fbpx
Кейси

Як українські бренди одягу популяризують локальний туризм

Та які місцевості й пам’ятки лягли в основу колекцій
Мар'яна Хемій, 12.08.2021

Нещодавно ми писали, як українські дизайнери і бренди одягу звертаються у своїх колекціях до мистецтва. Тепер же розповідаємо, як вони популяризують міста, архітектурні та природні пам’ятки, а також порушують за допомогою одягу актуальні питання щодо збереження цих пам’яток.


byMe

Бренд byMe випустив капсульні колекції:

  • “Подорожуй Україною”, з авторськими принтами із зображеннями Говерли й Тендрівського маяка;
  • “Рослини із Червоної книги України”, що покликана нагадати про збереження природи. 

Аліна Сердюк, співзасновниця byMe: 

Капсульну колекцію “Подорожуй Україною” ми придумали в період першого карантину в 2020 році. Це був слушний час, щоб популяризувати туристичні місця нашої країни. Того ж року в серпні ми з Дімою і моєю мамою підкорили Говерлу.

До капсульної колекції увійшли: світшоти, чоловічі та жіночі футболки, хустинки, блокноти, шопери та светр. Скоро з’являться шкарпетки з Говерлою. Ця капсула стане однією з візитних карток byMe, будемо доповнювати її новими місцями України. Скоро побачите острів Бирючий та Бакотську затоку.

Дмитро Сердюк, співзасновник byMe:

Капсулу з ілюстраціями рослин із Червоної книги України ми випускаємо щовесни, коли все навкруги розквітає. Наступного року капсулу доповнять звірі із Червоної книги.


BERVY

Bervy — бренд шовкових хусток з принтами українських мозаїк.

Вікторія Зубенко, авторка ідеї проєкту Bervy:

Я люблю їздити Україною. Років 12 тому почала спинятися біля автобусних зупинок, оздоблених мозаїками. Можливо, вплинуло те, що я все життя пов’язана з fashion, працювала з найкрутішими дизайнерами, мала справу з різноманітними тканинами. Мені подобалися різнокольорові панно, я розуміла, що це щось оригінальне — такого немає в інших країнах.

Не можу сказати, що мене так само чіпляли великі мозаїчні панно в містах. Вони переважно ідеологічно заангажовані, хоча і якісно зроблені, на відміну від тих, що на зупинках. 

Якось мені до рук потрапив компакт-диск “Берви” від АртВелес, у якому були зібрані художні ремесла й пісні з різних регіонів. Диск мене дуже зворушив, і я почала розбиратись, що таке берви. Знайомі гуцули розповіли, що одне зі значень — це всі скляні кольорові намиста (їх ще називають пацьорки), які надівають на наречену. Смальти мозаїк нагадали мені берви, тож я вирішила так назвати проєкт.

Цілі проєкту BERVY:

  • звернути увагу на мозаїки;
  • пояснити, що не можна руйнувати такі креативні речі;
  • дослідницька складова, яка сприятиме збереженню культурної спадщини України;
  • створити хустку-оберіг для жінки.

Тоді я ще не знала, яким буде цей проєкт. Зберегла фото в папці “Зупинки”, розклала картинки й зрозуміла, чому художники виїжджали так далеко, у занедбані села. Бо ці мозаїки можна було прочитувати, майже як вишиванку — так багато в них закодовано.

Спочатку я робила екоторби із цими принтами, та згодом вирішила, що це банально. Оскільки в зображеннях багато елементів, які стосуються роду, вирішила, що доречно буде створювати хустки-обереги для жінок. 

Цей проєкт містив кілька етапів. На наступному я друкувала хустки — деякі дарувала, деякі продавала для розвитку проєкту. І тоді зрозуміла, що маю право внести у них щось своє. Навіть якщо в художника не було оберега — сварги (свастики), дерева життя чи іншого, я дозволяла собі додавати з тих візерунків, які бачила на зупинці. До кожної хустки я прикріпляю її історію.

Ще один етап — дослідницький. Зрозуміла, що отримані кошти повинна вкладати в дослідження. Таким чином, ми з Оленою Веселою почали знімати документальний фільм, присвячений історії виготовлення мозаїк. Один подарований шалик вивів нас на художниць, які оздоблювали зупинку в Рівненській області. Так з’явилася перша серія. Уже є домовленості з художниками в Одесі, у Хмельницькій та Львівській областях.


Touchof

Touchof — український бренд одягу, що створює колекції, присвячені містам з усього світу. Кожна така колекція присвячена важливим подіям чи течіям у місті й покликана розкрити їхні культуру, настрій чи локальні проблеми.

Міські колекції строго лімітовані — так бренд пропагує усвідомлене споживання й прагне зберегти унікальність та значущість кожної речі.

Разом із громадською організацією “Мапа Реновації” Touchof створили лімітовану колекцію одягу kyїv[re]novation, присвячену закинутим будівлям Києва. Презентували її до Дня Києва.

Лінійка містить бавовняні унісекс футболки та різноколірні варіанти upcycle-шортів з вінтажного вельвету та деніму. Принт на футболках зображає 6 культових закинутих будинків столиці:

  • Трамвайна диспетчерська — яскрава споруда радянського модернізму. Міських жителів підкорюють її незвична форма, круглі вікна та балкон. У 1996 році закрили трамвайну лінію із Львівської площі, і відтоді диспетчерська пустувала. З 2011 по 2015 роки тут працював діджей-бар Fazenda Bar.
  • Поліклініка Спілки письменників України, яскравий зразок архітектури модернізму.
  • Садиба барона Штайнгеля в стилі історизму, неоготики. Барон був дипломатом, послом та політиком. Він викупив двоповерхову садибу-кам’яницю і в 1877 наказав перебудувати її в неоготичному стилі. Згодом будівлю перетворили на санаторій, а пізніше її передали Інституту ортопедії та травматології.
  • Лікеро-горілчаний завод у стилі неоренесанс. Під час війни тут виробляли пляшки із запальною сумішшю, а в період окупації Києва — мінеральну воду. Із середини 2000-х завод не працює.
  • Будівля товариства швидкої медичної допомоги, зведена у 1915 році в стилі венеціанської готики.
  • Недобудований корпус Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого представляє радянський архітектурний модернізм. Будівля мала стати частиною проєкту реконструкції Львівської площі початку 1970-х років. У 1986 році корпус почали будувати, однак на початку 1990-х коштів забракло й будівництво заморозили.

Літній асортимент бренду доповнило ще одне українське місто. “Одеса — вайб українського літа. Колекція Antique Odesa — вайб літнього Touchof, що символізує повернення в античні часи чорноморської Одеси”, — стверджує бренд. Натхненням для Antique Odesa стали мотиви посудин, знайдених на розкопках, із відомим зображенням жінок, які купаються. До колекції увійшли футболки, шорти й рушник.


ShPALTA

Альона Загоруйко, засновниця ShPALTA:

Ідея створення аксесуара виникла на карантині, у березні 2020 року. ShPALTA прагнула зобразити красу закарпатського краю. Розпочала з міста Ужгород, де був заснований бренд. Далі свої хустки отримали Мукачево, Хуст і Виноградів.

На хустках зображені історичні пам’ятки й природні туристичні об’єкти, які радимо відвідати, подорожуючи містечками Закарпаття, а ще визначні особистості і, звісно, сакура.

Плануємо розширити асортимент, зробивши серію із зображеннями інших міст України — Києва, Одеси, Львова.


Kachorovska

Kyiv. People. Places by Kachorovska x Sergiy Maidukov — це артколаборація Kachorovska з ілюстратором Сергієм Майдуковим, чиї роботи публікують найвідоміші видання світу: The Guardian, The Washington Post, The New Yorker, Financial Times.

У Києві художник відомий також своїми листівками з улюбленими місцями, за допомогою яких прагне привернути увагу до знищення історичних пам’яток.

Для колаборації з Kachorovska Сергій Майдуков зобразив три знакові київські локації — Дніпро, Київський велотрек, готель “Салют”, а також кастомізував кеди KYIV. На одну з моделей нанесено кольоровий фрагмент лого Kachorovska, яке художник модернізував також у межах проєкту. А для іншої моделі Сергій стилізував саме слово Kyiv. Уперше для цієї колекції підготували чоловічу розмірну сітку кедів.

  • Катер на Дніпрі, зображений на футболці, — це “метелик”, який розвозив дачників на Русанівські сади, Осокорки та Нижні сади. Такі катери досі курсують річкою, проте, на жаль, уже не виконують функцію міського транспорту.
  • Готель “Салют” — одна з найупізнаваніших будівель епохи київського модернізму, збудована в 1984 році. Проєкт планували з 70-х, але реалізували пізніше, до того ж первинний задум зазнав значних змін.
  • Велотрек — третій принт із колекції Kyiv. People. Places by Kachorovska x Sergiy Maidukov.


Oliz

Бренд Oliz активно співпрацює з музеями. Результатом колаборацій стала колекція “Музейна”, яку постійно поповнюють новими товарами. Серед них і шовкові хустини з вінтажними листівками Києва та Львова.  

Христина Зборошенко, засновниця та CEO бренду OLIZ:

Ідея співпраці з музеями виникла під час карантину. Були доволі скрутні часи, коли ми повернулися до наших джерел, до того, що нас надихає — українських мистецтва, культури, традицій. Я товаришую з різними музеями, і в одній з розмов ми подумали, чому б не популяризувати в такий спосіб мистецтво й закласти в нього благодійну складову. Під час карантину це було особливо актуально. 

Мета колекції:

  • популяризувати мистецтво, поширювати його в стильному вигляді, щоб сучасна жінка щодня могла носити річ, надихатись, пам’ятаючи про своє коріння, про нашу культуру;
  • підтримати музеї під час локдауну. Після випуску цієї колекції ми продовжили співпрацю, оскільки вона цікава і музеям, і нам.  

Обираючи, які хустки ввійдуть до колекції, з якими музеями співпрацювати, ми враховуємо, перш за все, сенси, які вкладають музей і конкретний художник у свої роботи — чи близькі вони бренду, чи спільні в нас цінності. Також звертаємо увагу, чи відповідає кольористика й стилістика твору тому, що ми хочемо показати — трендам, кольоротипам тощо. 


До колекції “Крим” увійшли п’ять шовкових хустин у двох розмірах. Кожна хустка названа іменем унікальних природних місць Криму — гори Ай-Петрі, печер Еміне та Кермен, водоспаду Джур і мису Ая. Картини для колекції намалював кримськотатарський художник Рустем Скибін.

Христина Зборошенко, засновниця та CEO бренду OLIZ:

Із Кримом у мене пов’язано багато історій ще з дитинства. Ми часто відвідували ті місця, я товаришувала з кримськими татарами. Сумуємо за Кримом і, впевнені, потрібно говорити про те, що він — український і що культура кримських татар є частиною української культури. 

Наші колекції й кожна хустина в них — не тільки про кольори й стиль, а також про важливе, про сенси. З Музеєм Івана Гончара створили до Дня вишиванки твіллі, що містять елементи традиційної вишивки різних регіонів. У цій колекції представлені вишивки з Донецької, Луганської, Вінницької областей, Закарпаття та Криму. Вона свідчить про різність і водночас єдність регіонів України. 

До річниці Асканії-Нови спільно з заповідником ми створили тематичну колекцію і завдяки її продажу зібрали для них кошти на біноклі.

Ми не маємо прив’язки до регіону, але впевнена, що й надалі будемо розширювати географію. 


Підтримай нас на Patreon!

 Donate

т

Читайте також у рубриці Кейси
/ Як росіяни крадуть українську історію
Інтерв’ю з науковицею Анною Данильчук
Військовим — дрони, брендам — підписники
Як невеликий жарт у твіттері перетворився на масштабний флешмоб
/ Рекламний бліц з Іваном Іщенком
Добірка рекламних кейсів, які дивують, змушують замислитися та взятися за активне використання ШІ в роботі
/ Як війна змінила книжкові смаки українців
Аналітика від мережі книжкових магазинів «Книгарня “Є”»
/ #ПовернемоЕдіка: антикризова комунікація від Вінницяоблводоканалу
Як піарниця комунального підприємства прокомунікувала ситуацію з водою на всю Україну
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень