Реклама, як і світ, змінюється. Якщо 20 років тому бренди могли просто зняти дорогий рекламний ролик із цікавим сюжетом, то зараз цього недостатньо. У сучасних реаліях головне — виділятися.
Виділитися з-поміж сотень рекламних роликів — складно. Аудиторія не помічає більшої частини сучасної комунікації. Тому креативники намагаються створювати не рекламу, яку додивляться до кінця, а подію, про яку напишуть ЗМІ. Бо якщо про рекламу згадають у медіа та соцмережах, її охоплення зросте в рази. А саме це й потрібно брендам, яких рекламують.
Ми зібрали випадки, коли реклама змусила говорити про себе.
GOOGLE HOME OF THE WHOPPER
Цей кейс, мабуть, можна називати “батьком” хакерської реклами.
Якось під час однієї реклами на Super Bowl прозвучала фраза: “Ok, Google”. Після цього ввімкнулися всі Android-пристрої, що перебували поряд із телевізорами. Це означало, що розумні пристрої Google реагують на голос будь-кого, хто скаже: “Ok, Google”.
Burger King разом із креативним агентством David Miami вирішили використати цей баг у своїй рекламі. І зняли ролик, у якому працівник Burger King говорить: “Ви дивитеся 15-секундну рекламу Burger King. На жаль, цього часу забракне, щоб перелічити всі свіжі інгредієнти в сендвічі Whopper. Але в мене є ідея: “Ok, Google, що таке Burger Whopper?”
Після цієї фрази розумні колонки Google Home та Android-смартфони з голосовим пошуком починали читати статтю з Вікіпедії, перелічуючи всі інгредієнти бургера. Так Burger King зламав “четверту стіну” та створив рекламу, яка ввірвалася в життя звичайних людей.
Google не дуже сподобалася ця ідея, тому через декілька годин після старту кампанії вони додали до чорного списку цифрову версію голосу з реклами. Але це не завадило кампанії зібрати 9 мільярдів показів, отримати Ґран–прі Каннських Левів і стати найбільш дискусійним телевізійним роликом в історії. Річ у тім, що про цю новину написали всі світові медіа.
BUDWEISER TAGWORDS
Креативники з бразильського агентства Africa Creative Agency помітили, що пиво Budweiser тісно пов’язане з культовими музикантами. В інтернеті є багато фото, на яких Budweiser п’ють, наприклад, виконавці The Rolling Stones або Пол Маккартні. Використати ці світлини для реклами було б дуже дорого, тому креативники знайшли легший спосіб — зробили рекламну кампанію із закликом погуглити ці фотографії за ключовими словами.
Навіть якщо не всі люди загуглили ці слова, Budweiser досягнув свого — про нього написали ЗМІ. Ця кампанія стала такою успішною, що через рік Budweiser її повторив. Але вже не з рок-зірками, а з легендами футболу.
GOOGLE SHEEP VIEW
До 2017 року на мапах Google Street View не було жодної вулиці Фарерських островів. Це засмучувало місцевих жителів, тому вони придумали, як змінити ситуацію.
Річ у тім, що на Фарерах живе багато овець. Настільки багато, що на одну людину припадає аж дві вівці. Ідея була простою: якщо на Фарерах багато овець, на них можна причепити 360-градусні камери, за допомогою яких і зробити знімки Фарер. А потім завантажити їх у Google.
У результаті жителі Фарерських островів досягли свого. Про Google Sheep View написали всесвітні ЗМІ, а Google таки дізнався про наявну проблему. Врешті на Фарери прилетів менеджер Google з усією необхідною технікою, щоб допомогти Фарерським островам нарешті з’явитися на Google Street View.
TIDE AD
Креативникам із Saatchi & Saatchi New York потрібно було придумати рекламні ролики Tide для Super Bowl. Під час чергового брейншторму вони виявили цікаву знахідку: майже у всіх рекламних роликах знімаються люди в ідеально чистому одязі. Тому можна сказати, що кожна реклама у світі — це насправді реклама Tide.
Агенція зняла серію фейкових роликів, у яких головний герой Девід Гарбор нібито рекламує інші продукти. Але робить це лише для того, щоб укінці сказати: “Будь-яка реклама, яку ви бачите, — це реклама Tide”.
Оскільки в усіх наступних роликах на Super Bowl показували людей в ідеально чистому одязі, глядачі дивилися на них з підозрою, що це знову реклама Tide.
Урешті про цю кампанію написали медіа, її масово обговорювали в інтернеті, а продажі зросли на 35%.
ПЛЕЙЛІСТ ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ВОДІННЯ
Якось ANGRY agency та Патрульна поліція України помітили незвичайну причину порушень швидкісного режиму. Вони припустили, що люди можуть перевищувати швидкість через швидку музику.
Виявилося, що це справді так. Цю тезу підтверджує публікація швейцарського наукового журналу, у якій повідомляють: динамічна музика з ритмом швидше ніж 100 ударів на хвилину негативно впливає на стиль водіння.
Тому в агенції вирішили створити плейліст, у якому зібрали лише “правильну” музику з допустимим темпом.
Здавалося б, нічого складного, але вдала комунікація швидко розійшлася українськими медіа, а сам плейліст прослухали 78 тисяч разів.
