fbpx
Зсередини

Що змінює новий Закон “Про медіа”

Нововведення для журналістів, піарників та всіх, хто працює в медіа
Пунтус Марія, 01.04.2023

31 березня 2023 року набирає чинності Закон України “Про медіа”. Цей закон — один із семи блоків реформ, необхідних для збереження Україною статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Нові правила вводитимуть поступово, а закон повністю мають впровадити до 1 січня 2031 року.

Закон про медіа охоплює процедуру реєстрації, перелік прав та обов’язків всіх типів медіа, перелік заборон і типів санкцій у разі порушень. Ми зібрали основні нововведення та обмеження щодо вмісту інформації, які з’явились у новому законі, а також пояснили, як вони працюватимуть у майбутньому.


Що змінилося в новому законі

Поява національного регулятора

Одним з найважливіших нововведень є створення національного регулятора медіаринку — ним стає Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. За новим законодавством, Нацрада отримала контроль не лише над радіо та телебаченням, а й над друкованими та онлайн-медіа.

Відтепер Нацрада має повноваження накладати санкції на медіа та навіть блокувати їх — раніше це можна було зробити тільки через суд.

Які типи медіа визначає новий закон:

• онлайн-медіа;

• друковані медіа;

• аудіовізуальні медіа (радіомовлення, телевізійне мовлення, аудіальний медіасервіс на замовлення, аудіовізуальний медіасервіс на замовлення)

Реєстрація для онлайн-медіа не є обов’язковою

Незареєстровані — це ті онлайн-медіа, які не захотіли реєструватися, але на їхньому сайті є контактні дані та інформація про те, хто здійснює редакційний контроль.

Розробники нового закону кажуть: “Якщо медіа анонімне — онлайн-ЗМІ не має ні ідентифікованих журналістів, ні власників — то застосовується найбільш жорстка і швидка санкційна процедура. Нацрада може заблокувати анонімне онлайн-медіа. Для зареєстрованих і незареєстрованих медіа повне блокування можливе тільки за рішенням суду.

Для вже зареєстрованих онлайн-медіа не будуть застосовувати санкції у вигляді тимчасового блокування (раніше блокували на місяць). Тепер усе вирішуватиметься через суд.

Для незареєстрованих медіа є проміжне рішення про тимчасове блокування на два тижні — це як останнє попередження на випадок, якщо в разі системних і значних порушень медіа не реагує”.

Ліцензування і реєстрація

  • Ліцензуванню підлягає виключно мовлення з використанням радіочастотного спектра (наземне ефірне мовлення) та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра.

Реєстрація добровільна для:

  • суб’єктів у сфері онлайн-медіа;
  • суб’єктів у сфері друкованих медіа (після завершення війни).

Реєстрація обов’язкова для:

  • суб’єктів у сфері друкованих медіа (до завершення війни);
  • суб’єктів, що ведуть мовлення без використання радіочастотного спектра;
  • суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення;
  • провайдерів аудіовізуальних сервісів;
  • провайдерів платформ спільного доступу до відео.

Накопичувальна система порушень і санкції

Новий закон передбачає накопичувальну систему порушень для конкретного медіа. Нацрада інформує медіа про те, що в його роботі виявлено порушення, і просить виправити їх. Приписи не записують в особову справу, але фіксують кількість порушень.

Сама ж Нацрада отримала право скасовувати реєстрацію та навіть припиняти публікації ЗМІ за значні порушення. Наприклад, за надання недостовірної інформації про власників медіа, поширення дискримінаційних матеріалів, пропаганду наркотиків, позитивне висвітлення агресії Росії проти України тощо.


Що відтепер заборонено поширювати медіа:

  1. Заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язання або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації Незалежності України, інформацію, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
  2. Висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою чи релігійною ознакою. Тобто медіа мають бути обережніші у висловлюваннях щодо ставлення до дій Росії як держави-агресора і не використовувати мову ворожнечі. Такі обмеження вже існували, щонайменше у статті 161 Кримінального кодексу України.
  3. Висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою;
  4. Пропаганду або заклики до тероризму та терористичних актів; інформацію, що виправдовує чи схвалює такі дії;
  5. Фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;
  6. Порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
  7. Пропаганду вживання наркотичних засобів, психотропних речовинпропаганду жорстокого поводження з тваринами;
  8. Інструкції або поради щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
  9. Інформацію, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років в Україні націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму;
  10. Інформацію, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму;
  11. Інформацію, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму;
  12. Інформацію, що принижує або зневажає державну мову;
  13. Інформацію, що заперечує або ставить під сумнів існування українського народу (нації) та/або української державності та/або української мови.

Тепер блогери — це медіа?

Контент блогерів можуть визнавати як медіа лише в тому разі, якщо вони (блогери) самі цього захочуть та відповідатимуть ознакам онлайн-медіа. Одна з основних ознак — поширення інформації на власному вебсайті. Поширення інформації на власній сторінці в соцмережі не робить блогера медіа. Але якщо він бажає зареєструватися як медіа, закон дозволяє це зробити після виконання відповідних вимог.


Що буде зі ЗМІ, якими керують органи місцевого самоврядування?

Закон забороняє функціонування друкованих та онлайн-медіа, у структурі власності яких є органи місцевого самоврядування та юридичні особи, засновані ними. Такі медіа повинні будуть або привести свою діяльність у відповідність до закону і перереєструватися належним чином, або припинити діяльність.


Нацрада=цензура і тиск з боку влади?

Розробники закону запевняють, що тиску з боку влади через Нацраду не буде. У разі протиправного впливу на діяльність медіа — зокрема, спроб вказівок зі сторони можновладців щодо редакційної політики — існують кримінально-правові заходи захисту, такі як звернення до Нацполіції із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України про перешкоджання діяльності журналіста.

З повним текстом нового Закону “Про медіа” можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України

Читайте також у рубриці Зсередини
/ Амбасадори для В2В бізнесу та ефективні відносини з ними
Історія виробника обладнання для б’юті-майстрів ÜLKA
/ 10 років роботи: «Будинок “Слово”. Нескінчений роман»
Ексклюзивні деталі про шлях фільму до кінотеатрів
/ Українські традиції в дизайні приміщень та архітектурі – без шароварщини
Поради від архітекторки Катерини Ярової
Аукціони, унікальні продукти, ютуб і менторство
Які танці з бубном вигадують благодійники, щоб збирати кошти на відбудову шкіл
Як створити й провести подкаст?
Розмова зі співведучими та героями подкаст-каналу «У чому виклик?»
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень