fbpx
Кейси

Як українські бренди одягу популяризують локальний туризм

Та які місцевості й пам’ятки лягли в основу колекцій
Мар'яна Хемій, 12.08.2021

Нещодавно ми писали, як українські дизайнери і бренди одягу звертаються у своїх колекціях до мистецтва. Тепер же розповідаємо, як вони популяризують міста, архітектурні та природні пам’ятки, а також порушують за допомогою одягу актуальні питання щодо збереження цих пам’яток.


byMe

Бренд byMe випустив капсульні колекції:

  • “Подорожуй Україною”, з авторськими принтами із зображеннями Говерли й Тендрівського маяка;
  • “Рослини із Червоної книги України”, що покликана нагадати про збереження природи. 

Аліна Сердюк, співзасновниця byMe: 

Капсульну колекцію “Подорожуй Україною” ми придумали в період першого карантину в 2020 році. Це був слушний час, щоб популяризувати туристичні місця нашої країни. Того ж року в серпні ми з Дімою і моєю мамою підкорили Говерлу.

До капсульної колекції увійшли: світшоти, чоловічі та жіночі футболки, хустинки, блокноти, шопери та светр. Скоро з’являться шкарпетки з Говерлою. Ця капсула стане однією з візитних карток byMe, будемо доповнювати її новими місцями України. Скоро побачите острів Бирючий та Бакотську затоку.

Дмитро Сердюк, співзасновник byMe:

Капсулу з ілюстраціями рослин із Червоної книги України ми випускаємо щовесни, коли все навкруги розквітає. Наступного року капсулу доповнять звірі із Червоної книги.


BERVY

Bervy — бренд шовкових хусток з принтами українських мозаїк.

Вікторія Зубенко, авторка ідеї проєкту Bervy:

Я люблю їздити Україною. Років 12 тому почала спинятися біля автобусних зупинок, оздоблених мозаїками. Можливо, вплинуло те, що я все життя пов’язана з fashion, працювала з найкрутішими дизайнерами, мала справу з різноманітними тканинами. Мені подобалися різнокольорові панно, я розуміла, що це щось оригінальне — такого немає в інших країнах.

Не можу сказати, що мене так само чіпляли великі мозаїчні панно в містах. Вони переважно ідеологічно заангажовані, хоча і якісно зроблені, на відміну від тих, що на зупинках. 

Якось мені до рук потрапив компакт-диск “Берви” від АртВелес, у якому були зібрані художні ремесла й пісні з різних регіонів. Диск мене дуже зворушив, і я почала розбиратись, що таке берви. Знайомі гуцули розповіли, що одне зі значень — це всі скляні кольорові намиста (їх ще називають пацьорки), які надівають на наречену. Смальти мозаїк нагадали мені берви, тож я вирішила так назвати проєкт.

Цілі проєкту BERVY:

  • звернути увагу на мозаїки;
  • пояснити, що не можна руйнувати такі креативні речі;
  • дослідницька складова, яка сприятиме збереженню культурної спадщини України;
  • створити хустку-оберіг для жінки.

Тоді я ще не знала, яким буде цей проєкт. Зберегла фото в папці “Зупинки”, розклала картинки й зрозуміла, чому художники виїжджали так далеко, у занедбані села. Бо ці мозаїки можна було прочитувати, майже як вишиванку — так багато в них закодовано.

Спочатку я робила екоторби із цими принтами, та згодом вирішила, що це банально. Оскільки в зображеннях багато елементів, які стосуються роду, вирішила, що доречно буде створювати хустки-обереги для жінок. 

Цей проєкт містив кілька етапів. На наступному я друкувала хустки — деякі дарувала, деякі продавала для розвитку проєкту. І тоді зрозуміла, що маю право внести у них щось своє. Навіть якщо в художника не було оберега — сварги (свастики), дерева життя чи іншого, я дозволяла собі додавати з тих візерунків, які бачила на зупинці. До кожної хустки я прикріпляю її історію.

Ще один етап — дослідницький. Зрозуміла, що отримані кошти повинна вкладати в дослідження. Таким чином, ми з Оленою Веселою почали знімати документальний фільм, присвячений історії виготовлення мозаїк. Один подарований шалик вивів нас на художниць, які оздоблювали зупинку в Рівненській області. Так з’явилася перша серія. Уже є домовленості з художниками в Одесі, у Хмельницькій та Львівській областях.


Touchof

Touchof — український бренд одягу, що створює колекції, присвячені містам з усього світу. Кожна така колекція присвячена важливим подіям чи течіям у місті й покликана розкрити їхні культуру, настрій чи локальні проблеми.

Міські колекції строго лімітовані — так бренд пропагує усвідомлене споживання й прагне зберегти унікальність та значущість кожної речі.

Разом із громадською організацією “Мапа Реновації” Touchof створили лімітовану колекцію одягу kyїv[re]novation, присвячену закинутим будівлям Києва. Презентували її до Дня Києва.

Лінійка містить бавовняні унісекс футболки та різноколірні варіанти upcycle-шортів з вінтажного вельвету та деніму. Принт на футболках зображає 6 культових закинутих будинків столиці:

  • Трамвайна диспетчерська — яскрава споруда радянського модернізму. Міських жителів підкорюють її незвична форма, круглі вікна та балкон. У 1996 році закрили трамвайну лінію із Львівської площі, і відтоді диспетчерська пустувала. З 2011 по 2015 роки тут працював діджей-бар Fazenda Bar.
  • Поліклініка Спілки письменників України, яскравий зразок архітектури модернізму.
  • Садиба барона Штайнгеля в стилі історизму, неоготики. Барон був дипломатом, послом та політиком. Він викупив двоповерхову садибу-кам’яницю і в 1877 наказав перебудувати її в неоготичному стилі. Згодом будівлю перетворили на санаторій, а пізніше її передали Інституту ортопедії та травматології.
  • Лікеро-горілчаний завод у стилі неоренесанс. Під час війни тут виробляли пляшки із запальною сумішшю, а в період окупації Києва — мінеральну воду. Із середини 2000-х завод не працює.
  • Будівля товариства швидкої медичної допомоги, зведена у 1915 році в стилі венеціанської готики.
  • Недобудований корпус Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого представляє радянський архітектурний модернізм. Будівля мала стати частиною проєкту реконструкції Львівської площі початку 1970-х років. У 1986 році корпус почали будувати, однак на початку 1990-х коштів забракло й будівництво заморозили.

Літній асортимент бренду доповнило ще одне українське місто. “Одеса — вайб українського літа. Колекція Antique Odesa — вайб літнього Touchof, що символізує повернення в античні часи чорноморської Одеси”, — стверджує бренд. Натхненням для Antique Odesa стали мотиви посудин, знайдених на розкопках, із відомим зображенням жінок, які купаються. До колекції увійшли футболки, шорти й рушник.


ShPALTA

Альона Загоруйко, засновниця ShPALTA:

Ідея створення аксесуара виникла на карантині, у березні 2020 року. ShPALTA прагнула зобразити красу закарпатського краю. Розпочала з міста Ужгород, де був заснований бренд. Далі свої хустки отримали Мукачево, Хуст і Виноградів.

На хустках зображені історичні пам’ятки й природні туристичні об’єкти, які радимо відвідати, подорожуючи містечками Закарпаття, а ще визначні особистості і, звісно, сакура.

Плануємо розширити асортимент, зробивши серію із зображеннями інших міст України — Києва, Одеси, Львова.


Kachorovska

Kyiv. People. Places by Kachorovska x Sergiy Maidukov — це артколаборація Kachorovska з ілюстратором Сергієм Майдуковим, чиї роботи публікують найвідоміші видання світу: The Guardian, The Washington Post, The New Yorker, Financial Times.

У Києві художник відомий також своїми листівками з улюбленими місцями, за допомогою яких прагне привернути увагу до знищення історичних пам’яток.

Для колаборації з Kachorovska Сергій Майдуков зобразив три знакові київські локації — Дніпро, Київський велотрек, готель “Салют”, а також кастомізував кеди KYIV. На одну з моделей нанесено кольоровий фрагмент лого Kachorovska, яке художник модернізував також у межах проєкту. А для іншої моделі Сергій стилізував саме слово Kyiv. Уперше для цієї колекції підготували чоловічу розмірну сітку кедів.

  • Катер на Дніпрі, зображений на футболці, — це “метелик”, який розвозив дачників на Русанівські сади, Осокорки та Нижні сади. Такі катери досі курсують річкою, проте, на жаль, уже не виконують функцію міського транспорту.
  • Готель “Салют” — одна з найупізнаваніших будівель епохи київського модернізму, збудована в 1984 році. Проєкт планували з 70-х, але реалізували пізніше, до того ж первинний задум зазнав значних змін.
  • Велотрек — третій принт із колекції Kyiv. People. Places by Kachorovska x Sergiy Maidukov.


Oliz

Бренд Oliz активно співпрацює з музеями. Результатом колаборацій стала колекція “Музейна”, яку постійно поповнюють новими товарами. Серед них і шовкові хустини з вінтажними листівками Києва та Львова.  

Христина Зборошенко, засновниця та CEO бренду OLIZ:

Ідея співпраці з музеями виникла під час карантину. Були доволі скрутні часи, коли ми повернулися до наших джерел, до того, що нас надихає — українських мистецтва, культури, традицій. Я товаришую з різними музеями, і в одній з розмов ми подумали, чому б не популяризувати в такий спосіб мистецтво й закласти в нього благодійну складову. Під час карантину це було особливо актуально. 

Мета колекції:

  • популяризувати мистецтво, поширювати його в стильному вигляді, щоб сучасна жінка щодня могла носити річ, надихатись, пам’ятаючи про своє коріння, про нашу культуру;
  • підтримати музеї під час локдауну. Після випуску цієї колекції ми продовжили співпрацю, оскільки вона цікава і музеям, і нам.  

Обираючи, які хустки ввійдуть до колекції, з якими музеями співпрацювати, ми враховуємо, перш за все, сенси, які вкладають музей і конкретний художник у свої роботи — чи близькі вони бренду, чи спільні в нас цінності. Також звертаємо увагу, чи відповідає кольористика й стилістика твору тому, що ми хочемо показати — трендам, кольоротипам тощо. 


До колекції “Крим” увійшли п’ять шовкових хустин у двох розмірах. Кожна хустка названа іменем унікальних природних місць Криму — гори Ай-Петрі, печер Еміне та Кермен, водоспаду Джур і мису Ая. Картини для колекції намалював кримськотатарський художник Рустем Скибін.

Христина Зборошенко, засновниця та CEO бренду OLIZ:

Із Кримом у мене пов’язано багато історій ще з дитинства. Ми часто відвідували ті місця, я товаришувала з кримськими татарами. Сумуємо за Кримом і, впевнені, потрібно говорити про те, що він — український і що культура кримських татар є частиною української культури. 

Наші колекції й кожна хустина в них — не тільки про кольори й стиль, а також про важливе, про сенси. З Музеєм Івана Гончара створили до Дня вишиванки твіллі, що містять елементи традиційної вишивки різних регіонів. У цій колекції представлені вишивки з Донецької, Луганської, Вінницької областей, Закарпаття та Криму. Вона свідчить про різність і водночас єдність регіонів України. 

До річниці Асканії-Нови спільно з заповідником ми створили тематичну колекцію і завдяки її продажу зібрали для них кошти на біноклі.

Ми не маємо прив’язки до регіону, але впевнена, що й надалі будемо розширювати географію. 


Підтримай нас на Patreon!

 Donate

т

Читайте також у рубриці Кейси
“Спільний спадок”: як працює український краудфандинг зі збереження культурної спадщини
Розповідаємо про створення проєкту, його філософію та особливості співпраці з музеями
Як Frontline.Care створили комікс про БПЛА “Мара”, аби закрити збір на 5,2 мільйона
Розповідаємо про ідею, сюжет і митців, які долучилися до проєкту
/ Рекламний бліц з Артемом Гусєвим
Артдиректор про кейси, які підтримують під час війни та надихають до змін
13 кінострічок, натхненних реальними історіями брендів
Добірка про історії успіху та складнощі, що виникали на цьому шляху
10 рекламних роликів про Україну, знятих з початку повномасштабної війни
Про волонтерів, військових, матерів, дітей та всіх українців
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень