом — як записка на холодильнику «Не забути купити молоко». Це фокус, де ти є і де маєш бути. Все почалося з репліки «Ми у грі», далі — «Координати незмінні. Сенси нові», потім — #dramaticreconstruction, і зараз «Страх – стьоб – емансипація».

Наш контент зазвичай має мітки 16+, 18+. До нас ідуть люди, відкриті до взаємодії, із чіткою особистісною позицією. Театр Лесі – не фастфуд. Ми формуємо портрет аудиторії перед презентацією вистави. А потім звіряємо, чи збігаються орієнтири з дійсністю.

У 2019 створили відділ театральних проєктів, що займається комунікацією, взаємодією з партнерами та міжнародними інституціями. У ньому працюють четверо людей. Разом вигадуємо і мемчики, і концепцію івенту.

Не сприймаємо Лесю Українку як бронзовий монумент. Для нас вона — актуальна рольова модель. Ласкаво називаємо себе Театром Лесі, хоча не всім така «фамільярність» імпонує. У нас є персонаж Леся-блогерка, яка веде репортажі з подій. Комбінуємо українську мову 20 століття із сучасною. Для цього читаємо листи Лесі й додаємо сленг.

85% продажів забезпечує комунікація у Facebook. Місячний бюджет на рекламу становить $40, якщо є прем’єри — $60. Фокусуємося на «бусті» івентів як основного продукту театру. У постах креативимо, тому вони поширюються органічно, але за потреби ставимо на рекламу.

Також Facebook – це територія формування спільноти, дайджест роботи театру тут і зараз.

Наш Instagram донедавна був ахіллесовою п’ятою комунікації. Тоді як Facebook-сторінка має свій почерк у текстах і дизайні, Instagram не мав концептуального рішення, був стихійним акаунтом lifestyle.

Орієнтовно пів року ми взаємодіяли з аудиторією завдяки інтерактивним stories, бо Instagram — про ситуативні реакції та фідбеки. Зараз ми розробили концепт Instagram-акаунту і поступово запускаємо його. На території stories буде всім знайомий дизайн театру, а тіло акаунту залишатиметься живим, щоб люди бачили людей.

Епоха постправди й кліпового мислення не дає часу віддихатися — варто бути реактивними.


Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Заснований: 1978 рік

Адреса: Броварський проспект, 25, Київ

Кількість підписиків: 1,7 тис Instagram та 15,9 тис Facebook

Репертуар: «Погані дороги», «Сімейний альбом», «Усі найкращі речі», VINO, «13 перших правил», «Клас» та ін.

«Тримайся свого берега» – заявили нові очільники театру Стас Жирков і Тамара Трунова на початку 2019 і почали процес ревіталізації. Влітку 2019 креативна агенція Havas розробила нову айдентику для театру. Сьогодні окремі вистави переносять з малої сцени на основну через високий попит на квитки.

Онлайн-комунікація. Що роблять:

 Розвивають Facebook-сторінку. Роблять 5-7 публікацій на тиждень. За поточний рік кількість підписників зросла на 56%

 Знімають щотижневі відео з акторами «Краса по понеділках». Уже створили близько 50 роликів

 Показують фото й відео з репетицій та бекстейдж зі зйомок постерів

 Створюють віжуали для кожної прем’єри: постер, промо для постів, обкладинка для Facebook

Автор: Антон Кудряшов

 Запускають концептуальні smm-кампанії до прем’єр. Іноді — через особисті сторінки акторів

 Записують відеоінтерв’ю з режисерами та драматургами спеціально до прем’єри

 Ведуть рубрики «Наш тиждень» та «Наш вікенд» про найближчі вистави

 Розповідають про окремі вистави у коротких чи розгорнутих текстах. Ілюструють публікації світлинами з вистав. Фотографка зафіксувала усі постановки театру

 Висвітлюють актуальні події із професійного життя акторів: вихід фільму в прокат, зйомки в серіалах, інтерв’ю

 Збирають відгуки глядачів й оформлюють у вигляді публікації

 Запускають продаж квитків на сайті на два місяці вперед

 Наповнюють сайт вичерпною інформацією про команду, вистави та новини театру

 Викладають промовідео та серію роликів «Краса по понеділках» на YouTube-каналі

Офлайн-комунікація. Що роблять:

