Хто такий волонтер?

Волонтер, як і будь-який працівник компанії, є її лідером думок, який впливає на репутацію. Сьогодні існують справжні ком’юніті, які збирають та навчають всіх охочих використати свій альтруїзм на благо. Ми поговорили з волонтерами й тими, хто їх організовує — що у комунікації з ними є найважливішим та як влаштований процес волонтерства.

Хто такий волонтер?

Добровільна безкорислива суспільно корисна діяльність – ці п’ять слів описують дію, яка робиться людиною на волонтерських засадах. Проте мало хто знає, що волонтери також мають права, прописані в Законодавстві України й це не просто безкоштовна робоча сила.

У всесвітньому індексі благодійності, дослідженні американського інститута Ґеллапа, Україна у 2018 році посіла 81 місце зі 153 країн світу. Вирахуваний індекс включає в себе три аспекти: частота допомоги незнайомим людям, перерахування коштів до благодійних організацій та участь у волонтерській діяльності. Якщо порівняти показники, то у 2010 році, в перший рік проведення дослідження, Україна посідала 150 місце.

Значні зміни в Україні відбулись з 2014 року. Люди самостійно почали об’єднуватись та надавати допомогу.

Філіп Шовгенов: Новим переродженням волонтерства в Україні став конфлікт на сході України. Той резонанс, що виникнув у суспільстві, зараз дає свої позитивні результати. Чимало людей приєднується не тільки до українського волонтерського руху, а й до міжнародного. І це, як на мене, свідчить про зміни уявлень про волонтерство та благодійність у населення. 

Що потрібно знати? 

Сьогодні багато проєктів робиться задля залучення молоді та їх активної участі. Це може бути мандрівка в іншу країну, допомога у будинку для людей похилого віку чи волонтерська діяльність на музичному фестивалі. Незалежно від місця, вклад волонтера допомагає організаторам, а сам волонтер отримує новий досвід. Таким чином можна проявити себе та отримати запрошення працювати в команді, безкоштовно допомагати організаціям, маючи професійний досвід роботи у тій чи іншій сфері.

Філіп Шовгенов: Волонтерство — це про добровільність. В ЗУ “Про волонтерську діяльність” пишуть, що волонтер, який зголошується на волонтерство, має відповідально виконувати зобов’язання, які він на себе поклав. Якщо тебе змушують робити те, на що ти попередньо не зголошувався, є сенс відмовитись. Швидше за все конфлікт інтересів може завдати репутаційної шкоди як компанії, так і волонтеру.

Напрямки волонтерства

Часто виникає питання: “Як же волонтер заробляє?” Насправді, деяка волонтерська робота може оплачуватись, але часто в бюджеті на це виділяються невеликі кошти. Більшість волонтерів дорослого віку мають основну роботу, а допомагають проєктам, які їм подобаються парт-тайм. В залежності від організації, можна налагодити графік та волонтерити у певний день та час. Найголовніше у соціальному волонтерстві, коли ви працюєте з дітьми, людьми похилого віку або інвалідністю – це постійність. Тож якщо ви мрієте зайнятися волонтерською діяльністю, але не маєте достатньо часу, шукайте такі об’єднання, де заходи проводяться сезонно.

Залучити волонтерів простіше тим організаціям, які мають сильний бренд та ведуть прозору діяльність. Ми поспілкувались з засновниками та волонтерами організацій, які знаходяться у постійному пошуку добровольців, щоб з’ясувати, як все влаштовано.

Аліса Корж: У “Сіріуса” є два напрямки волонтерства: адопція тварин і збір коштів для забезпечення життя притулку. Найчастіше люди допомагають матеріально або приїжджають 1-2 рази, потім більше не їздять. На території притулку дуже важливо дотримуватися всіх правил, щоб принести користь, а не шкоду. Але проблема, що поки що у нас немає людини, яка б відповідала за роботу з волонтерами та координувала їх. Тому постійних волонтерів дуже мало. Ті люди, які з нами давно, зазвичай є кураторами вольєрів або певних собак і займаються їх піаром.

Дуже круто, коли хтось береться бути куратором тварини або декількох, і займається їх адопцією — соціалізує, шукає фотографа, піарить, спілкується з потенційним господарем. Також допомогти можна і вміннями. Наприклад, я як маркетологиня, допомагаю притулку зі створенням сайту, соціальними мережами, онлайн промо та піаром. Можна допомогти як дизайнер, фотограф або відеооператор. Будь-яка професійна допомога — це величезний плюс.

Олеся Яскевич:

Волонтери у нашій майстерні “ТАК” для підлітків з інвалідністю або Космотаборі – це завжди зворушлива каста людей, тому що вони витрачають свій вільний час на те, щоб прийти до нас і допомогти. Сьогодні все, що ми робимо, працює на нас, тому нам часто пишуть з проханням, чи можна до нас прийти. Ми ніколи не проти, адже підтримуємо філософію відкритості. Хтось залишається, хтось розуміє, що це не його. І це одразу видно, тому ми попереджаємо наших волонтерів, що у таборі бувають істерики, слина та шмарклі, і дійсність відрізняється від тієї картинки, що на фейсбуці.

Цьогоріч ми запустили програму “Волонтер на рік”, тому що зрозуміли, що нам і дітям потрібна стабільність. В ній ми прописали обов’язки: хто чим буде займатись і надали можливість обрати час і день тижня, в який вони будуть приходити. Охочі стати волонтером повинні заповнити детальну гугл-форму, а потім ми запрошуємо на співбесіду, де розповідаємо про нашу діяльність. У нас вже є 7 волонтерів, яких ми набрали в середині вересня, і сподіваюсь, ми будемо у цьому ж складі наступного року. Адже ця програма також розрахована на те, щоб наші волонтери побачили свої результати занять з дітьми.

Анна Сидоренко: Про фонд “Таблеточки” я не чула до 2017 року, поки випадково не потрапила до них в офіс, забираючи сувенірну продукцію замість подруги. Вдруге я вже прийшла за своїми сувенірами, розговорилась з Мариною Коломийчук, адміністраторкою інтернет-магазину, і вона розповіла, що є купа інших варіантів допомогти фонду, наприклад, волонтерити. Їм було складно знайти волонтера на донорські акції, які проходили в будні о 9 ранку, а я в той час мала роботу з вільним графіком.

Спершу були донорські та фандрейзингові акції. Про рак не говорили вголос, але чим більше я дізнавалась, тим більше хотілось допомагати. Того ж року я спробувала лікарняне волонтерство, сходила на заняття у відділення дитячої гематології й не змогла зупинитись. Заняття в Охматдиті та обласній лікарні стали частиною життя: ми малюємо з дітьми, знімаємо мультики, граємо в настільні ігри, а іноді просто дуріємо. У 2018 році мене приєднати до допомоги у паліативній програмі, а потім я стала проводити співбесіди нових лікарняних волонтерів та координувати їх на перші заняття.

Координація волонтерів

 Ніна Івановська: Основна задача “Мистецького Арсеналу” — залучення людей, не лише як відвідувачів, а й тих, які хочуть поділитися своїм часом та досвідом. Таким чином Арсенал стає тим майданчиком, який дає можливість проявити себе. Це місце спілкування. Під час роботи з волонтерами наша аудиторія значно розширилася — це не тільки молодь, але й підлітки,  пенсіонери, матусі з маленькими дітьми.

Зазвичай ми розміщуємо оголошення на сайті Арсеналу про те, що набираємо волонтерів — open call. Усі охочі реєструються і ми пропонуємо їм приєднатися до закритої групи у фейсбуці, там я пишу всю інформацію — коли і яка допомога нам потрібна. А ще ми робимо ознайомчі зустрічі, наприклад, перед Книжковим Арсеналом ми робимо 2-3 зустрічі, показуємо площу фестивалю, знайомимо з командою, розказуємо про важливість цієї події й внесок кожного волонтера. Проблеми у комунікації бувають рідко, а щоб їх уникнути, звичайно, треба частіше збиратися.

Волонтер — це мотивована людина, яка хоче себе проявити, долучитися до чогось більшого, не повсякденного. Така людина — справжній скарб! Зазвичай, вони допомагають художникам створювати інсталяції, або працювати на локації з VR-окулярами. Для нас волонтери — це не просто робоча сила. Протягом роботи фестивалю у них є своя кімната з печивом, кавою, чаєм, а після закінчення фестивалю ми робимо вечірку з фуршетом, дипломами і подарунками.

Найкращих волонтерів ми запрошуємо до Команди медіаторів чи до штату. А ще дуже рекомендуємо нашим партнерам. 

Юлія Ярошевич: У фонді “Таблеточки” є різні волонтери: дизайнери, юристи, фотографи, перекладачі, охочі допомогти на заходах та багато людей інших професій.

В основному, претенденти у волонтери потрапляють через наш сайт tabletochki.org.ua, заповнивши на ньому онлайн анкету. Далі координатори напрямків обробляють анкети і зв’язуються з претендентами. Часто буває, що наші волонтери приводять своїх друзів і знайомих. Також у нас є такий вид волонтерства, як офісний волонтер. Це людина, яка регулярно або періодично допомагає співробітникам фонду в різних проєктах. Ми шукаємо офісних волонтерів так само, як і співробітників в команду – через джобсайти, соцмережі, за рекомендаціями.

Два рази на місяць я проводжу зустріч-первинне навчання з новачками, які заповнили анкету на лікарняного волонтера. Важлива частина бесіди присвячується правилам поведінки, а також правилам особистої і психологічної гігієни волонтерів у лікарнях. Ми системно проводимо супервізії з психологом для лікарняних волонтерів і лікарняних клоунів. На запит, для різних груп волонтерів влаштовуємо майстер-класи і тренінги.

За весь час, що я працюю у фонді, було декілька випадків, коли доводилося відмовляти у волонтерстві. Під час співбесіди виявлялося, що людина емоційно і психологічно не готова працювати з онкохворими дітьми безпосередньо у лікарні. Таким претендентам у лікарняні волонтери я пропонувала інший вид волонтерства, який не буде для них емоційно травматичним, наприклад, волонтерити на заходах Фонду.

Наша цільова аудиторія волонтерів — в основному молоді люди до 30 років, переважно, дівчата. Але, звісно бувають і винятки. У нас, наприклад, є чудова лікарняна клоунеса Наталя, їй трохи за 50 років.