Як українці користувалися медіа та соцмережами у 2024 році

Основні джерела новин

У 2024 році смартфон залишається основним пристроєм для споживання новин — 90% українців користуються саме ними. Соціальні мережі стали ключовим джерелом інформації, звідки 84% респондентів дізнаються новини. З них 40% отримують новини виключно із цих платформ. Сайти й телебачення залишаються на другому та третьому місцях, але їхня аудиторія значно зменшилась проти попередніх років. Цікаво, що радіо та друковані видання відіграють лише незначну роль у новинному ландшафті.

Відмінності у медіаспоживанні серед різних категорій населення

Різні категорії населення споживають медіаконтент по-різному. Наприклад, внутрішньо переміщені особи активно цікавляться новинами про регіони, з яких вони виїхали, і підтримують зв’язок через місцеві медіа. Водночас люди, що виїхали за кордон, продовжують стежити за новинами в Україні, але також звертаються до новин своїх нових країн проживання, якщо знають місцеву мову.

Мешканці тимчасово окупованих територій, попри блокування українських медіа, все одно отримують доступ до новин через телеграм-канали. Цей канал також є популярним серед військових, які мають обмежений доступ до інформації через специфіку умов на фронті.

Найпопулярніші соціальні мережі

Телеграм продовжує лідирувати як основне джерело отримання новин, випереджаючи фейсбук, ютуб та інстаграм. Проте цікаво, що ватсап і тікток демонструють зростання популярності.

Незважаючи на популярність телеграму, лише 4% респондентів вважають, що його варто заборонити в Україні. Більшість українців вважає, що держава не повинна втручатися в роботу месенджера, водночас 51% підтримують думку про необхідність певних регуляцій.

Телемарафон «Єдині новини» та його вплив

Телемарафон «Єдині новини» залишається важливим джерелом інформації для багатьох українців, але його популярність знизилася, якщо порівнювати з 2023 роком. 86% респондентів знають про існування марафону, однак лише 17% дивляться його щодня. Більшість респондентів вважає, що телеканалам варто відновити власні інформаційні програми.

Цікаво, що військові та мешканці тимчасово окупованих територій ставляться до марафону скептично, вважаючи, що він висвітлює недостатньо інформації про реальний стан справ на фронті.

Довіра до медіа

Довіра до медіа загалом знизилася. Лише 47% респондентів довіряють медіа повністю або частково. Найбільше довіряють каналам Генштабу та Міноборони, хоча рівень довіри до них також знизився. Серед медіа найбільше довіряють національним телеканалам і сайтам. Проте цікаво, що радіо та преса показують тенденцію до зростання довіри.

Чи вміють українці розпізнавати фейки?

81% українців знають про існування фейкових новин, але лише 72% вважають, що можуть їх розпізнати. У дослідженні було перевірено це твердження: 75% опитаних змогли визначити принаймні одну неправдиву новину, а 12% розпізнали всі фейки.

Ставлення до ШІ в медіа

64% опитаних усвідомлюють, що медіа можуть використовувати штучний інтелект для створення матеріалів, 25% — ні. Водночас лише 16% обізнаних про використання ШІ вважають, що це зробить матеріали медіа кращими; ще 16% думають, що нічого не зміниться.

Висновки та майбутні виклики

Загалом дослідження демонструє, що українці стали більш чутливими до дезінформації, але зберігають високу довіру до новин, які отримують через соціальні мережі та мобільні пристрої. Найбільший виклик — підтримання високого рівня довіри до медіа та забезпечення точності й достовірності новин у період війни.

Раніше ми писали, що в Україні втретє проведуть національний тест з медіаграмотності