Slow news

Як українці оцінюють нинішню ситуацію та майбутнє країни, — дослідження 

Що допомагає зберігати стійкість під час війни
Бондар Каріна, 29.06.2023

Соціологічна група “Рейтинг” на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості провела дослідження, у якому з’ясувала, що допомагає українцям зберігати стійкість під час повномасштабної війни.

 Оцінка ситуації

67% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямі, 18% — протилежної думки, ще 15% — не змогли оцінити. Хоча у всіх регіонах та серед усіх вікових і майнових груп продовжує домінувати оцінка напряму як правильного, є певні відмінності. Дещо нижчі за середні оцінки ставлять мешканці південних та східних регіонів, жителі сіл, представники середньої вікової групи та найбідніших категорій.

Віра в Збройні сили України (86%), а також сім’я і близькі (61%) — основні чинники, що допомагають опитаним зберігати стійкість під час війни з росією. Третина опитаних зазначили, що таким чинником є щоденна праця (31%), менше чверті — віра в державу, релігія, чи віра в Бога. По 12% зазначили, що їхній стійкості сприяють участь у волонтерстві та зборах коштів, а також міжнародна допомога Україні.

 Оцінки щодо майбутнього країни

Абсолютна більшість опитаних (82%) вважає Україну успішною державою. Лише 16% — протилежної думки. 56% опитаних вважають основною ознакою успішної держави сильну армію. Третина вважають такими ознаками розвинену економіку, верховенство права та єдність суспільства, по 19% — соціальний захист громадян та міжнародний авторитет країни. По 14-16% — сучасну науку й технології, політичну стабільність, рівноправне суспільство та міцні демократичні інституції. 11% вважають чинником успішності держави національну ідею.

Оцінки найпріоритетніших напрямів розвитку країни після війни показали, що домінують безпековий чинник та соціальний захист. 77% визначили, що пріоритетом розвитку після війни в Україні має бути розвиток військової промисловості, укріплення кордонів та реформування армії. 70% вважають пріоритетом зростання зарплат і пенсій, доступність медицини, матеріальну допомогу малозабезпеченим. Інновації в державі (нові технології, енергозбереження, науку та освіту) пріоритетом вважають 44% опитаних.

Більшість опитаних (58%) зазначила, що задля перемоги готові терпіти труднощі через війну кілька років. 11% зазначили, що готові потерпіти ще близько року, 12% — кілька місяців. Не готові терпіти труднощі 11% опитаних, найбільше таких серед бідних категорій населення (23%).

 Соціальні дистанції

Українськомовні українці, мешканці Євросоюзу, переселенці з інших областей, співгромадяни, які опинилися під окупацією після 24 лютого 2022 року, — це групи осіб, з якими респонденти найбільше готові співпрацювати, взаємодіяти. Українці, які виїхали за кордон, російськомовні українці та мешканці окупованого Криму — групи, з якими готова співпрацювати більшість населення. З росіянами, які живуть в Україні, готові взаємодіяти дещо менше половини, не готові — 49%. З мешканцями так званих ДНР/ЛНР готові взаємодіяти 30%, не готові — 63%, з мешканцями Білорусі готові співпрацювати 22%, не готові — 73%. З мешканцями росії не готові взаємодіяти 90%, готові — лише 7%.

З повним опитуванням можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також у рубриці Slow news
В Україні обирають 35 знакових видань Незалежності
Голосування проводить Український інститут книги спільно з MEGOGO BOOKS у межах проєкту до 35-річчя Незалежності України
До 30 вересня в Києві експонують відтворений дзвін Десятинної церкви
Біля дзвона також починатимуться безплатні екскурсії старим Києвом із Юлією Бевзенко та її командою
Ahentsiia і glassom*home випустили прикрасу Talisman
Проєкт переосмислює образ «курячого бога» — камінця, який у слов’янській традиції вважали оберегом
Nike замовив скульптуру, що показує культові кросівки Moon Shoe знайденими на розкопках 4026 року
Художниця Емілі Френсіс Барретт зробила «артефакт» із керамічних уламків, скла, кременю, глиняних люльок і мушель
Галерея «Мистерня» представила в Івано-Франківську інсталяцію за мотивами власної колекції
Десять збільшених контурів предметів української матеріальної культури перенесли в міський простір — серед них обриси Бородянського півника та інших робіт українських керамістів
Інші статті за темами
Slow news
News
Slow news
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень