“Кар’єра без драм і травм” — нова книжка засновниці й СЕО кар’єрного порталу Happy Monday Анни Мазур. У ній авторка розповідає, як почуватися щасливішими в роботі, розвивати кар’єру, а також — як шукати себе й обрати професію до душі.
Ми підготували конспект книжки на основі шести способів тестування нової професії. Він допоможе зрозуміти, як діяти, коли плануєш змінити фах.
Чому взагалі важливо спочатку спробувати?
На думку Анни Мазур, як неможливо навчитися плавати на березі, так і неможливо обрати професію, сферу чи формат роботи, не заглибившись у них бодай трохи. А також не перевіривши, як ви почуваєтеся в новій ролі — інакше хто гарантує, що за кілька тижнів ви не розчаруєтесь і не почнете пошуки знову.
Крім того, проаналізувавши свої прагнення й здібності, ви можете дійти висновку, що вам підходять 2-5-7 варіантів професій, і всі здаються цікавими. Як у такому разі обрати “ту саму” роботу? Трохи занурившись у кожну професію, ви краще зрозумієте, що вам справді підходить, а що — ні.
Для тестування нової професії зовсім не потрібно звільнятися з поточної роботи.
Авторка книжки наголошує, що драматичне звільнення для пошуків себе — не зовсім вдале рішення. Звісно, ідеться не про те, щоб до скону терпіти роботу, яка не подобається. Але уявіть людину, яка працює, скажімо, маркетологом у компанії з виробництва й дистрибуції сантехніки, але в душі мріє працювати в креативній агенції на кшталт Banda. Не витримавши такої невідповідності, вона спонтанно звільняється й починає шукати себе: проходить різні курси, відвідує фестивалі реклами, поки в розпалі пошуків у неї не закінчуються гроші. Вона намагається похапцем знайти роботу за однією із цікавих професій, але через брак досвіду їй пропонують лише неоплачуване стажування. Тож у підсумку людина змушена повернутися на таку ж роботу, як і раніше.
Отже, замість драматичного звільнення “в нікуди” варто спочатку до нього підготуватися: накопичте фінансову подушку безпеки, зрозумійте, якою має бути ваша наступна робота, за потреби пройдіть відповідне навчання, зробіть кілька безплатних проєктів для портфоліо, а головне — переконайтесь, що вам буде комфортно в новій професії. Щоб зрозуміти, ваше це чи ні, може вистачити місяця парт-тайм роботи, тижня чи навіть одного дня.
6 способів протестувати цікаву для вас професію
01.
Спостереження й спілкування з людьми цієї професії
Це, мабуть, найпростіший спосіб дізнатися більше про цікавий для вас напрям: поговорити з людиною, яка вже працює на посаді вашої мрії, і розпитати її про особливості, труднощі та підводні камені професії.
Не проблема, якщо ви не знаєте таких людей особисто, адже сьогодні соцмережі значно полегшують фізичне знайомство. Знайдіть представника цікавої вам професії/сфери і принаймні почитайте, що він пише про свою роботу в постах чи на зовнішніх майданчиках. А ще краще — познайомтеся й попросіть поділитися важливими інсайтами його роботи. Можливо, погодиться не перша й не друга людина, але хтось обов’язково відгукнеться.
Якось до кар’єрного порталу Happy Monday, яким керує Анна, звернулася дівчина. Вона хотіла почати кар’єру копірайтерки й попросила одну з авторок порталу поділитися досвідом роботи в професії й порадами для початківиці. Авторка залюбки розгорнуто відповіла на всі запитання. Цей приклад демонструє, що людям, до яких ви звертаєтеся за порадою, така увага часто приємна, і вони справді не проти допомогти.
02.
Shadow (тінь)
Суть цього способу полягає в тому, щоб стати “тінню” людини, яка займається тим, чим хочете займатися ви. Це допомагає побачити справжню внутрішню кухню професії. Бо зазвичай через брак інформації ми дивимося на омріяну справу крізь рожеві окуляри. Наприклад, уявляємо собі вебдизайнера як людину, що постійно креативить. А він насправді створює одну унікальну сторінку сайту, а потім накладає цей шаблон ще на 50 сторінок та адаптує їх для мобільних пристроїв. І щоб дізнатися про це, потрібно прожити пліч-о-пліч з таким спеціалістом день, два чи тиждень.
У книжці “Кар’єра без драм і травм” є історія Каті, яка за допомогою такої практики тестувала професію тату-майстра. Перший час вона просто спостерігала за роботою майстра: як він облаштовує робоче місце, як спілкується з клієнтами, як набиває тату. Приходила, дивилася, йшла додому, а потім знову приходила. Поспостерігавши певний час, Катя почала практикуватися самостійно, а майстер був поруч, коли вона робила свої перші тату.
Знайти людину, яка дозволить стати її “тінню”, може бути ще складніше, ніж людину, яка просто поділиться досвідом роботи в професії. Але результат точно буде цього вартий.
03.
Deep Dive (глибоке занурення)
Ця практика набагато простіша: ви виділяєте певний час — місяць, тиждень, хай навіть день — і присвячуєте його знайомству з новою професією. Читаєте статті та переглядаєте відео з теми, відвідуєте профільну конференцію чи дивитесь її в записі, розмовляєте про цю діяльність з іншими, читаєте пости лідерів думок. Якщо за цей час вас не знудило і ви хочете ще більше зануритись у нову роботу — це хороший маркер, що свідчить про глибоке, а не поверхове зацікавлення.
Анна наводить приклад хлопця, який у такий спосіб хотів познайомитися з професією інтернет-маркетолога. Він отримав від досвідченого спеціаліста купу інформації, необхідної для глибокого занурення. Але deep dive спрацював ось як — хлопець зрозумів, що йому ця сфера зовсім не цікава й він не готовий постійно таким займатись.
04.
Стажування й волонтерство
На думку Анни, стажування несправедливо вважають практикою суто для студентів, які не проти приносити каву керівництву. Адже нині українські й міжнародні компанії пропонують справді круті програми стажування як для молодих спеціалістів, так і для світчерів, і навіть для людей третього віку. А якщо не пропонують — їм завжди можна написати й запропонувати себе в ролі стажера.
Стажування — це крута можливість спробувати себе в новій професії, отримати потрібний досвід і поповнити резюме конкретними кейсами. До того ж ви можете домовитися про максимально зручну для вас кількість годин стажування, з огляду на вашу поточну зайнятість.
Те саме стосується й волонтерства, яке здебільшого асоціюють із фізичною роботою — наприклад, прибиранням у громадських місцях. А насправді благодійним та громадським організаціям часто потрібна саме профільна допомога. Волонтерів для разової роботи часто шукають і комерційні організації. У книжці авторка наводить приклад дівчини, яка настільки круто волонтерила на різних івентах, щоб спробувати себе в ролі івент-менеджерки, що в підсумку її запросила на роботу компанія-партнер однієї з подій.
05.
Додаткові проєкти на поточній роботі
Затестити нову професію можна навіть там, де ви працюєте зараз. Для цього потрібно виявити цікавість до проєктів інших відділів і взяти в них участь. Або організувати власний проєкт у потрібному вам напрямі.
Уявімо, що ви працюєте редактором в онлайн-медіа, але цікавитесь проєктним менеджментом. Поспостерігайте за роботою проєктної команди і запропонуйте їй допомогу — наприклад, улаштуйте фотосесію для матеріалу від А до Я. Або ж організуйте власний проєкт — можливо, ви давно вважаєте, що вашому медіа потрібен подкаст чи ютуб-канал, і ви готові організувати його запуск.
Якщо ви встигаєте виконувати свої основні обов’язки, навряд хтось буде проти того, щоб ви спробували себе ще в чомусь. Звісно, якщо у вас гнучка компанія й адекватне керівництво.
06.
Фриланс і парт-тайм
А це спосіб для тих, хто має певне розуміння професії та потрібні навички. По суті, це вже робота в обраному новому напрямі — у форматі, який дає змогу паралельно працювати на поточному місці.
Наприклад, ви працюєте бухгалтером, але вирішуєте заробляти на життя журналістикою. Щоб спробувати себе в новій професії, ви або домовляєтесь із кількома виданнями й у вільний від роботи час пишете одну-дві-три статті на місяць (фриланс), або, наприклад, влаштовуєтесь у новинне видання на вечірню зміну чи на вихідні (парт-тайм).
Звісно, довго так “паралелити” — дуже виснажливо. Тому варіант фрилансу й парт-тайму часто використовують уже на етапі переходу від однієї діяльності до іншої. Якщо все піде добре, вам буде набагато легше залишити бухгалтерію і зосередитись на роботі журналістом, адже ви вже матимете конкретний досвід роботи.
Авторка тексту: Настя Пасенко
