Ми поспілкувалися з трьома моушн-дизайнерами, які створюють анімації для українських брендів. Вони розповіли про свій досвід, особливості роботи й труднощі, які виникають, а також поділилися улюбленими кейсами.
Хто такий моушн-дизайнер?
Богдан Мартовський:
Моушн-дизайнер анімує вже готові графічні елементи, іноді створює їх самостійно. Загалом у моушн-дизайнерів є чіткі спеціалізації на кшталт 2D, 3D, UX/UI чи покадрової анімації. Але більшість клієнтів шукають універсального фахівця, який допомагатиме створювати ідею, добиратиме музику, шрифти, робитиме графіку, якої недостатньо, і цей список можна продовжувати.
Щоб чіткіше пояснити різницю між дизайнерами, візьмемо до прикладу задачу – зобразити бурю в місті. Звичайний дизайнер відкриває графічний редактор та створює статичне зображення самої бурі з деталями: погнуті дерева, літає сміття, чітко видно напрямок вітру тощо.
Моушн відкриває програму для анімації, бере елементи, які створив графічний дизайнер, і додає їм руху: задає швидкість польоту, вагу, гнучкість тощо.
Стоп-моушн – бере фотокамеру, знаходить справжні фізичні матеріали, фігурки, ляльки, створює потрібну локацію, налаштовує світло та за допомогою різних ниточок рухає власними руками об’єкти в кадрі, паралельно створюючи серію знімків, які потім стають одним відео.
Сергій Ірхін:
Дизайнер — це той, хто створює анімовану графіку. Моушн-дизайнер може працювати з готовою графікою і зробити зі статичного макета анімоване рекламне відео, анімувати ілюстрацію, а може придумати і створити відео від самого початку до кінця.
Результатом роботи моушн-дизайнера завжди буде анімація. Необов’язково у відеоформаті — це може бути гіфка, 3D-сцена або навіть код на вебсторінці, але це завжди анімація.
Моушн-дизайнер працює з комп’ютерною графікою, в той час як, наприклад, стоп-моушн аніматори створюють відео з реальними об’єктами або крафтом (ляльки, пластилін тощо).
Вова Морроу:
Моушн-дизайнер — це людина, яка створює анімований контент. Іноді зі змістом, іноді без, заради розваги, комерційних цілей тощо.
Натомість звичайний дизайнер створює статичну графіку й дизайни. Є також стоп-моушн дизайнер, він відрізняється технікою створення анімації.
Де використовують моушн-дизайн?
Богдан Мартовський:
Мені здається, що нині ми дивимось на моушн-дизайн чи не щохвилини. Сповіщення в телефоні, скрол екрана, неонові знаки курсу валют, заставка Netflix, зовнішня відеореклама по місту, інформаційний екран зі станціями метро у вагоні тощо. Можна сказати, що ми постійно дивимося на роботи того чи іншого моушн-дизайнера.
Проте на нашому ринку 70% вакансій моушн-дизайнера — це про роботу з відеокреативами для соцмереж. Частіше на такій позиції щодня потрібно створювати чималу кількість рекламних відео. Висока швидкість роботи сильно обмежує в творчості, але допомагає набити руку, тож це хороший старт кар’єрного шляху.
Якщо ж бути ініціативним, майже на будь-якій роботі можна спробувати себе в різних стилях анімації, спецефектах, ілюстрації, саунд-дизайні, режисурі тощо. Поле можливостей майже безкінечне. Проявляти себе тут можна як завгодно, головне не боятись брати відповідальність за результат. У разі нестачі знань YouTube та Google завжди допоможуть.
Сергій Ірхін:
Технічно анімована графіка наявна майже в усьому, що ми бачимо на екранах. Звичайно, що не завжди для цього мають бути залучені моушн-дизайнери. Наприклад, елементи інтерфейсів зазвичай анімовані, але цим радше займаються дизайнери інтерфейсів.
Якщо говорити про сфери діяльності, то це, перш за все, маркетинг і реклама: рекламні відео, SMM, анімація для рекламної кампанії. Далі за поширеністю, напевно, бродкаст-дизайн. Це оформлення всього, що стосується трансляцій, як на телебаченні, так і в мережі. Думаю, що оформлення YouTube-каналів також сюди належить.
І окремо я б виділив освіту — створення пояснювальних, навчальних, тренувальних відео. Але насправді в житті все доволі розмито. У межах одного замовлення моушн-дизайнер може одночасно працювати і над оформленням YouTube-каналу, і створювати рекламний ролик, що буде пояснювати якусь технологію.
Вова Морроу:
Моушн-дизайн зараз дуже поширений, його застосовують у багатьох сферах: від рекламної до наукової та навчальної. Поле тут дуже широке — хочеш, створюй свої сценарії мультикків, ефекти або комерційні роботи, що навчають.
Основні складнощі твоєї роботи
Богдан Мартовський:
Правки. Щоб замінити навіть маленьку деталь у моушн-ролику, часу потрібно більше, ніж на виправлення статичної картинки. Усе тому, що всі об’єкти взаємопов’язані, і щоб змінити текст, колір або анімацію, зазвичай потрібно змінювати й анімацію інших елементів. І до цього всього додається рендер, який теж займає певний час. Щоб трохи зменшити кількість правок, у своїй роботі я спочатку відправляю скриншоти або короткі відео різних кадрів клієнтам, а вже потім усе фіналізую.
Сергій Ірхін:
У роботі мені складно зосередитись на якомусь одному напрямі, стилі або технології. У мене є жага спробувати все й одразу — обов’язково всі можливі програми й технології, симуляції і рендери. Звісно, щоб стати майстром певного стилю або техніки, ліпше зосередитись на чомусь одному та прокачувати скіли в цьому напрямі. Наприклад, робити тільки симуляції в 3D, або тільки анімувати 2D-ілюстрації. З іншого боку, коли ви постійно експериментуєте, то швидше генеруєте ідеї та орієнтуєтесь у нових інструментах.
Вова Морроу:
Основною складністю є прокачування креативного (режисерського) м’яза, тому що пошук ідей і сенсів займає набагато більше часу, ніж технічне втілення. Зазвичай, важливий твій бекграунд — я прийшов з фотографії та графічного дизайну. Коли я був ще підлітком, то дивився багато різної фотографії. У якомусь сенсі це сформувало мій погляд на різні естетичні речі. Зараз я менше дивлюся різного, але для пошуку ідей можу звернутися до будь-чого: від прогулянки до перегляду якогось аніме.
Що б ти порадив людям, які хочуть спробувати себе в моушн-дизайні?
Богдан Мартовський:
Як на мене, до моушну є два різні шляхи. За умови, що в людини вже є базові знання з графічного дизайну, композиції, монтажу, кольору.
1-й, нетерплячий: знайти кілька прикладів моушну, який вам подобається. Спробувати повторити його за допомогою туторіалів на YouTube. Оформити декілька таких робіт у шоуріл (портфоліо) і не боятись продовжувати вчитися на реальних задачах (клієнтів чи роботодавців).
2-й, най(простіший, дорожчий, дієвіший): піти на курс, де вам дадуть відповіді на всі запитання, розберуть домашки, буде змога попрацювати з реальними клієнтами. До того ж зазвичай такі курси цінують роботодавці. Але перед початком навчання прогляньте роботи випускників та запитайте їхні відгуки.
Сергій Ірхін:
По-перше, якомога більше дивитись, підписуватись, лайкати й додавати в обране ролики, студії та дизайнерів. Тобто розвивати надивленість, збирати й аналізувати референси, техніки та прийоми.
По-друге, якомога швидше починати працювати моушн-дизайнером (комерційно або допомагати як волонтер), а не робити “в стіл”. Та для цього добре мати хоча б невелике портфоліо. Якщо ви маєте досвід в дизайні, то за допомогою туторіалів можна хоч зараз анімувати будь-який макет або графіку, які у вас є, і зробити з них серію сторіс чи невеликий ролик.
А якщо ви взагалі не маєте досвіду, то можна почати з онлайн-курсів — як з моушн-дизайну, так і з графічного.
Вова Морроу:
Беріть і робіть. Спочатку може бути ugly (англ. “потворно”), але ви продовжуйте. Далі ставатиме краще 🙂 Пораджу робити проєкти, де ви сам собі замовник, або брати як референс чиюсь роботу і намагатись її повторити. Далі спробуйте зрозуміти, що та як було зроблено. На початку не варто зациклюватись на повній ідеальності роботи — намагайтесь її доробити, а не залишити на півдорозі, тому що не можете зробити так, як задумали.
Розкажи про свій улюблений кейс
Богдан Мартовський, ”Лавка традицій” від “Сільпо”
Якось я сказав своїй дівчині: “Слухай, хочу побачити мій моушн на екрані «Гулівера»”. Суть у тому, що це найбільший рекламний екран у Європі. А це зовсім інші емоції, коли бачиш свою роботу не в телефоні, ноутбуці й навіть не в телевізорі, а на величезному екрані в центрі міста.
І от невдовзі мені написала подруга, з пропозицією зробити моушн для івенту “Лавки традицій” від “Сільпо”. І ролик потрібен був якраз для “Гулівера”! Та ще на додачу — на екранах по місту та в самій мережі “Сільпо”. Хоч дедлайн був і досить жорстким, але чого не зробиш заради мрії. Це точно варте того, щоб потім приїздити до “Гулівера” і стояти дивитись по пів години на ті екрани, чекаючи, коли на них з’явиться саме моя робота.
Сергій Ірхін, оновлений стиль Navi
Разом зі студією Crevv я розробляв оновлений стиль для кібеспортивної організації Navi. У нас була класна команда, і вийшов крутий результат.
Від початку роботи було зрозуміло, що все має бути сучасним і візуально нагадувати те, що вболівальники бачать у самих іграх. Тому, працюючи над об’ємними логотипами в різних матеріалах — хромованих, металевих, крижаних тощо, — я надихався візуалом Fortnite, Доти та КС. А деякі ідеї, як це часто буває, з’являються випадково. Так, наприклад, ідея для заставки, де логотип збираєтья із частинок, з’явилася, коли я дивився “Лігу справедливості” Зака Снайдера, де персонаж Степовий Вовк укритий металевими лусками, що рухаються. Завдяки всій команді проєкту в мене як у моушн-дизайнера була майже повна свобода втілити свої ідеї. Працювати над такими проєктами — справжній кайф.
Вова Морроу, челендж у межах inktober
Це не зовсім моушн-кейс, бо часу на анімацію не було, але він мені дуже подобається, адже це частина моєї роботи.
У жовтні 2020 року я взяв участь у челенджі inktober, але адаптував його і виконував завдання у форматі 3D. У межах челенджу щодня потрібно було робити картинку до певного заданого слова. У результаті вийшла 31 робота, і я поділився ними у своїх соцмережах.
Такі челенджі дуже прокачують технічні й креативні скіли, адже тобі потрібно не просто зобразити слово, а підійти до цього з іронією чи ще якимось локальним контекстом.