Скоро у Львові відкриють “Мистецьку бібліотеку”. Проєкт започаткувала міська влада спільно з видавництвом Ist Publishing. Він є частиною мережі львівських бібліотек. Простір поєднуватиме колекцію книжок, читальну і виставкову зали, лекторій, коворкінг та кав’ярню. У фокусі — література про мистецтво та культуру, артбуки, фотокниги, самвидави, зіни, лімітовані художні видання.
Про задум і втілення проєкту нам розповіли директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь і співкураторки проєкту “Мистецька бібліотека”, засновниці незалежного видавництва про сучасну культуру та мистецтво Ist Publishing Катерина Носко та Настя Леонова.
Книгозбірня як простір: думки команди “Мистецької бібліотеки”
Василь: Перші мої асоціації в контексті бібліотеки — це пам’ять, динаміка і світло, тепло, щось позитивне. Якщо ж мислити про розвиток бібліотеки як простору більш прагматично, то я хочу, щоб це була актуальна жива інституція, яка відповідає потребам сучасності. Не просто приміщенням, де щось відбувається, а суб’єктом.
Катерина: Бібліотека для мене — місце сили і взаємодії. А ще вона про динаміку, адже там постійно щось відбувається, книжка перебуває в обігу, люди створюють низку жестів, щоб вона жила і проявлялася в різних форматах, обставинах. Ми з командою намагаємося зробити все, щоб наша книгозбірня нового типу була саме такою.
Ми з Настею їздили в бібліотеки різних країн і бачили, як може функціонувати ця інституція, наскільки це цікаві простори неформальної освіти, дозвілля і просто спілкування. Одна з найбільших бібліотек у Нідерландах стоїть в Амстердамі, у сусідній до центрального вокзалу будівлі. Працює вона, якщо не помиляюся, з 8-ї до 22-ї щодня. Тобто, приїхавши, ти можеш за три хвилини потрапити до бібліотеки й отримати всю гостинність цього міста. Маєш вибір: сидіти за скляним столом чи дерев’яним, з лампою чи без, з видом на Амстердам, у двір чи без виду. На верхньому поверсі можна пообідати, потім спуститися в медіатеку, а ввечері подивитися виставу. Це справді комплексний підхід.
Для початку необов’язково приходити в бібліотеку читати — можна просто попити кави, зустрітися з друзями. Таким чином вона з’явиться на мапі місць, де ти буваєш
Настя: Мої асоціації з українськими та закордонними бібліотеками різняться. Взірцем для мене є доступний простір з можливістю читати книжки, які не знайдеш ні в магазинах, ні на барахолках, а також комфортні умови, щоб прийти зі своїм ноутбуком і попрацювати чи повчитися. Наразі в українських бібліотеках відчувається певна ізольованість і не дуже привітна атмосфера. Ми беремо на себе місію це змінити. Ми робимо це не першими, і не всі бібліотеки такі закриті, але наша ідея полягає в тому, щоб зробити простір відкритішим. Це допоможе розбудовувати культуру відвідування бібліотеки. Адже для початку необов’язково приходити туди читати — можна просто попити кави, зустрітися з друзями. Таким чином бібліотека з’явиться на мапі місць, де ти буваєш.
Про реалізацію проєкту книгозбірні нового формату
Катерина: Навесні 2022 року ми з Настею роздумували, що робити з видавництвом, що буде з книжками, чи вони людям ще потрібні. Такі дещо апокаліптичні думки були у квітні. Але на початку травня поїхали до Львова на презентацію книжки “Розмови про архітектуру”. Під час цієї поїздки зустрілися з Павлом Гудімовим і Наталею Бундою з Львівської міської ради. Вони поділилися ідеєю реновації публічної бібліотеки номер 5. Цей задум уже існував, але його втілення постійно відкладалося. І оскільки наше видавництво займається мистецькою книжкою, то ми долучилися до цього процесу і стали співкураторками.
Загалом наша робота триватиме й після відкриття, яке стане своєрідним sneak peek, а простір буде далі розвиватися, адже відвідувачі відіграють важливу роль у тому, яким він стане
Настя: Ми як видавництво, що працює з мистецькою літературою, артбуками, фотокнигами і загалом доволі нішевими виданнями, багато зусиль спрямовуємо на комунікацію про книжку як мистецький об’єкт. Робимо це через лекції, презентації, фестивалі й завжди мріяли мати офлайн-простір для такої комунікації з аудиторією. В офісі це неможливо, книжковий магазин теж не дозволяє такий формат. Тож коли з’явилася пропозиція долучитися до проєкту мистецької бібліотеки, ми дуже зраділи. Це перший наш досвід роботи з міською установою, але нам довірились. Це новий крок у розвитку видавництва.
Катерина: Упродовж року ми працювали над збором колекції, їздили налагоджувати зв’язки з іноземними партнерами, оголосили open call про збір книжок, займалися зонуванням простору, адже в бібліотеці будуть читальна і виставкова зали, коворкінг, лекторій і кав’ярня. Сергій Майдуков розробив для нас екслібрис. Маркуватимемо ним усі книжки “Мистецької бібліотеки”.
Настя: Також ми залучили наших друзів і партнерів Grafprom Studio до розроблення візуальної айдентики. Загалом наша робота триватиме й після відкриття, що стане своєрідним sneak peek, а простір буде далі розвиватися, адже відвідувачі відіграють важливу роль у тому, яким він стане.
Ми працюємо над тим, щоб користувачі бібліотеки могли отримати повну інформацію про питання, які їх цікавлять у сфері мистецтва
Василь: Я в бібліотеці відповідаю за організаційні питання. Забезпечую функціональність приміщень, залучаю українських і закордонних партнерів до комплектування колекції, формую штат працівників, організовую створення електронного каталогу тощо. Ми працюємо над тим, щоб користувачі бібліотеки могли отримати повну інформацію про питання, які їх цікавлять у сфері мистецтва. Передусім про книжку як артефакт, мистецький прояв, систему кодування і зберігання знань, а також простору дизайнерських рішень. Тобто все, що в нашій уяві вкладається в поняття книжки: від архаїчної пергаментної до виданої сучасними методами. “Мистецька бібліотека” — багатомовна, іноземні партнери вже надіслали нам книжки англійською, німецькою, польською. Книжки російською будуть, але тоталітарна література матиме відповідне марковання. Бібліотека — це простір свободи. І коли ми говоримо про деколонізацію, то питання не в тому, щоб просто щось заборонити, а в тому, щоб розширити можливості розвитку нашого гуманітарного дискурсу.
Настя: Цей проєкт унікальний, адже простір такий один. І ще, вважаю, ми зібрали потужну команду, де кожен має багаторічний досвід у різних галузях. Ми порозумілись і дослухаємося одне до одного. Напевно, це один з найважливіших складників будь-якого проєкту.
Катерина: Я погоджуюся з думкою активної діячки у сфері реформування бібліотечного середовища Вероніки Селеги. Вона зауважує, що все працює тільки комплексно, коли є сприяння всіх агентів впливу. Саме так було в нас.
Чому профіль бібліотеки мистецький?
Катерина: Мистецькі видання, артбуки — доволі лімітовані й дорогі. Часом немає іншого місця, де можна їх побачити, окрім як майстерня художника, в якого залишився екземпляр. Адже здебільшого це самвидави, а їх книжкові мережі зазвичай не продають. Це аж ніяк не про доступність і видимість. Можливо, тому цю літературу і вважають нішевою. Наша ідея в тому, щоб зробити її доступною і видимою.
Василь: У львівській муніципальній мережі 49 бібліотек. Я мрію, щоб кожна з них мала свою специфіку, своє обличчя. Власне, “Мистецька бібліотека” стане місцем, де читач матиме нагоду задуматися над книжкою як артефактом. Львів є мистецьким центром, зокрема і творення книжки. Тож цей осередок підкреслить цю принаду нашого міста, а ще буде творчою майстернею, де той, хто щось придумав, зустріне того, хто це може видати.
“Мистецька бібліотека” стане місцем, де читач матиме нагоду задуматися над книжкою як артефактом
Настя: Наше надзавдання — щоб бібліотека стала активним гравцем у книговидавничій екосистемі. Наприклад, ми будемо аналізувати запити читачів, і це допоможе видавництвам розуміти, на що є попит. А згодом до бібліотеки можна було б додати книжковий магазин. Це поки мрія, але, сподіваюся, вона здійсниться.
Василь: Я підтримую ідею про бібліотеку як, можливо гучно прозвучить, дистриб’юторський механізм для видавця. Читач безплатно може ознайомитися з тим, що пропонують видавництва, і знайти книжки, які він хотів би придбати собі додому. “Мистецька бібліотека” буде своєрідною вітриною видавництв.
Настя: Аудиторія “Мистецької бібліотеки” дуже широка. Ми не маємо вікових чи інших обмежень. Навпаки, хочемо вийти за межі бульбашки, ознайомити з мистецькими виданнями тих, хто не мав такого досвіду. Прагнемо бути інклюзивними, у нас будуть видання шрифтом Брайля. Також хочемо працювати з вимушено переміщеними людьми. Перехоплюємо ініціативу Павла Гудімова, нашого сусіда (його “Я Галерея” розташована над бібліотекою) і радника. Минулого року він зробив класну програму для людей, які переїхали до Львова, щоб допомогти їм інтегруватись, ознайомитися з культурним життям міста.
