Після повномасштабного вторгнення росії компанії у всьому світі відкривають для українців усе більше вакансій. Тож чимало наших співвітчизників шукають можливості для працевлаштування в іноземних компаніях. Першим кроком до такої співпраці є презентація своїх професійних можливостей у вигляді резюме. Вимоги до міжнародного резюме дещо відрізняються від тих, що висувають на українського ринку праці.
Ми поспілкувалися з HR-спеціалісткою та кар’єрною менторкою Лесею Дзікунською, яка працювала в європейських компаніях, а останні три роки працює на американському ринку. Експертка ділиться порадами щодо створення резюме, яке зацікавить міжнародних рекрутерів та HR-фахівців.
Структура та кольори
Почнемо з того, що резюме, або ж CV, повинно легко читатися й мати чітку структуру. Зазвичай, якщо людина має менш як 5 років досвіду, то вся інформація вміщується на одну сторінку. Якщо досвіду понад 5 років, то резюме може займати дві сторінки, але не більше.
Також важливі кольори оформлення — наприклад, у США зазвичай подають стандартне чорно-біле резюме. Кольорове CV має сенс, тільки якщо ви представник креативної професії. Для бухгалтера ж, скажімо, таке резюме недоречне.
Можна додавати в оформлення дизайн, але він має бути стриманим та лаконічним, не відволікати увагу від тексту.
Формат файлу має бути таким, який немає змоги редагувати, — зазвичай це PDF. У назві файлу з резюме важливо вказати ваше прізвище та ім’я, щоб рекрутеру було легко знайти його в папці з-поміж інших CV.
Фото
У міжнародних резюме ви ніколи не побачите фото кандидата, оскільки тут пильно стежать за відсутністю дискримінації та обирають людей за відповідністю вакансії, а не за зовнішністю. Іноді компанії пишуть, що зовсім не приймають резюме з фото.
Контактна інформація
Тут усе так само, як в українських резюме — вказуємо ім’я, прізвище, номер телефону та пошту, яка обов’язково має бути професійною.
Якщо подаєтесь на вакансію на американському ринку, то в розділі з контактними даними варто вказати місто, у якому ви перебуваєте. Деяким компаніям адреса потрібна для того, щоб під час працевлаштування вони могли швидше оформити документацію.
Ще одна причина вказувати в резюме адресу — якщо ви хочете працювати офіційно та віддалено, то компанія має бути зареєстрована в країні або штаті, де ви проживаєте. Усе це пов’язано з податковим законодавством США — кожен штат має свої правила, тому в компаній завжди є основний офіс. І навіть якщо вони наймають людину в іншому штаті, то реєструють компанію відповідно до місця, де людина проживає. Якщо ж ви хочете працювати віддалено й на фрилансі, то можете працювати не як працівник, а як консультант.
Якщо ж ви готові на переїзд заради роботи, то про це варто обов’язково вказати в резюме.
Також можна зазначити наявність зеленої картки (Green Card). Про це зазвичай запитують на співбесіді, проте так компанія заздалегідь знатиме, що ви маєте право на роботу в США.
Summary (заголовок, коротко про себе)
Перше, на що звертають увагу рекрутери, це summary — узагальнена основна інформація про людину. Оптимальний обсяг summary — 3-5 речень. Саме з них рекрутер розуміє, з якою людиною спілкуватиметься далі та вирішує, чи варто запрошувати її на співбесіду.
У цьому розділі варто вказати обсяг досвіду роботи, наприклад:
“HR-фахівець з 10-річним досвідом, з яких 4 роки працював в одній індустрії, а 6 — в іншій”.
Далі можна вказати проєкти, компетенції та напрями, у яких працюєте. Наприклад:
“Спеціалізуюсь у таких трьох напрямах, як global mobility, global rewards, total compensation”.
“Працюю 5 років у продажах, маю основних клієнтів з ось такої індустрії. Минулого року отримав/-ла ось такий обіг».
Також у summary можна додати інформацію про знання декількох мов та освіту, якщо ви закінчили престижний університет.
Soft skills (особистісні якості)
Цей розділ часто можна прописують в українських резюме. Проте в міжнародних CV рідко можна побачити, що людина пише про свою комунікабельність, відповідальність та здатність працювати в команді. Усе тому, що зазвичай ці компетенції рекрутер перевіряє безпосередньо на співбесіді.
