15 березня «Спільний спадок» святкує день народження. За цей рік ком’юніті передало понад 40 речей Музею Івана Гончара. Зокрема, це обрядові предмети й колекції світлин.
Також «Спільний спадок» поповнив музейну збірку сорочками з рідкісними взорами різних регіонів, стародавніми торбинками, кожухами, рушниками, вишитими картинами та навіть давньою іконою на склі з Буковини, якій понад 100 років.
Історії деяких речей розповідають не тільки про таланти й притаманну українцям живу жагу до творчості, а й про тяжку реальність боротьби з імперією, що століттями намагається придушити волю й самобутність українського народу.
Одна з таких речей — вишита картина, яку створила в засланні донька січового стрільця Ганна Михайлівна Баранецька.
У рушника з голубами своя історія. Його на початку 1940-х років у селі Мамайка (зараз село Северинка в Кіровоградській області) вишивала ще дитиною пані Люба. Разом із сестрою та матір’ю вони чекали на батька Михайла з війни. Вишиваючи співали молитви, щоб попросити миру й повернення батька живим.
«З першого дня проєкт існує спільнокоштом — на внески однодумців на Patreon. Приблизно половина речей, що ми передали Музею Івана Гончара за цей рік, вдалося купити саме завдяки меценатам (так ми називаємо всіх, хто підписаний на нас на Patreon, незалежно від суми щомісячного внеску). Другу половину Музею подарували учасники нашої спільноти: ідея “Спільного спадку” надихає людей передавати родинні речі чи речі з власних колекцій або навіть самостійно купувати предмети, яких бракує в колекції Музею. У створенні такого діалогу між людьми й музеями ми бачимо частину нашої місії», — говорять у ком’юніті.
Матеріали підготовлено в рамках проєкту «Strategic Media Support Program», який реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.