Наше надзавдання — щоб бібліотека стала активним гравцем у книговидавничій екосистемі
Катерина: Я спілкувалася з головною редакторкою “Видавництва Старого Лева” Мар’яною Савкою про те, що відбувалося з книгарнями ВСЛ на початку повномасштабного вторгнення. Вона каже, що тоді вони взяли на себе роль прихистків. Люди приходили до книгарень на заходи, по гуманітарну допомогу. Багато з них не знали про ВСЛ до того, але почувалися комфортно й безпечно в цих книжкових просторах, тож згодом стали відвідувачами й читачами. Мені здається, “Мистецька бібліотека” за своїм смисловим наповненням і сервісами також може стати місцем затишку.
Для того, щоб бути читачем нашої бібліотеки, необов’язково жити у Львові
Василь: Для того, щоб бути читачем нашої бібліотеки, необов’язково жити у Львові. Достатньо зареєструватися, щоб отримати доступ до її ресурсів. Звісно, щоб погортати рідкісні видання, потрібно буде приїхати. Але все, що ми цифровізуємо, не порушуючи авторського права, буде доступне незалежно від місця проживання.
Про особливість приміщення “Мистецької бібліотеки”
Василь: “Мистецька бібліотека” розміщена в квартирі початку XX століття, яка є зразком львівської сецесії. Колись вона складалася з усіх приміщень, потрібних для функціонування родини: спальня, вітальня, кухня тощо. У радянський час, із його підходом до добробуту, все було перерозподілено. А також тут були установи, зокрема бібліотека. Двері оббиті дермантином, а стіни пофарбовані кольорами, що відповідали радянській естетиці. На щастя, збереглися австрійські п’єци — ми їх прочистили і за потреби, якщо вимкнуть опалення, зможемо використовувати.
Вирішили їх не відновлювати, а законсервувати, щоб людина, яка прийде в цю бібліотеку, мала кілька естетичних контекстів
Коли майстри розчистили стіни, зняли, скажімо так, наліт минулого століття, то виявили доволі великі фрагменти автентичних розписів. Вирішили їх не відновлювати, а законсервувати, щоб людина, яка прийде в цю бібліотеку, мала кілька естетичних контекстів. Вона бачитиме оздоби інтер’єру помешкання початку XX століття у модерній бібліотеці, яка свідчить, що ми вже у XXI столітті і рухатись нам треба вперед. Перед відкриттям бібліотеки наші реставратори проведуть низку екскурсій про саме приміщення і роботу над збереженням спадщини.
Катерина: Дизайнер інтер’єру “Мистецької бібліотеки” і куратор робіт з оформлення Влодко Костирко мислить у дискурсі нової філософії спадщини. Ми не змінюємо історичні елементи, а переносимо їх у сучасність. Мені цей підхід імпонує. Другий принцип роботи з приміщенням — екологічність. Тобто в інтер’єрі ми використовуємо вживані речі, а також речі з природних матеріалів. Це підтримує наше бачення простору і говорить про те, як ми переживаємо сучасність і в якому напрямі рухаємось.
Як і чому варто долучитися до поповнення колекції?
Катерина: Колекція є ядром бібліотеки, тож ми закликаємо поповнювати її. Сподіваємось на громаду, і не тільки міста Львова. Бачимо велику активність людей з інших міст. Дуже хочеться, щоб ця тенденція продовжувалась. Це правильно, коли громада долучається до поповнення і розширення колекції, адже вона буде суспільним надбанням. До речі, це одна з причин, чому я погодилася на проєкт. Бо йдеться не про приватну ініціативу, яка може закритися через пів року, а колекція зникне разом із власником, — зібрані книжки назавжди залишаться доступними для суспільства. Це важливий момент, який мотивує працювати.
Розбудовуємо колекцію, підтримуючи українських видавців
Людей, які хочуть долучитися до поповнення колекції, просимо про певні книжки. Ми склали список мистецьких видань, які можна купити в Україні. У такий спосіб розбудовуємо колекцію, підтримуючи українських видавців. Цей шлях непростий, але поки що він працює. З радістю спостерігаємо, з яким ентузіазмом люди підходять до наших прохань, надсилають книжки, приносять їх особисто. Нещодавно мене втішило фото з паном Василем і художницею, яка принесла свій артбук у відділ комплектування фондів.
Настя: Дякуємо всім, хто вже долучився. Книжки не просто стоятимуть у відділі комплектування, вони будуть у просторі, ми з ними працюватимемо під час обговорень, лекцій, презентацій. Тож поповнення “Мистецької бібліотеки” — це інвестиція в майбутнє.
Поповнення “Мистецької бібліотеки” — це інвестиція в майбутнє
У матеріалі використано фото з Instagram “Мистецької бібліотеки”.