Компанії прописують основні вимоги до особистісних якостей кандидата, але не розглядають їх за резюме, адже людина може вказати про себе одну інформацію, а в реальності все виявиться інакше.
У деяких компаніях узагалі є окремі співбесіди за soft skills — коли людина має умовно розв’язати певну ситуацію. Саме з таких кейсів, а не з резюме, працедавці роблять висновки про те, якою є людина.
Досвід роботи
Тут варто вказувати посаду, компанію або проєкт, у яких ви працювали протягом останніх років. Якщо зазначаєте період роботи, то не потрібно вказувати конкретні дати. Достатньо вказати рік та місяць або загальну тривалість роботи на одному місці.
Також можна прикріпити лінк на сайт компанії, щоб рекрутеру було легше зрозуміти, де саме ви працювали.
Далі варто вказати чіткі цифри та результати, яких досягли на попередніх місцях роботи.
Наприклад, HR-фахівцю замість “проводжу співбесіди” можна написати: “закрив/-ла 50 вакансій” або “збільшив/-ла кількість отриманих резюме на 20 відсотків”.
Ця порада стосується будь-якої професії. Часто люди применшують свої здобутки. Саме тому варто сісти й проаналізувати свої результати. За час роботи ви могли поліпшити якийсь процес чи комунікацію між департаментами, або ж просто виконували роботу сумлінно й ніколи не отримували нарікань. Усе це результати, про які можна й варто писати. Для кожного місця роботи їх може бути 2-3.
Освіта
Зазвичай тут необхідно вказати університет, у якому ви навчалися, та останній ступінь, який отримали, — наприклад, магістр або бакалавр. Також можна вказати отримані сертифікати, якщо вважаєте їх важливими для цієї посади.
Не треба прописувати, яку середню школу ви закінчили, та зазначати всі курси або тренінги, які відвідали — про це можна розповісти вже на співбесіді. До того ж список тренінгів може займати багато місця. Деколи люди виділяють для цього цілу сторінку, проте це велика помилка, адже в рекрутерів немає часу переглядати величезне резюме. Уявіть, якщо в Нью-Йорку відкривають вакансію, то за день компанія може отримати 300 резюме. Виходить, що HR або рекрутер має менше хвилини на перегляд одного резюме. Зазвичай спочатку він/вона дивиться на summary, а потім робить такий собі скрин — перевіряє, чи є в кандидата досвід та чи відповідає він мінімальним вимогам вакансії. За цими критеріями відбирають людей, з якими спілкуватимуться далі.
Перелік тренінгів може бути доречним тільки в резюме студентів, які поки не мають відповідного професійного досвіду.
Мова
Для іноземних компаній важливо, щоб кандидат володів кількома мовами. Тому варто зазначати свій рівень знання мов за усталеною міжнародною системою. Наприклад, якщо знаєте англійську на середньому або вище середнього рівні, то вказуйте Upper-intermediate або С1.
Computer skills (комп’ютерні навички)
У міжнародних компаніях часто запитують про комп’ютерні навички, щоб розуміти, чи потрібно буде додатково навчати людину. Деякі роботодавці дуже серйозно ставляться до цього та навіть організовують годинні тренінги для опанування комп’ютерних програм.
Тому в цьому пункті резюме варто вказати програми, у яких вмієте працювати, та рівень володіння ними. Це можуть бути профільні для вашої професії програми, а також Microsoft-пакет програм, зокрема Excel, та вміння працювати з комп’ютерами від Apple.
Hard skills (професійні навички)
Окремим невеличким розділом можна зазначити основні hard skills, які потрібні для професії. Наприклад, для програмістів це можуть бути мови та підмови.
Волонтерський досвід
У деяких країнах компанії дуже цінують участь своїх працівників у волонтерських проєктах. І це стосується не лише студентів, а й людей на будь-яких позиціях. Так компанія бачить, що працівник орієнтований не лише на кар’єру, а й на іншу суспільно корисну діяльність.
Що ще не варто вказувати
Наявність водійського посвідчення.
Усю особисту інформацію — стать, расу, сімейний стан, наявність дітей, хобі.
Рекомендації з попереднього місця роботи — їх можуть попросити окремо, вже коли ви пройдете співбесіду.