Історії

Показувати райські тревел-будні – не мій варіант. Яна Метьолкіна про роботу тревел-блогерки

Як робиться контент, чим блогер відрізняється від журналіста та що сталося з індустрією на карантині
Ковальчук Марина, 22.06.2020

Поговорили з Яною Метьолкіною – українською тревел-блогеркою, ексредакторкою та сценаристкою тревел-шоу «Вокруг М» та «Орел і Решка».

Яна Метьолкіна


Одна людина може створити продукт якісніше, ніж величезна команда, і отримувати охоплення більше, ніж три телеканали разом

Тревел-блогер – як медіавидання або телеканал, що виготовляє контент визначеної тематики. Одна людина може створити продукт якісніше, ніж величезна команда, і отримувати охоплення більше, ніж три телеканали разом.

Радикальна відмінність блогера від журналіста в тому, що перший сам стежить за динамікою охоплень і залученістю глядача. Він знає, на якому моменті люди йдуть, як потрібно змінювати сюжети й драматургію.

Коли я працювала сценаристкою й редакторкою, моїм завданням було створити продукт, що сподобається головному редактору та керівнику каналу. Сьогодні я маю цифри як об’єктивну реальність, на яку спираюся.

Чому люди дивляться тревел-відео?

 Щоб пережити емоції разом з героями – як під час перегляду фільму про велике кохання.

 Щоб були теми для розмов із друзями.

 Щоб повторити побачені маршрути у своїй подорожі.

 Моя мета – створювати такі відео, щоб усі ці люди не могли відірватися від екрана

Моя мета – створювати такі відео, щоб усі ці люди не могли відірватися від екрана. Показувати райські тревел-будні – не мій варіант. Це викликає у глядача лише роздратування. Окрім естетики, у випусках має бути корисна інформація, яку мандрівники зможуть застосувати вже в ці вихідні.


У кожного блогера має бути чітке позиціонування в одному реченні

Оскільки люди стали все рідше підписуватися на когось нового, вони одразу хочуть зрозуміти, чи вдовольнить канал або профіль їхній запит з конкретної теми. Тому має бути чітке позиціонування в одному реченні.

На початку я припустилась помилки, бо мій слоган був: «Яна Метьолкіна розповідає про подорожі, що змінюють життя». Потім я зрозуміла, що зміни для людей – це стрес і «фільм жахів». Тому взяла вектор на усвідомлені подорожі. Тепер «Яна Метьолкіна розповідає, як отримати від подорожі максимум. Більше емоцій, відкриттів, краси». Я прагну показати, що немає значення – дорого чи дешево, в Італію чи в Одесу.

Важливо бути дослідником, помічати деталі, переймати досвід місцевих. І головне – робити те, що справді хочеться, а не старатися для друзів у соцмережах. Тільки тоді можна відчути справжній кайф від подорожей світом і Україною. З таким підходом життя реально змінюється, адже розширюються межі сприймання, ми стаємо добрішими до людей і світу.

 Я прагну показати, що немає значення – дорого чи дешево, в Італію чи в Одесу

Усвідомленими подорожі стають ще й тоді, коли ти не береш із собою величезну валізу з речами, а добре продумуєш 3-4 образи. Про це, зокрема, у блозі була рубрика «Метёлкина-Потрошитель». Я мала на меті допомогти людям зібрати одяг так, щоб бути «своїми» в тій чи іншій країні.

Я розповідаю глядачам, що не варто вкладати гроші в пакетні тури до Єгипту. Краще зважитися їхати самостійно із чітким запитом, що хочеш пережити: екстрим, релакс тощо. Подорож – ніби пульт, що може перемістити тебе в інші простори та допомогти твоїй уяві розвиватися. Якщо знати функції кнопок, можна прокачати себе. Щотижня у своїх відео я подаю інструкцію із застосування цього пульта.

 Я розповідаю глядачам, що не варто вкладати гроші в пакетні тури до Єгипту. Краще зважитися їхати самостійно із чітким запитом, що хочеш пережити: екстрим, релакс тощо


Написати текст було простіше, ніж наважитися вести YouTube-канал. Але зараз бути Instagram- блогеркою мені вже недостатньо

На першому етапі я робила короткі замітки в Instagram , підписники їх активно зберігали та поширювали. На другому – збільшила масштаб і створила сайт, де статті з маршрутами залишалися помітними довше. У перших матеріалах я розповідала про поїздку на Шри-Ланку. Країна манить туристів, однак тамтешня інфраструктура менш розвинена, ніж у Таїланді чи на Балі. Люди писали, що подорожували саме за моїм маршрутом.

Третім етапом стало створення YouTube-каналу. Сила відеоконтенту – в можливості емоційно занурити глядача. До того ж лояльність людей, які бачать мене на відео, вища.

Написати текст було простіше, ніж наважитися вести YouTube-канал. Попри те, що я сама верстала сайт для текстового блогу, масштаб роботи з YouTube в рази більший. Перш ніж заходити на платформу, треба бути готовою психологічно, розробити систему, навчитися подавати себе в кадрі тощо. Ось чому був оцей піврічний період між створенням текстового блогу й запуском каналу.

Початкові спроби зняти відео були в Таїланді. На перші гроші, зароблені блогерською діяльністю, я придбала професійну камеру. За місяць подорожі зібралося вдосталь матеріалу для відео з маршрутами та порадами, куди сходити, де поїсти та попрацювати. Та лише за рік я залила серію випусків про Таїланд на YouTube. Тому повноцінною прем’єрою на каналі вважаю випуск «Нетипова Україна». Літо 2019-го. Ми поїхали в Херсонську область на рожеві озера, в Асканію-Нову – і понеслося.

Потім з’явилася рубрика «Як у кіно», де я відтворювала образи кіноактрис і вивчала місця зйомок всесвітньо відомих фільмів на Лазуровому узбережжі Франції. Зараз розумію: що простіша сюжетна лінія, то ліпше глядачі сприймають відео. Наприклад, «Про країну за 10 хвилин».


Я вже навчилася створювати контент, наче продакшн, та все одно ще прокладаю рейки, якими локомотив їздитиме в майбутньому

 Мій день розпочинається з перевірки статистики в YouTube та Instagram

У мене немає начальника та колективу. Я сама розробляю ідеї та монтую відео, чоловік допомагає зі зйомками. Тож, коли я нічого не роблю, діяльність усіх «відділів» зупиняється – і маркетингового, і виробничого, і фінансового. Я вже навчилася створювати контент, наче продакшн. Та все одно ще прокладаю рейки, якими локомотив їздитиме у майбутньому: шукаю формати та жанри. Коли настане час масштабуватися, імовірно, команда поповниться.

Я працюю за принципом «глядач не винен». Якщо падає дощ, а потрібно зняти важливу для мандрівників локацію, їдемо і працюємо. Щоб показати красу місця, інколи прокидаємося на світанку. Тривалість виробництва випусків різна. Зазвичай ми приїжджаємо у вихідні. Два дні на зйомки, ще 4-5 днів на перегляд, структурування матеріалу та монтаж. Щонайменше тиждень підготовки з більш як 8-годинним робочим днем.

 Із понеділка до четверга можу не виходити з дому. Четвер більш-менш вдається розслабитися. А вже в п’ятницю я планую наступний тиждень

Мій день розпочинається з перевірки статистики в YouTube та Instagram. Потім я снідаю й одразу сідаю за монтаж готового матеріалу, готую теми та сценарії для наступних випусків та, власне, записую їх. Крім того, займаюся оптимізацією відео: створюю обкладинку, роблю опис, прописую теги тощо. Паралельно готую статтю в блог. Із понеділка до четверга можу не виходити з дому. Четвер більш-менш вдається розслабитися. А вже в п’ятницю я планую наступний тиждень. Ще потрібно знаходити час на комунікацію з брендами, виробництво реклами, вивчення YouTube як платформи та аналіз інших каналів.


Instagram залишається платформою для інтеграцій із брендами

 Спершу я соромилась реклами – вона ж завжди асоціюється з нав’язуванням продукту. Коли до мене почали звертатися компанії, подумала, як же я буду «напарювати» щось своїм друзям

Я розумію, що якісний контент на YouTube з роками стає все вагомішим, а ті ж Instagram-пости губляться в стрічці. Нещодавно зізналася собі, що бути Instagram-блогеркою мені вже недостатньо. В акаунті я публікую ситуативні тексти, у яких ділюся власними почуттями й думками. Так я швидко контактую з людьми та отримую фідбек.

І звісно, Instagram залишається платформою для інтеграцій із брендами. Спершу я соромилась реклами – вона ж завжди асоціюється з нав’язуванням продукту. Коли до мене почали звертатися компанії, подумала, як же я буду «напарювати» щось своїм друзям.

Мої основні критерії вибору брендів – це користь, естетика, масштаб. І звісно, співзвучність із тревел-тематикою, щоб я могла нативно інтегрувати продукт. На початку перемовин я готую презентацію для бренду: концепція, меседж, типи проявів, частота, тональність звернення, інколи навіть кольори віжуалів. Компанія розглядає та коригує мою пропозицію. У підсумку ми підписуємо контракт, де вказані періодичність проявів та строк виплати гонорару.

 Що вибірковішим є блогер і що рідше він здійснює інтеграції – то вища увага до кожного прояву

Я близько дружу з брендами SOVA, ARX, Indie Trips, Альфа-Банк, Lamoda, Aroma Buro, INTERTOP, Oliz та ін. Розповідаю про них, як про частину свого життя. Для одних брендів я амбасадор, для інших – продакшн, тобто створюю ексклюзивні відео для їхнього каналу. Я прагну укладати довгострокові контракти з тими, хто мені подобається. Комплексно створюю для брендів відео, фото, статті, пости тощо. Що вибірковішим є блогер і що рідше він здійснює інтеграції – то вища увага до кожного прояву.

 Тревел-блогерство – це безперервний творчий експеримент і пошук себе. А ще – сувора дисципліна

Зараз можливості подорожувати немає, зате з’явився час переосмислити свою роботу. У період карантину я почала записувати розмовні відео. З огляду на аналітику, вони сподобалися моїм глядачам. Узагалі є дві категорії людей. Одні пишуть: «Які подорожі, ми всі сидимо вдома, нащо ти дратуєш?» А інші: «Класно, що ти це публікуєш і даєш можливість захоплюватися красою нашої планети».

Тревел-блогерство – це безперервний творчий експеримент і пошук себе. А ще – сувора дисципліна. Я публікую випуски щочетверга, бо тільки систематизація і досвід дозволять за рік-два досягти успіху.

Читайте також у рубриці Історії
Література може бути різною, але точно не може бути нудною
Літературний критик та куратор Bazilik School Євгеній Стасіневич — про те, чого вчать книжки, як розпізнати сильні історії та що любить читач
«Головне — робити»: історія Максима Сердюка про роботу медіа СЛУХ під час карантину
Головний редактор медіа СЛУХ про роботу редакції та музичний ринок в Україні в умовах пандемії
Переїхав до тещі й запустив стартап. Як подружжя киян розробило єдиний абонемент в усі фітнес-клуби
Історія про проєкт-мрію, який запустили, не витративши ні копійки
Я написала та видала першу в Україні дитячу книжку про коронавірус
Історія української журналістки, перекладачки й дитячої письменниці
«Це не лайка, а заклик до дії». Юлія Шум про спортхаб «ЕБШ»
Сміливі комунікації, новий напрям фітнесу в Україні та робота під час карантину
Інші статті за темами
Історії
Я працюю
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень