Сабатикал — це творча відпустка, що триває від одного місяця до року. Зазвичай її надають працівникам, які потребують довготривалого відпочинку та перезавантаження, а також задля уникнення вигоряння. Ця опція передбачає збереження робочого місця за людиною та виплату ставки.
За останні два роки в Україні багато компаній почали практикувати надання сабатикалу, оскільки користь від цього одержують обидві сторони. Працівник отримує час для себе, а компанія — відпочилого та сповненого нових ідей працівника. Але звісно, не кожен бізнес може дозволити собі відпустити людину на пів року та не зазнати збитків. Як і не всі працівники знають, як провести цей час з максимальною користю.
Ми запросили до розмови Катерину Градову, яка поділилася досвідом сабатикалу в компанії SoftServe та поглядом на це з боку роботодавця. Також свої історії розповіли ще дві наші героїні, які мають досвід сабатикалу й дали поради щодо того, як уникнути помилок.
Уперше про термін “сабатикал” і його функціонал ми дізналися 4-5 років тому, коли вивчали, що практикують закордонні ринки праці. Це зараз в Україні вже частіше трапляються люди, знайомі з творчими відпустками. А в тому ж 2017 році нам було складно надати працівникам чітке розуміння процесів і причин для впровадження такого експерименту.
Але ми у SoftServe відчуваємо відповідальність за свою команду та цінуємо кожну людину: якщо надаємо робоче місце — значить, прагнемо до збереження довготривалих відносин. Компанія постійно відстежує тренди в бізнесі, оскільки хоче мати змогу пропонувати працівникам хороші умови. Тому, попри невідомість, ми ухвалили рішення спробувати опцію довготривалого відпочинку. Спочатку додали сабатикал до переліку додаткових переваг компанії і пропонували колегам хоча б спробувати. А згодом структурували цю систему та почали практикувати регулярно.
Сабатикал — це про турботу керівників про своїх людей. Завдяки йому люди відчувають свободу, дбають про своє ментальне здоров’я, відновлюють ресурс і повертаються до роботи з новими силами.
Про терміни та домовленості
У нас є різні кейси сабатикалу: від двох тижнів і до шести місяців. Але пів року — це максимальний термін, який ми надаємо. Та зазвичай такої потреби немає — це занадто довго, навіть для працівників. Важливо зрозуміти, що сабатикал — це не стандартна відпустка, яку працівник бере за два тижні. Цей формат відпустки потребує завчасного планування та обговорення з менеджером і командою.
Люди є основним активом компанії, і вберегти їх у команді — завдання керівництва. Ми це розуміємо, тож пропонуємо різні опції. Наприклад, не завжди працівнику потрібен саме сабатикал, він може просто втомитися й ухвалювати імпульсивні рішення. У такому разі творчу відпустку він проведе непродуктивно й не отримає користі. Аби запобігти цьому, ми будуємо довірливі взаємини, щоб люди не боялися говорити про втому, вигоряння чи стрес. Коли вони приходять з певним запитом, то менеджери допомагають знайти причину дискомфорту. А далі рішення можуть бути різними: від mental well-meing програм до зміни проєкту, якщо поточна робота працівника більше не мотивує.
Звичайно, це не рішення одного дня — воно може з’явитися як під час відкритого діалогу з менеджером, так і з ініціативи самого працівника. Важливо заздалегідь усе обговорити з керівником та домовитися про задачі, які потрібно закрити до сабатикалу. Також узгодити дії в команді, щоб за відсутності одного фахівця все продовжувало як слід працювати. Неважливо, на якій ви посаді чи скільки часу працюєте — якщо потребуєте відпочинку, це варто обговорювати.
Чи є ризики для компанії?
Запам’ятайте, що опція сабатикалу не є чарівною пігулкою або чудодійним засобом від вигоряння. Бувають випадки, коли людина протягом такого тривалого відпочинку перезавантажується та розуміє, що хоче змінити місце роботи. Це цілком можливо, і коли ви як керівник відпустите працівника в сабатикал, то повинні бути готовими до того, що він не повернеться, і поставитися до такого вибору з повагою.
Та здебільшого людина все ж повертається до команди, і компанія отримує лояльного та сповненого енергії працівника. А він натомість відчуває, що його цінують, викладається в роботі з якомога вищою ефективністю та вигадує креативні ідеї, оскільки мав змогу та час змінити фокус уваги.
Поради керівникам
Упроваджувати опцію сабатикалу чи ні — залежить від самої компанії, її стратегії і короткострокових цілей. Якщо людина, яка є одним із ключових knowledge-keepers на проєкті, раптом вирішує піти в сабатикал, то, очевидно, що для бізнесу це матиме наслідки. Тому до цього нововведення потрібно підходити грамотно. Можливо, варто запропонувати працівнику інші опції, що допоможуть упоратися з вигорянням.
Якщо ви вирішили запровадити в компанії такий формат відпустки, то плануйте заздалегідь: пояснюйте, як це працює, навчайте ваших менеджерів та HR-партнерів працювати із сабатикалом, щоб цю опцію вони використовували справді там, де потрібно, не завдаючи шкоди бізнесу.
Досвід працівниць
Софія Дрігола
Термін сабатикалу: 4 місяці
У період з 2015 по 2019 роки я працювала операційною директоркою в рекрутинговій агенції і не мала нормальної відпустки. Це пов’язано з тим, що я трудоголік за своєю вдачею. І загалом мені подобається поєднувати різні ролі: коли передавала задачі, то нарахувала 3 окремі позиції, окрім своєї. За 4 роки безперервної роботи почали страждати інші сфери мого життя, від утоми я стала доволі токсичною людиною у своєму оточенні. Я почала замислюватися над звільненням, оскільки робити не хотілося вже зовсім нічого, не кажучи про генерацію креативних ідей та комунікацію з командою.
Про розмову з керівництвом і домовленості
Вважаю, мені пощастило, оскільки керівниця компанії теж у певний період проходила цей досвід, тому помітила мою потребу у відпочинку й сама запропонувала піти в сабатикал. Ми просто сіли, чесно поговорили про моє виснаження, відсутність драйву, кайфу від життя — і керівниця сказала, що я можу скористатися такою опцією. Пам’ятаю, була дуже здивована, бо пропозиція здавалась чимось дивним, невідомим та навіть лячним, але звісно, я вирішила спробувати.
Щодо домовленостей, то ми визначили термін 3 місяці. Також я повинна була завершити всі проєкти, які вела (2 міжнародні конференції та 6 івентів), і описати кожен процес, яким займалася (HR, finance, legal&sales). Тому це не просто відпустка — від ідеї до реалізації минуло майже 5 місяців.
Відчуття невідомого шляху й певної таємниці викликало бажання зробити все правильно. Хоча було незрозуміло, що ж таке це “правильно”.
Чи був план дій та чим займалися?
Ні, плану дій не було. Було сильне бажання відпочити, але за 4 роки постійної роботи я вже не розуміла, що потрібно робити, коли відпочиваєш. Тоді почала читати статті західних колег про досвід сабатикалу, але все одно морально не була готова до повного розслаблення. Пам’ятаю, як щоразу, коли хотіла відпочити, у мене ставався маніакальний напад і я починала прибирати — могла робити це занадто часто. І все для того, щоб почуватися залученою у щось.
Перший місяць сабатикалу минув у розфокусі. Оскільки мені було складно передати колегам за декілька місяців усі знання, які я накопичувала багато років, то перший час я ще трохи включалася в робочі процеси.
Сабатикал — це довгий “шабат”. Тобі ліпше не взаємодіяти з роботою, а робити лише те, що допомагає перезавантажитись.
Через півтора місяця я відчула ще більшу втому, тому що була в постійній боротьбі та спробах балансувати між годинами, коли доступна для колег, і часом на певну реабілітацію. У результаті через три місяці нічого не змінилося. Я знову поговорила з керівницею, взяла додатковий місяць, поїхала в іншу країну та взагалі не контактувала щодо робочих питань. Дуже допомогло розуміння, що без мене впораються. Лише після цього усвідомлення я змогла поставити на перше місце свій стан і справді відпочити.
Підсумки
У людей часто нездорові відносини з роботою — ми продовжуємо працювати у відпустках або ж узагалі їх не беремо, тому часто перший сабатикал складається не дуже успішно. Головна причина — у нашому невмінні відпочивати.
Свій досвід вважаю позитивним, хоч я і наробила помилок. Загалом можу стверджувати, що творча відпустка дає змогу й час зробити висновки як компанії, так і працівнику.
Зі сторони роботодавця:
З’являється можливість оцінити ефективність інших працівників залежно від ролі й задач (як команда справляється без певного працівника). Також керівник може проаналізувати, чи не зав’язано на людині забагато задач, які заважають їй зростати (відбувається переоцінка ролей, найм працівників, що знімуть частину функцій та поглянуть на процеси під іншим кутом). І звісно, з погляду бренду роботодавця, опція сабатикалу — хороший плюс до EVP компанії на етапі розгляду офферу.
Зі сторони працівника:
Працівник під час творчої відпустки має змогу оцінити компанію та загалом свою роботу: чи залишається вона роботою мрії, чи хочеться повертатися до попередніх процесів. Цей час допомагає не лише рефлексувати, а й переглянути власні потреби. Мені траплялись випадки, коли людям, що поверталися із сабатикалу, пропонували підвищення або зміну ролі, оскільки працівник повертався вже з іншими цілями.
Найчастіше творчу відпустку пропонують ключовим працівникам. Але, на мою думку, такий досвід корисний усім, хто працює у ненормованому режимі або тривалий час на одній позиції. Вчасний відпочинок може запобігти серйозним проблемам — як фізичним, так і ментальним.
Поради тим, хто йде в сабатикал
Закрийте всі робочі завдання. Вам потрібно підготуватися: чітко проговоріть усе з керівництвом, розпишіть поетапно кожну свою задачу, завершіть усі процеси, за які ви відповідали. Я на 100% впевнена, що коли на людині багато задач, то складно все організувати так, щоб компанія продовжувала ефективно працювати за її відсутності. Але спробуйте це зробити на особистий максимум.
Не працюйте. Це є вашою головною метою. Абстрагуйтеся від усіх робочих процесів. Нічого страшного не станеться, якщо ви вийдете із чатів на певний час і припините все контролювати. Пам’ятайте: що довше ви відмовляєте собі в адекватному відпочинку, то більше проблем зрештою отримаєте.
Розподіліть фінанси. Існують різні системи виплат у творчих відпустках. Найпоширеніша — це коли людині продовжують виплачувати ставку, але без бонусів. Тому, щоб не псувати відпочинок тривогою про фінанси, краще заздалегідь розрахуйте, яка сума вам буде потрібна, та відкладіть її.
Змініть обстановку. Якщо ви сидите вдома, то все одно перебуваєте в знайомому просторі, що не спонукає до нових рішень та дій. Опція змінити хоча б на тиждень своє місце дислокації точно піде вам на користь.
Створіть безпечне оточення. Часто люди стикаються з нерозумінням їхніх потреб саме з боку близького оточення. “А як це ти не будеш працювати?” — часто запитують рідні, вважаючи подібну практику відпочинку примхами. Щоб уникнути відчуття провини, оточіть себе на період сабатикалу лише тими, хто вас підтримує.
Настя Красноплахтич
Термін сабатикалу: 3 місяці
Протягом трьох років я працювала комунікаційницею в агентстві, була менеджеркою проєктів й опікувалася кількома клієнтами у їхніх стратегіях. Ми реалізовували ідеї, пов’язані зі здоров’ям, соціальними проблемами, та впливали на суспільну думку. Роботи завжди було багато, але вона розвивала мене, викликала запал та інтерес, допомагала знаходити себе в нових проявах. Але в такій роботі потрібно вміти будувати особисті кордони та відмовляти. Мені це не вдавалося, тому в результаті я, звісно, багато перепрацьовувала.
Перша думка про сабатикал з’явилася на початку літа 2021 року. Я жила з нею всі наступні три місяці, оскільки в моїй голові були постійні сумніви. Найсильніші з них були пов’язані з думкою, що я просто не можу “кинути” проєкти та не уявляю, як це вплине на роботу агенції.
У певний момент я зовсім заплуталася: не було розуміння, чи хочу я продовжувати працювати в комунікаціях, що буде далі, яким буде професійне зростання за 5 років і чи буде воно взагалі. Запитань було багато, а от часу та простору, щоб рефлексувати й відповідати собі на них, не було зовсім.
Про розмову з керівництвом і домовленості
Коли зрозуміла, що в мене забагато втоми, запитань та зовсім відсутнє натхнення, то пішла у звичайну відпустку на тиждень, але вона мені не допомогла. Мої сумніви щодо сфери, у якій працюю, так і залишилися зі мною. Тому я поговорила з керівницею, розповіла про свій стан, його причини та повідомила, що хочу взяти паузу в нашій взаємодії. Мене вислухали та сприйняли це з розумінням, оскільки течія сабатикалу набирає все більше обертів і вже не викликає здивування та відторгнення.
Ми поговорили про сабатикал тривалістю три місяці й домовились, що я попередньо передам свої обов’язки колегам. Тут важливо сказати, що часто під час звільнення працівник просто йде, а на його місце знаходять іншого та навчають. У сабатикалі це працює інакше. Оскільки така відпустка передбачає повернення, то працівник передає проєкти іншим членам команди, усе детально пояснюючи. Тож мені потрібно було ще приблизно два місяці для завершення всіх процесів.
Чи був план дій та чим займалися?
Пам’ятаю, як ми сиділи в кафе біля коворкінгу з моєю керівницею, і вона почала запитувати мене про плани, що мене драйвить, до чого тягне. Так само пам’ятаю своє оніміння — відповісти було дуже складно, плану не було. Хотілося просто відпочити та знайти відповідь на запитання: “Що далі?”.
Існує теорія, що потрібно знайти таку роботу, аби хотілося працювати без вихідних. Я не вірю в неї та вважаю, що не можна жити лише однією роботою. Хоча сама так і робила певний час, отримавши згодом відповідні наслідки.
Після відповідей на свої запитання мені захотілося розпочати розвиток власного стартапу. І я припустилась класичної помилки: почала одразу працювати, провівши перший місяць знову майже без відпочинку. Коли зрозуміла, що так я не візьму від цього періоду те, що хотіла, то поїхала у відпустку, кататися на лижах. Потім захворіла на COVID-19, а згодом продовжила працювати над своєю ідеєю. Перемкнутися на стан “нічого не роблю” справді надзвичайно складно. Постійно здається, що це дурість, тож вам потрібно буде навіть змушувати себе. Саме це я і зробила згодом.
Перший крок до справжнього відпочинку я зробила тоді, коли попросила подругу, яка працювала у тій самій агенції, не розповідати мені нічого про роботу. Я дуже хотіла перемкнутися, й у мене вийшло. Це дало простір, щоб подумати, дослідити свої бажання, інтереси, розставити пріоритети, вибрати майбутні типи взаємодії з людьми, планувати нові хобі.
Якщо до сабатикалу мій планер був заповнений лише робочими завданнями, то під час — у ньому з’явилися такі пункти, як побігати, помалювати, сходити на базар, зробити check-up організму.
Підсумки
Мій досвід сабатикалу не можна вважати завершеним, оскільки до роботи я мала повернутися 1 березня 2022 року. Проте через повномасштабне вторгнення росії це стало неможливим. З агенцією ми в класних відносинах, мені досі пропонують долучатися до проєктів на part-time, хоча це зовсім інші обсяги, ніж були раніше. Найбільше мого часу зараз усе-таки забирає волонтерство.
Я би хотіла ще раз повторити сабатикал, урахувавши всі помилки. Хоча навіть попри них я змогла закрити головну задачу, яку ставила перед собою, та знайшла відповіді на запитання. Я змогла видихнути, відпочити, відновила жагу до генерації ідей.
Загалом класно йти у творчу відпустку не тоді, коли ти вже геть вигорів, а коли ти лише наближаєшся до цього стану. Глобальна втома викликає заперечення всього та не дає чітко сприймати світ, що може призводити до психологічних розладів.
Поради тим, хто йде в сабатикал
Напишіть план дій. У будь-якому форматі складіть чекліст того, що хочете спробувати, зробити, відчути. Ви можете вже зараз почати його складати: просто стежте за маленькими бажаннями та думками й записуйте те, що вам потенційно буде цікаво. Потім будете ставити галочки напроти й відчувати ці досягнення, які усунуть думки “Я нічого не роблю”.
Видаліть робочі месенджери з телефона. І загалом усе, що пов’язано з роботою, приберіть зі свого інформаційного поля. Виходьте з пошт, чатів, месенджерів. У вас відпочинок.
Підготуйтеся заздалегідь. Почніть передавати робочі справи не пізніше ніж за місяць, а краще ще раніше. Вашій команді потрібно психологічно звикнути до вашої відсутності, тому готуйте інструкції на Google-дисках або знайдіть інший зручний для всіх варіант. Останній тиждень спостерігайте, як колеги справляються без вас, коригуйте, спрямовуйте, пояснюйте. Упевненість у працівниках, що взяли на себе ваші задачі, допоможе зберігати спокій під час вашої відсутності.
Відкладіть гроші. Після підготовки плану порахуйте, яка сума потрібна на його реалізацію, та відкладайте заздалегідь, щоб ви не думали про економію кожної копійки.
Вам точно не вистачить одного місяця, тому плануйте свою відсутність одразу на 2-3 місяці. Тоді у вас буде час звикнути до нової реальності, перелаштувати рутину та почати реалізовувати ідеї. Спочатку ви постійно будете боротися з відчуттям, що нічого не робите. Але цей час пройде — і далі буде неоціненний досвід.