fbpx
Зсередини

Ніяких українських фета, коньяку й рокфору: як діє закон про географічні назви брендів

Розповідаємо разом зі спеціалістом у сфері інтелектуальної власності
Пунтус Марія, 06.09.2023

В Україні, як і в низці деяких інших країн, досі можна зустріти продукти із назвами, що поєднують у собі географічне походження продукту і певний бренд — “сир фета”, “рокфор”, “ірландське віскі”, “коньяк”, “пармезан” та інші. Особливість цих товарів полягає в тому, що їх захищає закон, який, зокрема діє в Україні.

Аби дізнатися, які є закони, пов’язані з географічними назвами, чому українці не можуть виробляти пармезан і кальвадос, і які українські унікальні продукти теж мають відповідний «захист» від копіювання Bazilik Media поспілкувалися зі спеціалістом у сфері інтелектуальної власності Іваном Нікітченком, CEO у Crane IP Law Firm.


Іван Нікітченко
CEO у Crane IP Law Firm

Що таке PGO та PGI

Є два показники, які використовуються, коли йдеться про географічні позначення продуктів. Якщо для захищеного географічного зазначення (PDO) необхідно, щоб усі етапи створення продукції відбувалися в одному визначеному регіоні, то для PGI (protected geographical indication) якийсь з етапів може відбуватися поза цим регіоном. Як і для географічних зазначень, для PGI прописані необхідні умови, щоб отримати такий значок на свою продукцію.

PGI — захищене географічне зазначення для їжі та вина + GI (geographical indication) для спиртовмісних напоїв та ароматизованих вин. PGI стоїть на сходину нижче в умовній ієрархії захисту товарів щодо їх географічного походження.

Щоб отримати знак PGI достатньо, щоб принаймні один з етапів виробництва, обробки чи приготування відбувався на вказаній місцевості, але водночас виробник повинен дотримуватися технології.


Як працює законодавство

За законодавством ЄС, називати продукти географічними зазначеннями мають право лише виробники, які зареєстрували його. Всього в Європейському союзі зареєстровано понад 3,5 тисячі географічних зазначень.

Захист географічних зазначень є чутливою темою для Європи, адже це великі обсяги експорту та переваги на зовнішніх ринках. Тому у двосторонніх перемовинах, якщо якась країна хоче підписати торгову або іншу економічну угоду з ЄС — у ній прописуються зобов’язання щодо двостороннього захисту географічних зазначень. В Україні також існує перелік захищених найменувань, але оскільки саме європейські товари мають найсильніші унікальні назви, ЄС отримує більші вигоди у цьому плані.

Відповідно до угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, Україна визнає захищені у ЄС географічні зазначення. Таким чином, виробники, чия продукція не відповідає описаним вимогам, не мають права використовувати найменування як «коньяк», «шампанське» та інші.

Для того, щоб отримати таке право, необхідно виробляти продукцію за описаними та зареєстрованими вимогами. Для кожної продукції існує свій перелік. Наприклад, виноград повинен бути вирощеним в конкретному регіоні, бути обробленим та витримуватися у зазначеному типі бочок за певної температури.

Відповідно, всі напої, що вироблені поза французьким регіоном Шаранта, не мають права називатися «коньяк», навіть якщо їх виробники виготовлять абсолютно ідентичний на смак та іншими показниками продукт. Так само, лише грецькі виробники можуть використовувати назву «фета» і так далі.

Проте, алкоголь з назвами Шампанське, Коньяк, Мадейра, Порто, Херес, Кальвадос, Граппа, Аніс Português, Арманьяк, Марсала, Малага та Токай дозволили використовувати ще 10 років. Відповідно українські виробники мають право продавати товари з такими назвами до кінця 2025 року.

Українські закони, які пов’язані із географічними назвами брендів і товарів




04.

Угода про Асоціацію Україна — Європейський Союз.


Унікальні українські продукти з географічними зазначеннями

В Україні є теж свої унікальні товари, наприклад, гуцульська овеча бриндзя та мелітопольська черешня.

Карпатську овечу бриндзю виробляють із свіжого овечого молока. У виробництві, як і 100 чи 200 років тому, досі використовують традиційні інструменти, винайдені та вдосконалені гуцульськими майстрами. Для їх виробництва використовують локальні сорти деревини – бук та смереку. Щоб почати виробляти цей сир, виробникам необхідно звернутися в “Асоціацію карпатських ватагів”, щоб отримати документи для використання географічного зазначення, пройти контроль і сертифікацію.

2020 року звання географічного бренду отримала і мелітопольська черешня — ягода, яка вирощується в місцевості навколо міста Мелітополь на обох берегах річки Молочна, у межах міста Мелітополь та навколишніх населених пунктах.

У 2021 році українські ЗМІ писали про підготовку Україною географічних зазначень для херсонського кавуна та карпатського меду, проте поки новин, що підтверджували б новий статус цих продуктів, немає.


Як виробнику зареєструвати продукт

Заявник повинен підготувати документи та подати їх до Національного органу інтелектуальної власності. Як правило, це об’єднання виробників з певного регіону, вони готують та подають заявку від імені своєї асоціації. Але заявником може бути й одна особа, якщо вона є єдиним виробником у пропонованому регіоні.

У документах у заявці описується чому товари, вироблені саме у цьому регіоні є унікальними та технологія виробництва.

Якщо заявка відповідає умовам, тоді відбувається реєстрація географічного зазначення. Опис послуги є навіть у Дії, але я раджу закладати на термін розгляду заявки більше часу, ніж вказано на порталі.

Навіть одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення. Проте це можливо за двох умов:

  • вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
  •  географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування), перероблення, приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.

Заявку потрібно подавати до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Департамент розвитку сфери інтелектуальної власності). Це можна зробити як особисто, так і скористатися послугами патентного повіреного або іншої довіреної особи.


Чому реєстрація продукту — поки не розповсюджена практика в українців

Більшість виробників просто не знали, як можна оформити такі права. Має бути робоче об’єднання виробників, щоб координувати роботу у цьому напрямі.

Головна мотивація зареєструвати географічне зазначення — це продавати свій товар дорожче на ринку. Споживач готовий заплатити більше за справжнє шампанське з регіону Шампань, а не “ігристе вино”, хай і смак буде майже або однаковим. Чи готовий український споживач заплатити більше за Мелітопольську черешню, а не черешню, наприклад, з Полтавської області — велике питання. За відповідні бренди мінеральної води платять більше, адже виробники багато років інвестували у ці бренди.

Так само і з французькими, італійськими та рештою брендів — вони розвивалися століттями, щоб споживачі були готові їх купувати дорожче. Якщо українські виробники будуть інвестувати у ці бренди в Україні та за кордоном, то є всі шанси мати сотні географічних зазначень і з України та заробляти на цьому.

Читайте також у рубриці Зсередини
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень