Креативний директор Banda Ярослав Сердюк розпочинав кар’єру з написання описів для дисків на Петрівці. Нині він веде бізнес у Штатах і має в портфелі топові промо для довжелезного списку бізнесів. Як Ярослав радить стартувати в рекламі та кому насправді підходить ця сфера?
Banda agency вже 13 років привчає бізнес говорити живою мовою. За цей час команду двічі визнавали найефективнішим рекламним агентством світу за версією Global Effie Index. Лише за 2024 рік агентство втілило 206 проєктів для українського і закордонного бізнесу. Серед клієнтів — найбільші компанії різних профілів: Comfy, ДТЕК, ОККО, Uber, МХП.
Заснували агенцію троє колег — Павло Вржещ, Єгор Петров та Ярослав Сердюк. Один із них — Ярослав Сердюк — випускник Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Колись він проходив практику в газетах, а нині виконує роль креативного директора в Banda.
Журналістка Марина Тупчієнко розпитала Сердюка про підводні камені професії та перші кроки до успіху.
Як та чому ви обрали Інститут журналістики для вступу?
Мій батько був спортивним журналістом. Я ж чомусь вирішив вступати на програміста, однак забракло балів. І слава Богу! Бо я абсолютний гуманітарій. Мене ніколи не цікавило, як працюють програми зсередини. Навпаки, більше приваблювала їхня оболонка та що можна з нею зробити. Подобалося вигадувати. Зрозумів, що хтось вигадує рекламу. Реклама мене вражала: ти ніби дивишся цілий фільм за хвилину. Тож я зацікавився і почав досліджувати, на кого вчитися для цієї справи.
Що з навчання найбільше знадобилося в карʼєрі?
Найбільше я любив лекції професора, що розповідав про художню деталь у мистецтві, зокрема в літературі. Так я навчився бачити художні твори під іншим кутом і досі користуюся цим у професії. Тепер передаю знання копірайтерам Banda словами професора Інституту журналістики, покійного Віталія Святовця.
Кому порадите вступати до Інституту журналістики?
Якщо ти в 17 років вважаєш себе творчим гуманітарієм, маєш жваву уяву й вроджену цікавість, почуття гумору та грайливий інтелект — тобі точно на «Рекламу та піар» в Інститут журналістики.
Ваш улюблений проєкт серед тих, які втілила Banda?
З погляду креативу — промо Sorry, we are not your mother для щорічного фестивалю Art Directors Club Ukraine (2010 рік). Я тоді працював у Leo Burnett. Чому так люблю цей кейс? Бо ми з командою добре похуліганили. А креатив — це завжди показ характеру із цікавого боку. Тут мені вдалося це найкраще за всю карʼєру.
Також серед улюблених — «Я крапля в океані», що стала одним з гасел Революції гідності, і кампанія Be brave like Ukraine.
Коли почали брати в роботу перші проєкти?
Під час навчання мав практику в газетах, але це не про рекламу. Насправді не знав, що робити далі.
На пʼятому курсі я опинився на своїй першій роботі: півтора року писав описи дисків з іграми та фільмами для продажу на Петрівці. Так навчився писати короткі тексти. Потім я змінив пʼять-шість агенцій за кілька років. А в 2011 році прийшов до Leo Burnett, де став старшим копірайтером. Там ми зустрілись з Єгором та Пашею (співзасновниками Banda). Того ж року ми втрьох, немов у кіно, звільнились і заснували агенцію.
З якими труднощами зіткнулися?
Треба було вжитися в нову роль — не лише креативника, а ще й менеджера, відповідального за розвиток агенції та клієнтський сервіс. Довелося розвивати бізнес-мислення, якого я не мав, бо копірайтеру це було не потрібно.
Скільки часу зайняв пошук першого клієнта?
Перший рік ми прямо «полювали» за клієнтами, було дуже складно. А потім сталася Puma — великий міжнародний клієнт, з яким усі мріяли працювати.
Як вдалося вийти на такого клієнта, як Puma?
Ми просто намагалися бути на слуху. Саме це я раджу початківцям: не чекайте бізнесові кейси. Робіть промо із себе, застосовуючи інструменти для роботи з клієнтом.
Так ми проводили турніри з пінг-понгу. Створили бренд і почали проводити дружні заходи серед рекламних агенцій. Робили із цього промо, постили у фейсбуці. Це було помітно й прикольно.
І ось на один з таких турнірів прийшов маркетинг-директор Puma в Україні Артур Одесюк. А через пів року в ефір вийшла наша кампанія для цього бренду на сім європейських країн.
Як початківцю вирізнитися з-поміж сотень резюме до агенції?
Потрібен сторітелінг. Одразу після навчання, ймовірно, ви ще не маєте жодних реальних проєктів. Але придумайте свою історію та формат, в якому її розкажете.
Уявіть: сотня людей надсилає майже однакові резюме. Ваше завдання — пройти цей тендер. Із сотні десяток зробить собі окрему сторінку, а з них двоє людей зроблять ще щось на цій сторінці — запишуть відеопрезентацію або створять уявний кейс.
Головна риса успішного рекламника?
Головною рисою, як на мене, є curiosity — тобто щира цікавість. Цікавитися треба креативністю, не тільки рекламою. Якщо переглядати лише рекламні ресурси й нічим більше не цікавитись — будеш нудним незатребуваним експертом.
Ставте собі запитання: «Що означає бути креативним?». Думайте і застосовуйте напрацювання в рекламних кейсах. А ще раджу розвивати вміння «підглядати за життям».
Якщо переглядати лише рекламні ресурси й нічим більше не цікавитись — будеш нудним незатребуваним експертом.
Порекомендуйте фахові ресурси для молодих креативників
У молоді ще все попереду — їм треба закохатися у справу. Тут я раджу дві книжки Джона Хегарті, засновника британського агентства BBH. Одна про рекламу, друга — про креатив. Вони справді закохують у професію.
Дайте пораду — як генерувати ідеї
Кожен креативний проєкт має починатися з такої фази — не придумувати нічого, просто дивитись.
Перед тим, як думати над конкретними рішеннями для клієнта, присвятіть робочий тиждень перегляду щонайменше п’яти фільмів про його сферу. Нехай це будуть дві художні та три документальні стрічки. Просто тиждень дивіться їх у режимі дитини: очі мають бути по п’ять копійок, записуйте нові факти. Кожен креативний проєкт має починатися з такої фази — не придумувати нічого, просто дивитись.
Цей матеріал є частиною проєкту UA Creatives, який створили студенти Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Більше — за посиланням.