Повномасштабне вторгнення росії на територію України змусило роботодавців у прискореному режимі змінювати умови праці. Спочатку бізнеси оцінювали свої можливості (чи можуть продовжувати працювати, як вплине війна на прибуток і можливість виплачувати зарплатні), потім — приймали рішення щодо оформлення простоїв, звільнень або ж скорочень виплат.
Через критичну ситуацію деякі компанії приймали рішення, не звертаючись до законодавства, а працівники не знають свої трудові права навіть у мирний час. У результаті обидві сторони часто залишаються незадоволені, оскільки не розуміють як правильно розв’язати запитання з зарплатнями та обов’язками.
Ми вирішили з’ясувати як структуровані трудові закони у воєнний час і запросили для розмови юристку Крістіну Дрогозюк. Разом з нею розповідаємо на прикладах про виплату зарплатні, якщо робота призупинена, правила підписання job offer, головні зміни у трудовому кодексі, а також чи працюють вони на практиці.
Ситуація №1: працівник офіційно оформлений у компанії, продовжує виконувати обов’язки у воєнний час, але роботодавець не виплачує зарплатню та аргументує це повномасштабним вторгненням. Чи звільняє війна компанію від виплат коштів команді?
Ні, не звільняє. Якщо працівник має робоче місце і ходить на роботу у стандартному режимі, то і зарплатня повинна виплачуватися у строки, що зазначені у договорі. Підтвердженням цього є ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці. Тобто фінансові виплати на період воєнного стану не зупинено, а роботодавець повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання грошей.
Часто компанії керуються законом України (ч.1 ст.10) “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, яка звільняє їх від відповідальності за порушення виплат, якщо буде доведено, що причиною є бойові дії. У наших реаліях це зробити дуже легко. Тому роботодавець скоріш за все не понесе відповідальність за несвоєчасну виплату, але обов’язок все ж таки виплатити гроші за ним залишається.
Ситуація №2: працівник офіційно оформлений у компанії, але виїхав зі свого міста та не може виконувати обов’язки дистанційно через специфіку роботи. Чи повинен роботодавець зберігати робоче місце та продовжувати виплачувати мінімальні гроші?
Тут є 3 варіанти:
- Найрозповсюдженіший спосіб — оформлення відпустки без виплати зарплатні, але зі збереженням робочого місця. Такий варіант часто використовують, оскільки він є законним, не потребує витрат зі сторони роботодавця та великої кількості домовленостей, що дозволяє оформити всі папери досить швидко.
- Призупинення трудового договору. Загалом це можна вважати альтернативою першому варіанту, коли роботодавець та працівник тимчасово припиняють роботу за договором. У цьому варіанті зарплатня також не виплачується, але бухгалтер фіксує грошову суму, яку працівник не отримав за час призупинення, а також податок, який мала б сплатити компанія. Оскільки Верховна Рада поклала на росію обов’язок відшкодувати у повному обсязі зарплатні, гарантійні та компенсаційні виплати українським працівникам (ч. 3 ст. 13 Закону № 2136), то після перемоги України ви маєте право отримати кошти за термін, який не працювали. Звісно поки що ніхто не знає як це буде реалізовуватися, але все ж таки ви зможете себе захистити законом.
- Оголошення простою. Це означає призупинення роботи, викликане відсутністю умов, що необхідні для функціонування бізнесу (ч. 1 ст. 34 КЗпП). Простій оголошується, якщо у зв’язку з воєнними діями неможлива робота окремих структурних підрозділів, організація дистанційної діяльності та загальне функціонування підприємства. У такому випадку зарплатня нараховується не нижче двох третин тарифної ставки від встановленого окладу (ч. 1 ст. 113 КЗпП).
Якщо під час простою виплати не відбуваються, то працівнику слід звернутися до керівника з письмовою вимогою. Також ви маєте право на фінансову компенсацію при затримці виплати довше, ніж на один календарний місяць. У разі відсутності результату — пишіть скаргу до структурних підрозділів Держпраці, а у крайньому разі можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати.
Ситуація №3: працівник втратив роботу через військові дії. Чи має він право на фінансову допомогу від держави?
Держава не повинна виплачувати гроші людям, що втратили роботу, навіть якщо це сталося внаслідок бойових дій. На початку війни ще можна було отримати 6500 грн від програми єПідтримка, проте зараз вона вже не діє.
