Хто такий продюсер?

Як працює продюсер 

Навколо професії продюсера ходить найбільше легенд. Насправді продюсерів існує багато. Вони можуть відповідати як за фінансову частину виробництва, так і за творчу або адміністративну. З’явилася також професія діджитал-продюсера. Запит на спеціалістів цього фаху надходить здебільшого від рекламних агентств. В обов’язки може входити як володіння основними технологіями програмування, так і знання трендів у соцмережах та хайпових мемів.

Продюсер може бути лінійним, креативним, виконавчим, генеральним, продюсером пост-продакшну і т.д.

Тетяна Клименко, лінійна продюсерка:

Продюсерів зараз багато і всі вони різні. Напрямки їх роботи змінюються в залежності від сфери та досвіду. Можна бути продюсером на ТБ, у кіно, рекламі, серіальному виробництві, продюсером свого або не свого YouTube каналу. Так, навіть інстаграм акаунта, недавній приклад – Eva stories, адаптація щоденників, які єврейська дівчинка Єва вела в окупованій нацистами Угорщині. Коротко кажучи, продюсувати можна що завгодно і кого завгодно.

Два основних типи продюсерів:

Якщо говорити про мене, то я ще продюсер рівня “організувати”. Незалежно від проєкту, моя основна функція – це налаштування комунікації між усіма, хто має відношення до проєкту. І вже потім реалізація всіх завдань: отримання дозволу на зйомку в колонії, заклеювання вікон в мерії сміттєвими пакетами або ловля голуба. Загалом, потрібно багато контролювати та перевіряти.

У цій професії багато складнощів, але в моєму випадку – це перфект метч. Я з дитинства боялася ненависної роботи й дуже яскраво собі уявляла, як ходжу в офіс з 9 до 18 і весь час страждаю. Так що зйомки по 24 години поспіль мені даються морально легко. Це така ж хімія, як і закоханість: ти просто не можеш пояснити, чому ось ця конкретна людина – твоя рідна душа. Напевно, цей бік екрану просто завжди був частиною мене. Наперекір усім мінусам, йти в більш спокійну сферу я не збираюся.

Наталія Авдєєва, продюсерка The Village Україна

Я продюсерка The Village Україна. Працюю в редакції майже 3 роки, з самого запуску. На початку в мене було набагато менше ролей, ніж є зараз. Зараз я роблю так, щоб усім у редакції було комфортно.

Наприклад, для того, щоб хтось із моїх колег-журналістів написав матеріал, я шукаю героя, домовляюся з ним про запис інтерв’ю. Для візуальної частини контенту знаходжу та брифую фотографа, надсилаю йому ТЗ, слідкую за тим, щоб фінальні фото вчасно були отримані дизайнером.

Для зйомок я займаюсь пошуком локації, домовленостями, запитами та дозволами, узгодженням з фотографом, журналістом, героями. Я веду всю комунікацію: координую, планую час, розставляю дедлайни. Коли журналіст записав матеріал, коректор має його вичитати, а герой епрувнути — це теж моя зона відповідальності.

Я веду комунікацію з інформаційними партнерами: ходжу на зустрічі з ними, збираю, обробляю та передаю всі запити відповідальному редакторові або журналісту – залежно від того, яке це інформаційне партнерство.

На мені також уся рутинна робота: ведення таблиць зі всіма даними про наших фрілансерів, дистанційних журналістів і фотографів, штатних працівників, наприклад, дні народження, номери телефонів, хто з якого дня працює та скільки в кого днів для відпустки залишилось. Я контролюю, щоб кожен вчасно взяв відпустку і пішов трохи відпочити. У плануванні відповідальна за те, щоб усе занотувати і потім надіслати follow up.

Я вношу в календар відпустки колег, дистанційну роботу, графік і зйомки. Для того, щоб Андрій, Марк (головред та заступник головреда у The Village Україна – ред.) чи будь-хто з редакції зайшли в календар і зрозуміли по графіку, хто сьогодні працює дистанційно, хто є в редакції, хто репортер, кого можна оперативно залучити.

Плюс я додатково працюю райтером – створюю контент для рубрики “Стиль”.

Мій робочий день:

Я приходжу в редакцію, відкриваю пошту, розставляю мітки, дивлюся, щоб усю корисну інформацію взяли в роботу, уточнюю, якщо чогось не вистачає. Далі я працюю над текстом, якщо він у мене є, якщо немає – готую договори, обробляю дозволи на зйомки, комунікую з героями, планую наперед створення виробничого контенту.

Андрій Ризванюк, виконавчий продюсер Film.ua

Виконавчий продюсер – права рука продюсера. Продюсер знає, де взяти кошти, виконавчий продюсер знає, як ці кошти реалізувати в проєкти. Продюсер приймає ці проєкти, а кошти повертає та примножує. Замкнений цикл.

У виконавчого продюсера є кошторис і план дій, погоджений з продюсером. Зона його відповідальності – фінальний продукт, більше він нічим не займається. Мета виконавчого продюсера – якість та цінність проєкту.

Від інших продюсерів (креативного, лінійного і т.д.) виконавчий відрізняється назвою посади, функціоналом, закріпленим за посадою, відповідальністю за кінцевий фінансовий результат.

У реаліях сучасного українського кіновиробництва бути виконавчим продюсером — це ситуація, де ви на велосипеді, який їде з гори, на рамі сумка з чеським кришталем, велосипед горить, і ви горите, і сидіння немає.

День виконавчого продюсера за останні дванадцять років жодного разу не повторився. Це звичайний день людини з професією ненормованого робочого дня. Я люблю дні, коли в нас усе готово. 05:00 літнього ранку, я приїжджаю на майданчик як абсолютно щаслива та безтурботна людина з кавою для білочок, режисера, оператора та художника. Ненавиджу дні, коли ми робимо щось вперше, або щось небезпечне.

День виконавчого – це день працівника кабінету невідкладної психологічної допомоги фінансового спрямування 24/7 .

Юрій Прилипко, виконавчий, пост-продакшн продюсер

Я продюсую проєкти. Шукаю ідею/сценарій, збираю команду, шукаю фінансування, знімаю, роблю пост-продакшн, продаю проєкт, продумую і запускаю промо-кампанію, прокатую, збираю гроші. Порядок може незначно змінюватися. Наприклад, продати можна раніше, ніж зняти. 

Продюсер впливає і приймає рішення на кожному етапі створення фільму. Несе на собі всю відповідальність та більшість ризиків.

У моїй роботі найголовніше – вміння працювати з людьми та здатність знаходити компроміси, а найскладніше – людський фактор. 

Щоб стати продюсером, людина має бути суперменом у софт-скілах та вміти рахувати. 

Анастасія Верлінська, фестивальна продюсерка

Продюсер — людина, яка вірить у свій проєкт та намагається всіма способами його реалізувати. Фактично, він може продукувати та реалізовувати власні ідеї, а також допомагати з цим іншим. Це людина, яка слідкує за тим, що відбувається в його/її сфері діяльності, розуміється на трендах та імплементує це в проєкт.

Моє головне завдання — правильно організувати роботу і творчо піднести ідею. З одного боку продюсування — це створення, просування та фінансування проєкту, а з іншого — творчий процес. Творчість полягає в розумінні аудиторії, її потреб, тенденцій (іноді не тільки вашої сфери, але й суміжних), пошук партнерів, розширення проєкту за межі конкретного міста/локації.

Робота фестивального продюсера — нескінченний пошук та пітч своїх ідей, комунікації з креативними просторами в Україні. Це дослідження грантів для проведення різноманітних додаткових івентів на базі фестивалю. Це постійні листування з іноземними фестивалями та посольствами, аби частково сформувати програму, цікаву аудиторії.

Окремий шматок роботи складає пошук партнерів. Головне — мати стратегію,  максимально детально розписати її, прорахувати і вже далі рухатися, розуміючи, що можна реалізувати зараз, а над чим ще треба працювати.

Головна ціль фестивалю, як такого, — промоція незалежної анімації в країні, тому ми намагаємося проводити якомога більше показів у різних містах з дискусіями. За можливості залучаємо місцевих аніматорів, щоб вони ділилися досвідом з аудиторією.

Мій робочий день проходить по-різному. Намагаюся розподіляти завдання по напрямкам. Партнери-фінансування-організація подій протягом року.