Культура підприємництва в умовах війни: за книжкою “Країна стартапів”

У 2009 році двоє журналістів — Ден Сенор і Сол Сінґер — об’єдналися, щоб вивчити феномен Ізраїлю. Ця країна за 74 роки існування змогла досягти високого економічного рівня, попри постійні загрози воєнних конфліктів і той факт, що більшу частину її території займає пустеля.

Після кількох етапів дослідження журналісти написали книжку, у якій розповідають про принципи життя населення, що заробляє гроші та створює успішні бізнеси, попри недоліки геоположення та війну.

Країна посідає друге місце у світі за кількістю та швидкістю створення нових компаній за рік. Випередити її змогли лише США, де у 36 разів більше населення. З огляду на велику кількість високотехнологічних компаній, Ізраїль називають другою Кремнієвою долиною, а тутешні умови для створення стартапів — найсприятливішими у світі. Податкова політика Ізраїлю є на 100% чесною, пільги та інвестиційне законодавство сприяють відкриттю бізнесів, система освіти забезпечує грамотне користування наданими від держави ресурсами. Також важливим показником розвитку є зростання загальної вартості виготовлених на території країни товарів: у 1986 році ця сума становила $33 млрд, а зараз — $501 млрд.

За кількістю наукових публікацій та вчених (на 10 тис. населення припадає 145 осіб) держава впевнено тримає лідерство останні 20 років. Більшість світових корпорацій (Motorola, Microsoft, IBM, Google та інші) мають в Ізраїлі дочірні компанії, центри дослідження, заводи, що засвідчує високий рівень економіки країни. Доказом попереднього факту є 41 компанія-єдиноріг (приватні фірми, що оцінюються у $1 млрд і вище), які з’явилися лише за 2021 рік. Усього в країні розвивається 79 бізнесів з такими показниками, 9 тис. стартапів, 500 венчурних фондів і приблизно 400 акселераторів (програми, що інвестують у стартапи).

Якщо підсумувати, то нині, як і протягом останніх 36 років, економіка Ізраїлю стрімко розвивається та випереджає більшість країн світу, попри початкові несприятливі умови зростання. Для підтримки отриманого результату держава регулярно створює програми для населення, підприємців і реалізації креативних ідей. Звісно, як і весь світ, Ізраїль проходить через кризи, що впливає на швидкість поліпшення показників, але досягнутий рівень не знижується.

Первинною причиною для розвитку стартапів стала саме небезпека, у якій проживає місцеве населення. Тобто коли інші країни створювали бізнеси через фінансові чи сенсові мотиви, то ізраїльські підприємці запускали проєкти, спрямовані на виживання народу. Саме тому їхні бізнесові рішення визнані одними з найкреативніших у світі, бо жодна інша держава не потребує розв’язання ідентичних питань. Наприклад, земля Ізраїлю не є родючою, а половину території займає пустеля, що створює нестачу води. Також країна не має нафти та сухопутних кордонів, а це блокує можливість зовнішньої торгівлі. 40% ділянок є кам’янистою гірською місцевістю, непридатною для фермерського господарства.

Якби населення Ізраїлю не почало створювати інноваційні рішення, то його шанси на виживання зменшувалися б із кожним днем

Наймасштабніша імміграція відбулася у 1990-2000 роках. Тоді на територію Ізраїлю перемістилося приблизно 800 тис. людей. Усі вони бажали отримати дозвіл на постійне проживання. Половина з них були кваліфікованими спеціалістами в різних сферах: від медичної до будівельної. Загалом за 74 роки кількість населення збільшилась у 9 разів, що є високим показником, який впливає на розвиток економіки.

Держава регулярно розробляє програми для залучення найкращих спеціалістів і створює з ними концепції розвитку підприємницької діяльності. Оскільки підприємцям забезпечують усі необхідні для розвитку стартапів умови, то і їхати з країни немає потреби. За внутрішніми даними, майже кожен, хто виїжджає з Ізраїлю на навчання чи на роботу, робить це для того, щоб набути нового досвіду й відтак застосувати його на батьківщині.

У перекладі з івриту слово “хуцпа” означає зухвалість, що і є відмінною рисою населення Ізраїлю. Також цей термін виражає спосіб їхнього життя, ставлення до роботи, створення проєктів, інновацій та має певні принципи. Одним з головних правил хуцпи є сумнів у діях інших, навіть своїх керівників. Працівники, незважаючи на свій статус у компанії, не бояться говорити правду — навіть за найменшої підозри в непрофесійних діях колеги чи керівника вони відкрито висловлюють свою думку. Існує приказка: “Два євреї — три думки”, яка стала уособленням хуцпи.

Таке мислення — це не випадковість, а навмисно зрощена навичка, якої навчають дітей змалечку. Культура юдаїзму стверджує, що кращі рішення народжуються саме в суперечках. Спочатку одна людина висловлює думку, потім інша навмисно піддає її сумнівам і висуває власну гіпотезу, а далі кожен учасник обговорення намагається повернути собі лідерство.

Ієрархія у цій країні неможлива, оскільки виховання спонукає людей до ухвалення самостійних рішень, а не систематичного виконання наказів. Водночас люди не ображаються одне на одного та не пліткують, а спілкуються за допомогою відкритих запитань та будують відносини на прозорому ставленні.

Жителі Ізраїлю також сумніваються у стабільності, завтрашньому дні та ідеальному моменті для початку. Повертаючись до першого чинника успіху, ми можемо проаналізувати, що якби ізраїльтяни чекали збігу всіх умов для запуску стартапів, то не вижили б. Саме тому від ідеї до початку реалізації зазвичай проходить декілька хвилин, а помилки стають важливим рядком у резюме. Вони знають, що невдала спроба прокладає шлях до реалізації  масштабнішої ідеї, та розповідають про свої помилки з легкістю та певною гордістю. Цієї навички також навчають з дитинства, чим виховують високу терпимість до невдач і фокус на досягненнях, а не втратах.

Військова служба — це обов’язок кожного ізраїльтянина, винятком можуть бути лише учні духовних шкіл. Тому майже всі успішні підприємці є професійними військовими, що впливає на економіку, адже навчання у ЦАХАЛ (армія оборони Ізраїля) передбачає розвиток soft-skills, які потрібні всім стартаперам. На службі їх також спонукають до ухвалення швидких і раціональних рішень, дають можливість самостійно діяти та нести відповідальність за помилки.

У світовому середовищі стартапів ізраїльтяни зарекомендували себе надійними, креативними, сміливими та принциповими бізнесменами. Ще 30 років тому їм потрібно було створювати свою національну репутацію, але на сучасному етапі вона працює на них і самостійно залучає інвесторів. США випереджає Ізраїль за кількістю новостворених проєктів, але якщо враховувати якість та креативність, то першість зміниться. Так відбувається тому, що США часто реалізують перші ідеї, без спроб піддати їх сумніву та покращити. Також їм не потрібні новаторські рішення, оскільки населення перебуває у безпеці та не відчуває потреби у виживанні.

Перманентна воєнна загроза, потреба у виживанні, приріст населення, наявність умов для розвитку, обов’язкова служба та ментальність ізраїльтян, — це чинники, що сприяють створенню стартапів та виведенню економіки країни на високі показники. Населення вірить, що саме відсутність первинних переваг змушує їх мислити інакше і в результаті призводить до інноваційних рішень.

Історики зазначають, що не всі країни можуть повторити досвід Ізраїлю, оскільки важливими чинниками стало їхнє мислення, ставлення до помилок і готовність обстоювати свої проєкти. Але незаперечним залишається те, що будь-яка криза створює нову потребу, а значить, десяток ідей для її розв’язання. І саме на цю фразу орієнтуються всі засновники у країні стартапів.