Революцію на ринку персональних комп’ютерів зробив Microsoft, революцію на ринку смартфонів — Apple. а революціонером у світі таксі стала компанія Uber. Зараз Uber складно назвати найуспішнішою компанією, але вона, безумовно, дала старт глобальним змінам у системі перевезень. Компанія стала родоначальником терміну “уберизація”, зуміла побудувати нову культуру споживання й змінити повсякденне життя людей по всьому світу.
Розбираємося, як їй це вдалося.
Uber — це американська компанія, що створила однойменний мобільний застосунок для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв. Uber є основоположником терміну “уберізація” — нового явища в цифровій економіці, коли компанія нічого не виробляє, а просто стає цифровим посередником між продавцем і покупцем.
Засновники компанії — Гаррет Кемп і Тревіс Каланік — створили Uber, вже маючи досить непоганий досвід у бізнесі. Каланік почав займатися бізнесом ще в школі. У 1998 році разом із друзями він створив сервіс для обміну медіафайлами, а згодом у Каланіка був і свій власний проєкт. Тим часом Кемп заснував проєкт, що допомагав шукати потрібну інформацію в мережі.
Ідея створення Uber з’явилася в Каланіка й Кемпа, коли в Парижі під час сильного снігопаду їм потрібно було виїхати з центра міста, а таксі вони чекали більше години. Тоді підприємці вирішили створити сервіс, що дасть змогу людям підбирати собі таксі через смартфон, а водіям — з легкістю знаходити пасажирів. Сказано — зроблено. Через рік, у 2009-му, у Сан-Франциско була зареєстрована компанія UberCab.
Слово “uber” для назви взяли з англійського сленгу й німецької мови. У США в першій половині минулого століття слово uber перетворилося на сленговий варіант слова super. А німецькою über означає “над” або “зверху”. Часто це слово використовують як приставку для позначення підвищеного рівня або найвищого ступеня.
Слово “cab”, яке спочатку було частиною назви, означає “таксі”. Але назву довелося скоротити до Uber через законодавчі вимоги. Поліція Сан-Франциско висунула звинувачення UberCab у тому, що в них немає ліцензії, обов’язкової для служб таксі. Власникам компанії загрожував арешт і закриття бізнесу. У результаті Каланік публічно заявив, що компанія Uber не має жодного відношення до служб таксі, а лише пропонує послуги незалежних водіїв. Влада Сан-Франциско визнала його правоту й зняла звинувачення. Утім, надалі на компанію Uber чекало ще багато звинувачень — як і на її співвласника Тревіса Каланіка.
Але повернімося до запуску стартапу. Показово, що спочатку Uber не планували як повноцінний IT-проєкт. Гаррет Кемп думав, що це буде стандартна операційна система, де знадобиться власний таксопарк, гаражі, автомобілі та наймані водії. Але Каланік мислив ширше. Він вирішив, що їм це зовсім не потрібно, оскільки вони можуть стати лише посередниками між водіями та пасажирами. І звичайно ж, його ідея в результаті виправдала себе.
Також цікаво, що перша версія проєкту була націлена не на широкий сегмент таксі, а лише на замовлення лімузинів. Це було технічно обумовленим рішенням. Варто враховувати, що на той час смартфони були не в кожного — переважно в пасажирів і водіїв представницьких автомобілів. У масової аудиторії смартфони з’явилися трохи пізніше. Таким чином, у 2010 році користуватися сервісом мали можливість лише люди з високим доходом.
Але в 2012 році Каланік вирішив переорієнтувати сервіс на мас-маркет. Він планував розширити аудиторію, бо розумів: що більше людей зможуть користуватися сервісом, то більше водіїв підключаться до додатка. Це, своєю чергою, підвищить прибуток компанії, а водночас знизить вартість послуг для клієнтів і скоротить час подачі авто. На користь цієї стратегії вказувало також зростання кількості користувачів смартфонів по всьому світу.
У липні 2012 року компанія запускає опцію UberX — поїздки на звичайних автомобілях. Стратегія себе виправдала — сервіс дуже швидко став популярним і поширився по всьому світу. Почалася “епідемія” Uber.
Завдяки величезній популярності Uber почали розширюватися й запускати багато нових напрямів.
Наприклад, у 2014 році з’явилася функція UberPool, що дає змогу розділити поїздку між двома пасажирами з вихідними маршрутами. В Україні, до речі, ця функція стала доступною тільки в 2020 році. Також серед відомих функцій Uber Shuttle — спільні поїздки, UberEats — доставка їжі, і Uber Connect — доставка посилок.
Uber добре орієнтований і на локальні ринки. Так, в Індії можна знайти Uber для замовлення рикші, у Стамбулі й на узбережжі Хорватії запустили Uber для замовлення водного транспорту. У Каліфорнії водії Uber можуть влаштувати тур виноградниками, а в штаті Юта можна відправитися на гірськолижний курорт, не переймаючись за збереження спорядження.
Зараз для нас уже звично викликати таксі через додаток у смартфоні, замовляти доставку їжі або ж передавати посилку на машині в другий кінець міста. Але в 2010-х роках це була справжня революція. І звичайно ж, ця революція не подобалася стандартним службам таксі. Їхню частку ринку стрімко захоплювало ноу-хау — і вони не витримували конкуренції. Таксисти постійно влаштовували страйки й акції протесту, а поліція і влада ставали на їхній бік. Через це Uber стикався з масовими заборонами в різних країнах світу: Великій Британії, Франції, Угорщині, Данії, Китаї, Індії та інших. Тим часом не спали й підприємці — з’являлися нові сервіси, що працювали за схожим з Uber принципом. Так розпочалася уберизація, а в компанії Uber стали з’являтися не тільки супротивники, а й конкуренти.
Загалом за час свого існування компанія стикалася з безліччю витівок, проблем і скандалів.
У 2011 році фахівці Uber з аналізу призначених для користувача даних опублікували звіт під назвою “Як проституція і алкоголь роблять Uber кращим”. У дослідженні йшлося про те, що в кримінальних районах послугами Uber користуються частіше. Також відзначили високу активність замовлень таксі в Сан-Франциско по середах, пов’язавши це з рейдами соціальних служб по будинках розпусти.
У 2013 році “відзначився” французький підрозділ Uber. Спільно з сервісом ескорт-послуг Avions de chasse вони запустили рекламну кампанію Uberavions, у межах якої користувачі програми з Ліону могли ввести промокод і отримати безплатну поїздку з дівчиною модельної зовнішності, яка працює в Avions de chasse.
У 2016 році Uber звинувачували в крадіжці інтелектуальної власності Google. У 2018 році безпілотний автомобіль Uber на смерть збив жінку в Арізоні. До того ж з’ясувалося, що Uber дозволяв водіям обходити заборони влади в деяких регіонах. А ще — що Uber збирає величезну кількість персональних даних користувача, зокрема історію дзвінків, Wi-Fi-мереж, GPS-локацій і дані ID.
Гучний скандал трапився і в 2017 році. Колишня працівниця Uber поскаржилася на сексуальні домагання й атмосферу сексизму в компанії. Також розлетілося по ЗМІ відео з грубою розмовою співзасновника Uber Тревіса Каланіка з водієм сервісу. Після низки скандалів Каланік покинув пост CEO, а компанії довелося докласти чимало зусиль, щоб повернути позитивний імідж. Для відновлення репутації Uber зняла ролик “Рух уперед”, де в головній ролі виступив новий CEO Uber — Дара Хосровшахі. У рекламі Дара обіцяв створити нову культуру для працівників, водіїв і пасажирів.
Звичайно ж, усе не так погано, як може здатися — у компанії багато й позитивних проявів.
Наприклад, Uber активно розв’язує питання упередженого ставлення. Оскільки компанія є лише сполучною ланкою між водіями і пасажирами, вона не може нести повну відповідальність за поведінку й погляди своїх користувачів. Саме тому пасажири часто стикаються з образливим ставленням з боку водіїв.
Для розв’язання проблеми расизму Uber разом із креативною агенцією Wieden+Kennedy випустив рекламу про расову несправедливість. “Якщо ви толерантні до расизму, видаліть Uber”, — звернувся бренд у рекламі. — Темношкірі люди мають право пересуватися без страху.” Компанія поширювала це повідомлення в соцмережах, електронною поштою та в сповіщеннях додатка.
Uber бере участь в соціальних ініціативах. Наприклад, українське представництво компанії об’єднується з ГО з донорства крові та безкоштовно возить людей на донації. Під час минулорічного локдауну Uber давав промокоди лікарям на безкоштовні поїздки.
Більшість рекламних кампаній Uber націлені на підвищення впізнаваності й лояльності до сервісу. Кампанії діляться на два типи — для водіїв і для пасажирів. Головні меседжі для водіїв: “Uber — це простота, можливість заробітку і гнучкий графік”. Компанії важливо показувати, що працювати з нею може майже будь-який водій, а сама робота має безліч переваг. Для пасажирів через рекламу транслюють, що Uber — це сервіс для щоденного використання — простий, надійний і доступний кожному.
Наприклад, у 2018 році Uber спільно з рекламним агентством 72andSunny Los Angeles запустив кампанію “Двері завжди відчиняються”. Ролик націлений на потенційних пасажирів. Він показує, як люди використовують сервіс у різних життєвих ситуаціях: літня пара їде в танцювальний клуб, молода — в пологовий будинок, а тато хоче швидше зустрітися з донькою.
Рекламна кампанія українського агентства banda 2017 року має той самий меседж і цільову аудиторію. Тут показали основні ситуації, в яких люди користуються додатком: вдень у будь-яких справах, поїздки за маршрутом дім-робота-дім, а також вечірні й нічні поїздки, пов’язані з розвагами.
А це остання рекламна кампанія Uber “I choose flexibility”, яку презентували в березні 2021 року. Серія відео показує переваги сервісу через історії водіїв Uber. Її цільова аудиторія — водії та потенційні водії.
Що по висновках?
Uber, безумовно, зробив революцію у світі таксі. Звичайно, зараз це вже далеко не єдина компанія, що надає послуги перевезень через додаток, але саме Uber дав старт такій зручній і практичній системі. І незважаючи на цілу низку репутаційних і фінансових проблем в історії компанії, Uber залишається одним з найбагатших і значущих стартапів в історії.
Фото: uber.com
