Історії

Як і навіщо Depositphotos запустили медіа

Ми поговорили з головним редактором видання Євгеном Сафоновим про те як, навіщо і чому було запущено бренд-медіа.
Ірина Виговська, 14.10.2019


Навіщо Depositphotos бренд-медіа і як це працює

Bird in Flight — медіа про фотографію та сучасну культуру, створене фотобанком Depositphotos. Ми поговорили з головним редактором видання Євгеном Сафоновим про те як, навіщо і чому було запущено бренд медіа.


Чому Depositphotos вирішили створити медіа?

Спочатку у видавця не було амбіцій на велике медіа — потрібно було мікро-ЗМІ, зокрема для SEO-оптимізації, внутрішнього піару та просування бренду. А згодом цілі розширилися. Тепер зрозуміло, що Bird існує, перш за все, для просування бренду, але вже може також самостійно заробляти.

У видавця була готова ідея для медіа?

Видавець мав на меті зробити популярне, корисне медіа для тих, хто цікавиться фотографією. Більшість видань для фотографів розповідають переважно про фототехніку, про те, як зробити красиву картинку, як обробляти зображення в фотошопі. Вдумливої ​​розмови про саму фотографію в них дуже мало. Тож ми сфокусувалися на фотографії, про яку мало розповідали в інтернеті.

Згодом нам захотілося для аудиторії, яка зібралася на “Пташці”, розповідати не лише про фото, а і ще про щось, що цікавить нас самих. Так Bird in Flight припинив бути сайтом суто про фото. Зараз це сайт про фотографію і сучасну культуру.

Bird in Flight — доволі нішеве видання. Які показники були у вас в перший рік роботи?

У перший рік цифри не тішили, були сумніви, чи ми на правильному шляху. Думали, що потрібні кардинальні зміни. Але, разом з тим, ми вирішили, що у видання має бути стрижень і змінювати його не можна. Зараз ми раді, що не піддалися цій спокусі. Сьогодні показник відвідування сайту коливається від 600 тисяч візитів на місяць до 1 млн.

А як з’явились інші проєкти: друге медіа та фотошкола?

Крім сайту Bird in Flight, є ще фотошкола Bird in Flight, фотоконкурс Bird in Flight Prize, премія “Укрсучфото” та сайт WAS. Над усіма цими проєктами працює 20 осіб.

WAS — це ще одне бренд медіа Depositphotos. Ми запустили його, бо побачили, що історичні матеріали на Bird in Flight дуже добре читаються, і є сенс розвивати це окремим виданням. До того ж, один із наших тодішніх редакторів, Іван Сіяк, класно писав на історичні теми — було кому довірити новий ресурс.

Фотошкола спочатку з’явилася як промо проєкт. Ми зрозуміли, що в одній руці в нас є аудиторія людей, які цікавляться фотографією, а в іншій — герої наших публікацій, фотографи. І можемо бути посередниками між цими аудиторіями не лише в онлайні як медіа, а і в оффлайні як школа.

Школа ж спершу була безкоштовною?

Так. Потрапити до школи можна було за конкурсом. Ми отримали 600 заявок на 20 місць. Кількість цих заявок виявилася для нас сигналом, що є дуже велика кількість людей, які хочуть вчитися фотографії. Оскільки багато з них запитували, чи можна потрапити в цю школу, нехай за гроші, то ми вирішили таку можливість їм забезпечити.

Коли ви почали розміщувати на сайті рекламу?

Коли трафік на сайті Bird in Flight перевалив за пів мільйона унікальних користувачів на місяць, почали продавати рекламу: спецпроєкти, нативну рекламу, банери.

Якої реклами ви точно не допустите на сторінках медіа?

Ми не розміщуємо рекламу тютюнових виробів, всіляких тренінгів. Сталого стоп-списку немає, достатньо кожного разу керуватися здоровим глуздом. Також у нас немає прихованої реклами — вона завжди чітко маркована.

Зараз Bird in flight вже самоокупний?

Поки що ні. Але це і не є першочерговою метою. Можна швидко вийти на беззбитковий рівень, якщо скоротити витрати. Зараз Bird in flight працює з авторами з усього світу. В нас лише половина аудиторії з України. Англомовну версію сайту читають в США та Європі, але рекламу ми продаємо поки що лише в Україні, де клік коштує дешевше, ніж в Нігерії, наприклад. Можна було би торгувати на Bird in Flight оглядами ресторанів та новинами про відкриття нових магазинів. Але тоді це був би зовсім інший сайт, який не потрібен видавцю.

При цьому в нас є WAS, який швидко росте і стає самоокупним. На WAS немає обмежень в тематиці. І це сторітелінг вищого ґатунку, а саме за сторітелінгом бренди і йдуть до медіа.

Bird in Flight звучить дуже цілісно. Скільки людей у вас в редакції і чи працюєте ви з позаштатними авторами?

У редакції “Пташки” до 20 людей, але ми активно працюємо з райтерами-фрілансерами. Те, що Bird in Flight звучить цілісно — заслуга редакторської команди.

З якою регулярністю на сайті виходять матеріали? І чи завжди ви публікували новини?

Матеріали на сайті виходять щодня. Серед них, обов’язково новини. Зараз усі читають медіа через соцмережі. Відповідно, соцмережі — це головний канал, звідки приходить аудиторія. І ти не можеш розміщувати в соціальних мережах тільки великі матеріали. Новини постійно нагадують читачам про твоє існування.

А який матеріал на сайті “зайшов” найкраще?

Підбірка смішних фотографій на англомовній версії. Вочевидь, вона потрапила кудись на Reddit, або хтось дуже популярний нею поділився, і звалився мільйон читачів. Але системно найбільше трафіку дають фотопроєкти.

І це не випадково. Це класний контент, на який витрачається багато зусиль. За цим стоїть кваліфікація людей, які готують ці публікації. Фоторедактор постійно спілкується з десятками авторів — підтримує зв’язок онлайн, та знайомиться особисто на фотофестивалях — щоб бути в курсі, над якими проєктами вони працюють і які з них варті того, щоб з’явитися на «Пташці».

Дехто думає, що всі самі приходять до нас і пропонують опублікувати їх фотоісторіі. Але це не так.

А взагалі буває таке, що хтось сам приходить до вас із проханням: “Опублікуйте мою історію”?

Звісно. Наприклад, пише нам фотограф: “Дивіться, з якими темами я працюю, ось що мені цікаво, можу знімати для вас”. Інколи пропонують історії безкоштовно. Як правило, це закордонні автори, які прагнуть зібрати в портфоліо якомога більше публікацій — щоб обґрунтовувати високу ціну на свою роботу медійним попитом. В Європі та США це нормальна практика — знімати або задорого, або безкоштовно.

Дехто думає, що всі самі приходять до нас і пропонують опублікувати їх фотоісторіі. Але це не так.


Ми говорили про те, що люди читають медіа через соцмережі, а що робить “Пташка” в інстаграмі?

Інстаграм у випадку Bird in Flight — це радше мудборд. На “Пташці” багато класних фотографій у різних жанрах. І підписавшись на неї в інстаграмі, ти можеш дивитися лише картинки. Це не джерело трафіку для сайту, це окреме медіа.

Ми навіть намагалися робити там окремі формати. Наприклад, віддавали інстаграм на тиждень фотографам в різних країнах, просили розповідати їх про те, що їх оточує, знімати своє життя. Вимогою було не публікувати фотографії, які публікувалися раніше. Один тиждень у нас фотограф стрімив знімки з Північного полюса, наступного тижня у нас казахський фотограф розповідав про шаманів і сакральні для себе місця в пустелі. Ще через тиждень фешн фотограф публікував знімки з бекстейджа, фотографії моделей. Було цікаво.

Задум виглядав круто, але публіка сприйняла без захвату. Напевно, людям подобається отримувати передбачуваний контент більше, ніж різноманітний.

Який у вас заплановано найближчий розвиток подій для Bird in flight? Куди рости, що робити?

У нас швидко зростає фотоконкурс Bird in Flight Prize. Цього року учасників зі Штатів та Європи більше, ніж з України. Тобто на Заході про наш конкурс дізнаються все більше людей. Bird in Flight має шанси створити міжнародний бренд українського походження. Ця перспектива надихає.

А перекласти медіа англійською чи випускати його за межами України?

У нас є англомовна версія сайту, але там не всі статті. Є бажання зробити англомовну версію Bird in Flight популярнішою, але для цього вочевидь потрібно створювати контрапункт на Заході — або в Америці, або в Європі.

Чи були моменти, коли видавець говорив: “Нам не вигідне медіа, даремно я все це затіяв”?

Це питання краще адресувати видавцеві. Можливо, у нього і були якісь періоди сумнівів. Але якщо ми вже п’ять років існуємо, то видавець напевно бачить у цьому сенс.

Я знаю людей, які приходили влаштовуватись в Depositphotos та на питання, що вони знають про компанію, розповідали про Bird in Flight і WAS. Багато хто віддає належне Depositphotos за те, що ця компанія робить якісні медіа.

Фото: Юлія Василега 


Читайте також у рубриці Історії
Література може бути різною, але точно не може бути нудною
Літературний критик та куратор Bazilik School Євгеній Стасіневич — про те, чого вчать книжки, як розпізнати сильні історії та що любить читач
Показувати райські тревел-будні – не мій варіант. Яна Метьолкіна про роботу тревел-блогерки
Як робиться контент, чим блогер відрізняється від журналіста та що сталося з індустрією на карантині
«Головне — робити»: історія Максима Сердюка про роботу медіа СЛУХ під час карантину
Головний редактор медіа СЛУХ про роботу редакції та музичний ринок в Україні в умовах пандемії
Переїхав до тещі й запустив стартап. Як подружжя киян розробило єдиний абонемент в усі фітнес-клуби
Історія про проєкт-мрію, який запустили, не витративши ні копійки
Я написала та видала першу в Україні дитячу книжку про коронавірус
Історія української журналістки, перекладачки й дитячої письменниці
Інші статті за темами
Історії
Я працюю
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень