Етногурт «ДахаБраха» разом із командою Black Cloud представили відеороботу «Дитяточко», у якій музиканти порушують тему незаконної депортації українських дітей та загроз, з якими вони стикаються під час повномасштабної війни.
Проєкт створено на тлі інсталяції «Чорна хмара», що стала ключовим художнім елементом відео та символічним образом небезпеки, яка нависає над українським дитинством. Робота звертається до досвіду втрати, страху та спільної травми, спричиненої війною та примусовим вивезенням дітей.
За наявними даними станом на 20 листопада 2025 року, отримано приблизно 20 000 звернень щодо викрадення або примусової депортації дітей з України до росії. Частину з них усиновлено в росії, інші перебувають у 43 таборах «перевиховання» на території рф. Зафіксовано щонайменше 668 загиблих дітей та понад 2 200 поранених унаслідок воєнних дій, кажуть у пресслужбі проєкту.
«”Дитяточко” — колискова, народжена у розпал повномасштабного вторгнення. У ній — біль, пам’ять і відчуття несправедливості, що стали частиною щоденного життя кожного українця. Відео знято на тлі Софії Київської — символу історичної тяглості, через яку проступає колективна травма сучасності. Ця колискова — символічна відповідь на цілеспрямоване знищення українського генофонду та депортацію дітей», — коментують творці проєкту.
У відеопроєкті поєднано фольклорний вокал «ДахиБрахи», емоційний настрій композиції та візуальні рішення, які акцентують на темі втрати. Це пісня, адресована всім українським дітям — тим, хто перебуває в Україні, у тимчасовій окупації, був депортований або вимушено виїхав за кордон.
«Як режисерка, я передусім прагнула розкрити ідею музичного твору. Пісня присвячена дітям, викраденим росією, тому всі образи — колиска, зловісна хмара, яблука, що червоніють, фігури музикантів у мандрах — є художнім осмисленням цієї трагедії», — зазначила режисерка Ганка Третяк.
Візуальну частину доповнили картини фронтмена Марка Галаневича, що стали основою для анімаційних фрагментів. Він розповів, що створював ці роботи як спосіб говорити не лише через музику.
«Кожну картину я створював із думкою про те, що вона стане частиною благодійного аукціону на підтримку України. Художньої освіти я не маю — малюю інтуїтивно, ближче до наїву. Часто поміщаю себе й моїх коліжанок у дивні, нереальні ландшафти — десь між природою та урбаністикою. Там ми ніби шукаємо опору, себе, одне одного. Працюю з акрилом — на полотні або оргаліті. Тепер ці картини живуть у домівках по всьому світу — від Нової Зеландії до Канади. І звісно, в Україні. У тих, хто любить нашу музику й хоче підтримати країну. Для мене це — велика честь», — розповів музикант.
Відеоробота позиціонується як мистецький маніфест, спрямований на привернення уваги міжнародної аудиторії до проблеми викрадених і депортованих дітей.
«Це не просто мистецький жест, а культурний і політичний акт, який трансформує колективну травму в образ, здатний достукатися до міжнародної аудиторії. Образ “Чорної хмари” стає символом загрози, що нависає над дитинством, а музика “ДахиБрахи” — голосом тих, хто не може себе захистити. Відео фіксує український досвід і робить його видимим у глобальному культурному просторі. Воно нагадує: мова не про статистику, а про долі конкретних дітей, які ще можна врятувати», — підсумовують творці проєкту.
Раніше ми писали, що зруйнована бурею «Чорна Хмара» отримала нове життя у прикрасах