«Лавка Традицій» започаткувала міський артмаршрут, що охоплює київські адреси із життя Казимира Малевича, і доповнила його інформаційними банерами на цих локаціях.
«Лавка Традицій» від «Сільпо» спільно з мистецтвознавцями підготували міський артгайд локаціями Києва, які фігурують у біографії Казимира Малевича. Поблизу цих адрес розмістили банери з фактами про художника, щоб мешканці та гості міста під час прогулянки могли дізнаватися більше про його життя.
Біля будинку на вулиці Жилянській привертають увагу до місця народження Малевича, а в районі вулиці Володимирської встановили інформаційний банер про навчальний заклад, у якому авангардист здобув першу академічну освіту. Також ініціатори проєкту привертають увагу до Олександрівського костелу на вулиці Костьольній, де Казимира Малевича охрестили у 1870 році, а також до Київської національної картинної галереї на вулиці Терещенківській, де у 1930 році відбулася єдина прижиттєва персональна виставка митця.
«Київ посідав особливе місце в життя Малевича. Перш за все, це місце народження митця. Тут він вперше побачив “картину” (це була рекламна афіша у вікні крамниці), яку згадував до кінця життя. У Києві мама купила йому перший набір професійних фарб. Вперше він потрапив до студії професійного художника — Миколи Пимоненка — і отримав перші уроки малювання в Рисувальній школі Миколи Мурашка. Пізніше, наприкінці 1920-х, Малевич знайшов прихисток у Києві від переслідувань у росії і планував переїхати й оселитись назавжди, якби не арешт в Ленінграді. Київ залишався незабутнім для митця, і про це ми читаємо в його автобіографії», — розповіла дослідниця українського авангарду й творчості Казимира Малевича Тетяна Філевська.
Перелік усіх позначених точок доступний на сайті проєкту та на сторінках «Лавки Традицій» у соцмережах. Ініціатива продовжує попередній проєкт «Лавка Традицій. Казимир Малевич», що має на меті поєднати українську гастрономію з мистецтвом і повернути постать художника в ширший культурний контекст.
«Повернення Малевича в простір Києва дуже важливе. Воно повертає присутність митця, людини, яка була пов’язана із цим містом, але яку штучно вирвали з її памʼяті. Це про справедливість до минулого. Коли люди бачитимуть присутність митця, вони вбудовуватимуть Малевича у свій ландшафт пам’яті, він стане невід’ємною частиною культурного поля, в якому вони живуть. Так ми сьогодні формуємо сенси для себе та для наших наступних поколінь», — наголошує Тетяна Філевська.
Раніше ми писали, що твори Казимира Малевича з’явились на пакованні крафтових продуктів «Сільпо»