Хоча держава і не має фінансово допомагати, декілька способів отримати гроші все ж таки є. Наприклад, Мінцифри запустило в Дії нову соціальну послугу, яка допомагає безробітним українцям, що зареєстровані на тимчасово окупованих територіях або у локаціях активних бойових дій. Для цього вам потрібно лише оформити статус безробітного через додаток або портал Дія.
Усі інші люди, що втратили роботу, можуть зареєструватися у центрі зайнятості та отримати допомогу там (фінансову або ж вам знайдуть працю).
Ситуація №4: працівник офіційно оформлений у компанії, але не може продовжувати роботу через мобілізацію. Які трудові права він має?
19 липня 2022 р. набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 р. Цей закон скасував обов’язок роботодавця виплачувати зарплатню у разі мобілізації працівників. Але робоче місце та посада повинні бути збережені без змін.
Також важливо зазначити, що підприємства, установи, організації можуть власним коштом встановлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для своїх команд, що наразі не можуть виконувати обов’язки (стаття 9-1 КЗпП).
Про job offer у воєнний час
- Загалом job offer у воєнний і у мирний час не має глобальних відмінностей. Але у першому варіанті я завжди раджу чітко прописувати дії обох сторін у разі початку активних бойових дій у місцевості, де ви знаходитеся. Також домовтеся заздалегідь про обов’язки, виплату зарплатні та компенсації у разі припинення роботи або знищення підприємства.
- Якщо специфіка професії дозволяє, то одразу внесіть у job offer можливість виїзду у більш безпечне місце з продовженням роботи, але у дистанційному форматі.
- Іноді компанії, у випадку припинення роботи бізнесу, дають можливість працівникам отримати альтернативну посаду на дочірньому філіалі або аналогічному підприємстві. Під час підписання job offer дізнайтеся чи є така функція у компанії, з якою ви підписуєте договір і за можливості обирайте саме такий варіант.
Про податки у воєнний час
Закон № 2115 від 03.03.2022 дозволив не подавати звітність, не сплачувати податки/збори та не реєструвати податкові накладні/розрахунки тим платникам, які не мають такої змоги внаслідок бойових дій.
На час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення платники звільняються від відповідальності за невиконання таких обов’язків.
Від платників не вимагається доведення неспроможності сплати податків, тому фактично всі можуть не виконувати свої обов’язки, незалежно від можливості.
Компанії, що платять податки, беруть на себе ЄСВ (єдиний соціальний внесок), а за працівниками залишається ПДФО та військовий збір. Саме так і вимагає трудовий закон України.
Головні зміни у трудовому кодексі на період воєнного стану
Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” вніс достатньо велику кількість змін у законодавство на період війни. Тому я зверну увагу на найвагоміші пункти (але вони не є вичерпними й під час вирішення конфліктів рекомендую ознайомитися з усіма пунктами Закону України):
01.
Під час дії воєнного стану компанія має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди на підставі ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять життя людини під загрозу.
02.
Зараз зміни умов праці можуть відбуватися одним днем і це є абсолютно законно. У мирний час роботодавець повинен був попереджати працівника за 2 місяці про істотні зміни, а працівник — за 2 тижні. У воєнний час це правило скасували.
03.
Тривалість робочого тижня подовжено. Тепер нормальна тривалість роботи – до 60 годин (у мирний час — до 40 годин), а скорочена до 50 (у мирний час — 24-36). Також безперервний щотижневий відпочинок скорочений до 24 годин (у мирний час — не менше 42). Строк щорічної основної відпустки скорочено на термін 24 дні.
04.
Щодо оплати праці, то на роботодавця поклали обов’язок вжити всіх заходів для виплати зарплатні та обов’язок доведення, що всі заходи ним реалізовано і невиплата сталася внаслідок ведення бойових дій.
Висновок
За моїми спостереженнями зараз українські компанії показують достатній рівень своєї відповідальності. Дехто нехтує довірою працівників і втрачає цінних спеціалістів, а інші навпаки підтримують команди, ставляться з розумінням та йдуть назустріч.
Тому у воєнний час дуже важливо, щоб працівники й роботодавці не зловживали правовим режимом критичного стану та відповідально ставилися до своїх обов’язків.