На початку повномасштабної війни багато брендів у всьому світі заявляли, що відмовляються від співпраці з росією. Проте не всі з них вийшли з російського ринку повністю — деякі компанії просто зменшили кількість продукції, тимчасово призупинили діяльність або скоротили обсяг інвестицій. Щоб не плутатися в численних заявах на офіційних сайтах брендів чи в медіа, українці почали створювати спеціальні додатки, які допомагають дізнатися інформацію про співпрацю компаній з росією. Для цього достатньо прямо в магазині навести камеру телефона на штрихкод товару або прописати назву бренду.
Зробили добірку таких додатків та сервісів з розширеним функціоналом, які допоможуть робити покупки свідоміше.
Додатки
Zрада
Цей додаток має таку назву, бо допомагає знайти “зраду”, тобто будь-які зв’язки компаній з російською економікою. Тут ви можете просканувати штрихкод товару, а додаток визначить компанію-виробника та як він пов’язаний з росією.
Програму розробив українець Михайло Можайський. Він розповів, що Zrada була створена, щоб “усі охочі могли без головного болю руйнувати економіку росії особистими санкціями”.
Сканер QR і штрихкоду
У цьому додатку користувачі можуть сканувати штрихкоди та QR-коди товарів, щоб дізнатися країну їх походження. Для цього достатньо лише навести екран телефона на товар з кодом. Це зручно, адже користувачам не потрібно окремо робити фотографії чи налаштовувати масштаб зображення. Також можна одразу з додатка перейти в пошуковик, легко знайти інформацію про товар у мережі або подивитися картку товару на Amazon.
Програму українцям рекомендує Центр протидії дезінформації при РНБО України. Там зазначають також, що легко ідентифікувати товари виробництва рф у магазинах можна за маркованням — зазвичай воно починається із цифр “46”, а загалом діапазон цифр на початку коду може бути від “460” до “469”.
Крама
Раніше в Краму користувачі додавали компанії, які порушують права працівників, права тварин, використовують дитячу працю та дискримінують жінок. Наразі ж тут можна просканувати або ввести вручну штрихкод, прописати назву бренду й побачити, чи фінансує він країну-агресора, чи підтримує авторитарний режим росії.
Маленький бонус: у програмі можна також створювати списки покупок.
Чат-боти
Boycott russia Bot
Цей чат-бот допомагає перевірити, чи покинули компанії ринок росії. У програмі можна ввести назву конкретного товару або бренду й дізнатися, чи варто купувати продукцію та співпрацювати з ним.
Бот створили на волонтерських засадах, усю інформацію автори беруть з відкритих джерел. Програма доступна українською, англійською, польською та італійською мовами.
Opendatabot має широкий функціонал, серед якого можливість перевірити, чи є серед власників, засновників або ж кінцевих бенефіціарів компанії хоча б один громадянин або резидент росії чи Білорусі.
Станом на 24 травня таких бізнесів було 17 488. Найпопулярнішими серед них були виробники харчових продуктів, дитячих товарів та косметики.
Для перевірки достатньо ввести назву компанії або її код.
Сайти
У цьому сервісі є можливість відстежити взаємозв’язок українського бізнесу з росією за допомогою картки юридичної особи, у якій ці дані будуть прописані як ризиковий чинник. Також можна замовити окрему перевірку від спеціаліста сервісу за допомогою інструменту “Експрес-аналіз”.
У реєстрі зібране повне досьє на 4 млн українських компаній та ФОПів, а також є доступ до 180 офіційних джерел інформації. Сервіс рекомендують Нацбанк та Державна фіскальна служба України.
Компанія YouControl також запустила сайт, на якому можна перевірити, чи мають світові компанії приховані зв’язки з російськими та білоруськими активами, особами чи бізнесом.
Сервіс містить:
– список російських та білоруських політичних діячів із понад 100 джерел;
– дані з офіційних відкритих реєстрів власників і бенефіціарів бізнесів країн СНД та Європи;
– інформацію про юридичних та фізичних осіб у понад 50 міжнародних санкційних списках;
– реєстри кримінальних осіб, список силовиків рф, які пов’язані з воєнними терористами та пропагандистами.
Сервіс безплатний для журналістів, уповноважених представників органів державної влади України та правоохоронних органів.