 Реалізують соціальну програму «Доступний театр». Єдина ціна на всі квитки — окремо в партері та на балконі

 Започаткували Tdk Club: дискусії із глядачами та передмови до вистав, сценічні читання драматургії

 Проводять тематичні лекції для глядачів за кілька днів до прем’єри

 Розміщують великі вертикальні банери на фасаді театру та фото з вистав у коридорах

 Обслуговують глядачів на рецепції, а не з віконця адміністратора

 Розмістили оновлену фотозону: лайтбокс із портретами акторів та логотипом театру

  Проводять виставку постерів у буфеті театру

  Показують трейлери вистав на екранах у фоє

 Продають мерч (кепки, чашки, блокноти, футболки тощо), одягають білетерів у брендовані світшоти

Комунікація на карантині

 Беруть участь у міжнародному театральному онлайн-фестивалі The Theatre Times

 Ведуть рубрику «Корона не тисне». Актори самі знімають відео, що вже набрали понад 5 млн переглядів. Жодна гривня театрального бюджету не постраждала

 Створюють відеозаставки з закликами: «Зараз нам треба побути вдома, щоб потім бути разом», «Залишайся вдома» та ін.

 Розпочали серію публікацій «Історія театру», де розповідають про етапні вистави

 Анкетують глядачів через Google-форму. Результатами опитувань діляться в публікаціях

 Пишуть про #виставимайбутнього — прем’єри цього сезону, що повернуться після карантинної паузи


Стас Жирков, директор – художній керівник театру драми і комедії 

У перші дні роботи головна режисерка Тамара Трунова придумала слоган #тримайсясвогоберега. Театр має бути принциповим. Наш театр — за свободу, рівноправність та відкритість, тому #тримайсясвогоберега і будь з нами.

Наше завдання — дарувати глядачам новий досвід. Ми хочемо стати Нетфліксом українського театру: створювати різний продукт для різної аудиторії, але мати високий поріг якості.

Ми розуміли, що має відбутися «перебудова». На старті нашої роботи Facebook-сторінка налічувала 10 тис. читачів. Приріст за рік — майже 5 тис. Ми прагнули залучити молодшу аудиторію, і зараз відсоток глядачів 25-45 років істотно підвищився. Ми витратили час і зробили весь контент україномовним: афіші, анотації на сайті, пости в соцмережах. Запустили новий зручний сайт, де можна швидко придбати квиток. Продажі через сайт зросли на 20%.

Створюючи виставу, розуміємо, кого вона зачепить, і для тієї аудиторії робимо контент. Є вистава, у якій задіяні корифеї театру, але старші глядачі менше сидять у Facebook. Вони побачать афішу, новину на сайті, обличчя улюблених акторів — і прийдуть.

Ми не створюємо окремий контент для різних соцмереж. Ще не опанували Instagram, зате розібралися з Facebook. Складаємо контент-план на 1,2 або 4 тижні. Але є група, куди можемо скидати ідеї і робити ситуативний контент. Хороший ефект дає таргетована реклама.

Соціальні мережі веде піар-директорка Анна Захожа, сайт театру Драми і комедій керівниця літературно-драматургічної частини Яна Безсмертна. За офлайн-комунікацію відповідає моя заступниця Ліна Михайлова. Фото вистав та постери роблять штатна фотографка Анастасія Мантач та запрошений фотограф Олексій Товпига. Дизайнер обробляє постери, створює афіші, відеозаставки та гіфки.

Постер має показувати наш скарб — акторів. Ми провели опитування й переконалися, що глядачі йдуть на акторів. У них багато підписників у соцмережах, тому використовуємо цей ресурс і просимо просувати окремі вистави.

Фото: Анастасія Мантач 

Ми організували кілька Днів театру: глядач може прийти о 14:00 і залишитися до вечора. Тепер у холі є вільний простір, де, ще не показуючи квиток, гість може випити кави, почекати друга, поїсти в оновленому кафе, о 15:00 подивитися денну виставу, потім — читання п’єси й вечірню виставу о 19:00. Ми задоволені підтримкою від глядачів і, звісно, працюємо над новими форматами комунікації.


Національна оперета України

Заснована: 1934 рік

Адреса: вул. Велика Васильківська, 53/3, Київ

Кількість підписиків: 1,3 тис Instagram та 19,1 тис Facebook

Репертуар: «Біла ворона», «Звуки музики», «Скрипаль на даху», «Під небом синім», «Сімейка Аддамсів», «Москалиця» та ін.

4 відділи театру працюють, аби створити відчуття свята для глядача: від покупки сувеніра на пам’ять до персонального сервісу.

Онлайн-комунікація. Що роблять:

 Розповідають про вистави серією публікацій різного змісту

 Користуються хештегами #простозараз або #самезараз у рекламних постах з лінками на квитки

 Показують бекстейдж у фото та відеорепортажах: репетиції, створення костюмів і реквізиту, життя за лаштунками

 Діляться з підписниками усіма новинами театру (нагороди, нові звання, поїздки)

 Висвітлюють життя театру в медіа і роблять репости на Facebook-сторінку

 Наповнюють сайт інформацією про актуальні події та послуги

 Публікують репортажі з репетицій і телевізійні сюжети про театр на YouTube-каналі

Офлайн-комунікація. Що роблять:

 Втілюють проєкти на п’яти сценах, завдяки чому задовольняють запити різних глядацьких груп

 Встановили рекламні тумби та постери біля театру

 Облаштували у фоє сенсорні панелі, де можна знайти інформацію про вистави

 Випускають рекламно-інформаційну газету «Operetta News»

 Відкрили сувенірну крамницю у фоє театру

 Розвивають «Клуб шанувальників театру». Члени Клубу першими дізнаються про прем’єри, отримують знижки, бонуси, можуть попередньо забронювати квитки та отримати запрошення на події для друзів театру

 Продають VIP-квитки вартістю 500 грн. Вони передбачають персональне обслуговування глядача впродовж театрального вечора

 Пропонують подарункові сертифікати

 Проводять інтерактивний захід «Operetta Open Day». Учасники відвідують виставку реквізиту та костюмів, цехи театру, гримерні, спостерігають за монтажем і демонтажем декорацій, репетицією, можуть взяти автограф у артистів

 Реалізують проєкт «Вихідний з оперетою» — дитячі пізнавально-розважальні квести за мотивами вистав

 Проводять благодійну акцію «Канікули з оперетою»

 Ініціюють проєкт «Вранішня кава з Богданом Струтинським» — розмови в неформальній атмосфері з директором театру

 Проводять бекстейдж-тур «Ніч у театрі. Таємниці Оперети». Вхід за backstage pass в обмін на квиток

 Організовують пресконференції до прем’єр

Комунікація на карантині

 Запустили челендж #sing_with_operetta, у межах якого глядачі співають на відео

 Проводять марафон #оперета_online — артисти виконують музичні твори, а глядачі мають написати назву твору та ім’я автора

 Реалізують проєкт #спілкування_online — актори виходять у прямий ефір на Facebook

 Транслюють вистави на YouTube-каналі


БОГДАН СТРУТИНСЬКИЙ, генеральний директор-художній керівник театру оперети 

Національна оперета України – це подвійна історія позитиву, спеціальна клітина, яка «вживлюється» у вас і залишається з вами назавжди.

Ми — сучасний європейський театр, що навіть в Україні задає моду і вбирає в себе різні музичні жанри. Це театр, що експериментує і не боїться виходити за межі музичного театру. Така його філософія.

Зараз у нас 5 сцен, що мають свої характери, різні напрями. Вони проявляються дуже сміливими експериментами, і ми цього не боїмося. Ми хочемо взагалі зняти нашарування: якщо це музичний театр, то можна лише це, а інше не можна.

У Національній опереті 4 відділи, що працюють над комунікацією: маркетинг та реклама, продажі, комунікації та зв’язки з громадськістю, робота з глядачем. На сьогодні ми маємо хороші показники серед українських театрів, багатьом задаємо тон і тенденції до сучасного розвитку.

Ми постійно думаємо, як розширити свою роботу та послуги. Тому й виникла, зокрема, ідея VIP-квитка. З огляду на карантинні умови, ми ще остаточно не знаємо, як запрацює ця послуга. Після карантину, коли відновиться робота театру, зменшимо вартість основного квитка, щоб підтримати нашого глядача й заохотити його повернутися до театру.

Клуб шанувальників оперети створений задля того, щоб розширити аудиторію поціновувачів нашого мистецтва і збільшити додаткове фінансування театру.

Наша комунікація спрямована на дітей та їхніх батьків. Мюзикл — на молодь, класична оперета — на людей з хорошими класичними смаками та глядачів, які люблять класичну музику.

Національна оперета України — це дієвий антидепресант.


Театр «Актор»

Заснований:  1987 рік

Адреса: вул. Велика Житомирська, 40, Київ

Кількість підписиків: 2,2 тис Instagram та 19,7 тис Facebook 

Репертуар: «7 розгніваних джентльменів», «Мегери», «Дон Жуан. Коктейль», «Качур. Контрабас», «Дім божевільних», «Приємна несподіванка» та ін.

За останні 3 роки театр провів ребрендинг і повністю перейшов на українську мову. Число підписників Facebook-сторінки збільшилося у 65 разів, а прибутки зросли втричі.

Онлайн-комунікація. Що роблять?

 Публікують постери та афіші на місяць

 Запускають проєкт «Театр нескінченності» — серія біографічних публікацій про акторів. Вони з’являються в образах героїв маскульту: Тоні Старк, принцеса Лея, Макгонагалл, Лара Крофт, Гаррі Поттер, Аквамен, Дайнеріс та ін.

Ілюструють пости про найближчі вистави фотоколажами

Збирають цікаві факти про вистави та відгуки глядачів

 Використовують персональну сторінку директора В’ячеслава Жили як медіа для промо театру

Офлайн-комунікація. Що роблять:

 Запрошують «зіркових» акторів до співпраці

 Організовують літературні читання на свіжому повітрі

 Використовують фасадну світлову вивіску з логотипом театру як фотозону

 Пригощають глядачів шампанським, кавуном і зефіром на прем’єрах, відкритті та закритті сезону. Смажать шашлик на літній терасі театру. Запрошують діджеїв

 Пропонують унікальну послугу: поки батьки дивляться виставу, дитина перебуває під наглядом няні у «Бебі Барі»

 Проводять курси акторської майстерності та майстер-класи з публічних виступів

Комунікація на карантині

 Запустили авторську онлайн-програму «Театр навинос»: грають вистави у прямому ефірі через ZOOM і транслюють на Facebook-сторінці

 Записують інтерв’ю з акторами

 Створюють відео про життя акторів на карантині

 Долучаються до флешмобу #героїмогодня


В’ЯЧЕСЛАВ ЖИЛА,
директор-художній керівник театру «Актор»

Є поняття «entertainment» — розваги низької якості. Я кажу, що театр — це розвага високої якості. Ми займаємося популярним мистецтвом. У залі мають сидіти глядачі, а не стояти порожні крісла.

Прем’єри, розголос, збільшення показників та глядацької аудиторії протягом 5 років — це обов’язкові умови для отримання статусу академічного. Але ми так активно зростали протягом 3 років, що нам пішли назустріч — ухвалили статус і перейменували театр.

У нас немає портрета аудиторії. Основний посил комунікації в тому, що театр відкритий для всіх: для дітей, дорослих, пенсіонерів. Він не претендує на суперінтелектуальну історію. Глядачі йдуть до нас, бо хочуть «провітрити мізки». Серед них чимало власників середнього та великого бізнесу, депутатів і чиновників, ІТ-спеціалістів.

Театр — живе мистецтво, а соцмережі – це цифри. Театр має видозмінювати звичну комунікацію, тому нелегко працювати онлайн. Коли я очолив театр, на Facebook-сторінці було 300 підписників. За 3 роки ми зросли до 19,7 тис. Останній великий стрибок відбувся завдяки карантину й запуску проєкту «Театр навинос». Можливо, вперше у світі саме ми зіграли виставу через ZOOM у прямому ефірі.

Я не зовсім пересічний художній керівник, маю освіту — театральну, юридичну та MBA. До театру приходять багато моїх Facebook-друзів та підписників в Instagram. Робота нашої театральної школи «Сверхзадача» теж впливає на відвідуваність, популяризує театр і формує фан-групу.

Глядач любить обмін з надлишком — коли він іде на виставу й отримує щось додатково. Ми вибудовуємо дружні стосунки. Партнери раніше підкидали нам то зефір, то шампанське, і ми пригощали гостей. Люди йдуть до нас не заради шашлику чи полуниці, однак ніколи не відмовляються від цього. У нас немає бару, тож намагаємося справити враження в такий спосіб.

Головне в театральній комунікації — робити більше несподіваного для глядача.

Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень