Енді Воргол – одна з найвидатніших постатей у мистецтві 20-го сторіччя. Воргол запам’ятався світу не лише як художник і новатор стилю попарт. Протягом життя він спробував себе в різних напрямах діяльності: продюсував музичні гурти, фотографував, знімав фільми, видавав книжки, заснував журнал та навіть мав власне ток-шоу.
Енді постійно працював із брендами та створював для них комерції. Він мав власне, суперечливе настроям тих часів, бачення ролі бізнесу в мистецтві. “Заробляти гроші — це мистецтво, і праця — це мистецтво, а хороший бізнес — це найкраще мистецтво”, – казав Воргол.
Ми розповіли про творчість Енді Воргола та його роль у формуванні сучасного мистецтва й реклами.
Масова культура та селебріті
(1928 – 1987)
До початку зіркової кар’єри Енді Воргол працював комерційним ілюстратором. Слава прийшла до американського художника тоді, коли він вирішив замість створення малюнків для реклами створити мистецтво із самої реклами.
Ви, певно, бачили відомі роботи Воргола: “Консервні супи Кембелз”, “Диптих Меріилін”, “Пляшки Coca-Cola.”
Для розуміння новаторського підходу й зародження стилю попарт важливо взяти до уваги культурний контекст кінця 50-х – початку 60-х років. Тоді відбувався справжній бум консюмеризму в американському суспільстві, розквіт реклами, брендів і масового виробництва.
Знаменитості опинялися в центрі масової культури та в певному сенсі самі ставали продуктом. Воргол захоплювався цим та робив предмети масової культури фокусом своїх робіт. Він надихався зображенями зі світу комерціалізму та надавав їм нового, раніше не баченого мистецького вигляду.
“Що захоплЮє мене в цій країні — це те, як Америка започаткувала традицію, коли найбагатші купують, по суті, ті самі речі, що й найбідніші. Ви дивитеся телевізор і бачите кока-колу, і ви знаєте, що президент п’є кока-колу, Ліз Тейлор п’є кока-колу, і ви також можете зараз її випити. Кока-кола – це кока-кола, і жодна сума грошей не може дати вам кращу колу, ніж ту, яку п’є безхатько на дорозі.”
Воргол обожнював знаменитостей — він малював їх, фотографував, долучався до роботи над різними проєктами. Він розумів, який вплив на суспільство отримали селебріті, та розглядав їх як окремий медіум для комунікацій зі світом.
Упродовж своєї кар’єри Воргол створив чимало робіт, де зобразив відомих людей: від акторів і музикантів до політичних діячів та членів королівської родини.
“У майбутньому кожен стане всесвітньо відомим на 15 хвилин.”
У 1962 році народилася перша “Фабрика” Енді Воргола. Так митець назвав свою артстудію, яка стала улюбленим місцем нью-йоркської богеми та діячів культури зі всього світу. Навіть назва студії відтворила мистецьке бачення Воргола, який буквально виробляв арт.
Енді зібрав команду власних “суперзірок”, які з’являлися в його проєктах і супроводжували митця у світському житті. До “Фабрики” навідувалися такі діячі, як Сальвадор Далі, Мік Джаггер, Аллен Гінсберг, Боб Ділан та багато інших. Воргол використовував свою студію як засіб для спілкування та спостереження за знаменитостями.
“Я завжди НАДИХАВСЯ відомими та заможними. Багато з них вважають своє життя цілком звичайним, адже це все, що вони коли-небудь бачили. Я люблю спостерігати, як вони мислять.”
Продюсер, кінорежисер, рекламник – багато облич Енді Воргола
Воргол розумів: щоб досягти успіху в сучасному світі, потрібні не лише талант і наполеглива праця, а й розуміння бізнесу. Художника часто звинувачували в торжествуванні споживацтва. Деякі мистецькі критики не розуміли прийняття Ворголом ринкової культури. У богемному середовищі кінця 60-х також домінували “ліві” настрої – це була ера хіпі, контркультури, сексуальної революції та нових свобод.
Незважаючи на все це, Енді був упевнений, що бізнес і гроші – це таке ж справжнє мистецтво, як і написання картин. Воргол приєднується до багатьох проєктів у різних індустріях. Він не бачить меж і пробує себе в нових медіа.
“Я залучуся своїм ім’ям до співпраці з будь-чим із цього переліку: одяг, AC-DC, цигарки, магнітні стрічки, звукове обладнання, рок-н-рол платівки, кіно та кіноапаратура, Їжа, Гелій, ГРОШІ!!!”
Таке повідомлення залишив Енді в газеті The Village Voice в 1968 році.
Згодом Воргол став музичним продюсером гурту The Velvet Underground. Він брав участь у створенні концепції першого альбома та намалював обкладинку з бананом, що стала культовою. На ранніх копіях під бананом був напис “Повільно знімай і дивись” — стягуючи наліпку, можна було побачити банан тілесного кольору. З роками альбом The Velvet Underground & Nico визнали одним із найвпливовіших альбомів в історії популярної музики.
Воргол створив багато обкладинок для альбомів відомих виконавців різних жанрів. Серед них – The Rolling Stones, Джон Кейла, Арета Франклін.
А ще Енді зробив істотний внесок у розвиток кіно – за все життя від зняв і спродюсував більше 150 фільмів. Часто це були зовсім не комерційні та контраверсійні формати. Один з його найвідоміших фільмів “Sleep” зображає поета Джона Джорно, який спить протягом шести годин стрічки. 35-хвилинний фільм “Blow Job” – це один безперервний знімок обличчя актора, який нібито займається оральним сексом. Стрічка “Empire” складається з восьми годин одного кадру Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку в сутінках. У фільмі “Eat” чоловік їсть гриб протягом 45 хвилин.
За життя Воргол спробував себе буквально в кожному творчому напрямі з можливих. Він видав багато книжок: як збірників ілюстрацій, так і щоденників зі своїми спогадами й життєвою філософією. У 1969 році Енді заснував журнал Interview, що виходить і досі. У ньому публікували інтерв’ю зі знаменитостями, художниками, музикантами та іншими творчими діячами. Тексти часто віддавали до друку нередагованими.
Енді Воргол завжди мріяв про власний телевізійний проєкт. За свою кар’єру він створив два телевізійні шоу: Andy Warhol’s TV і Andy Warhol’s Fifteen Minutes (за мотивами його цитати про 15 хвилин слави) для MTV. Це було ток-шоу, на яке запрошували музикантів-початківців.
У 1971 році митець презентує власну п’єсу “Свинина Енді Воргола”. Сюжет п’єси був заснований на магнітофонних записах розмов акторки Бріджид Берлін та її матері.
Устиг Воргол попрацювати і з першими комп’ютерами – у 1985 році він випустив музичний кліп “You Are The One“, створений за допомогою комп’ютера Amiga. На ньому Воргол також намалював виконавицю Деббі Гаррі з гурту Blondie.
Колаборації з брендами та інші комунікації
У всі роки своєї активності Воргол продовжував працювати з різними комерціями. Він мав характерний імідж, світову славу та власний унікальний стиль. Усе, до чого докладав руку Енді Воргол, автоматично ставало трендовим і цікавим. Художник перетворив себе самого на впізнаваний бренд та користувався цим у своїй праці.
Burger King
Енді Воргол ніколи не знімав рекламу для Burger King. Але у 1981 році він з’їв гамбургер на камеру для художнього фільму датського режисера Йоргена Лета.
У 2019 році Burger King використав цей ролик у своїй рекламній кампанії під час Super Bowl 2019 року. Цікаво, що, за збігом обставин, під час того ж Super Bowl Coca-Cola презентувала кампанію “Кока-кола — це кока-кола”, яка також відсилала до цитати Енді.
BMW
У 1979 році BMW зробив Ворголу замовлення — розробити гоночну версію Group-4, на той час елітного суперкара BMW M1, для проєкту BMW Art Car. На відміну від трьох художників до нього, які дозволяти технічним працівникам переносити створений дизайн на машину, Воргол вирішив малювати безпосередньо на автомобілі. Щоб повністю пофарбувати автівку, Ворголу знадобилося лише 23 хвилини.
Absolut Vodka
У 1985 році Воргол став першим художником, якому доручили створити ілюстрацію для пляшки горілки Absolut. Після гучного успіху кампанії “Absolut Warhol” Воргола попросили порекомендувати інших виконавців, які могли б долучитись до колаборації. У результаті протягом багатьох років Absolut залучив понад 350 художників, зокрема Кіта Гарінга та Еда Руша — обох запропонував Воргол. Енді казав, що не вживав алкоголю, але використовував Absolut як парфум. Компанія досі випускає лімітовані версії пляшок за дизайном художника.
Портрет Мао Цзедуна
У 1972 році Воргол намалював портрет китайського комуністичного диктатора Мао Цзедуна. Із цією роботою пов’язана цікава історія.
Одну з копій портрета придбав голлівудський актор Деніс Гопер. Одного разу Деніс побачив картину вночі й так перелякався, що двічі вистрілив у портрет, зробивши два отвори: біля ока й на тлі. Коли Енді побачив це, йому сподобався новий вигляд роботи. Він назвав отвори “попереджувальним пострілом” і “дірою від куль”. Ба більше, Воргол оголосив Гопера співавтором, що істотно збільшило вартість картини. У 2011 році роботу продали на аукціоні за 302,5 тисячі доларів.
Що по висновках?
ЕНді воргол народився понад 90 років тому. У наш час він усе ще очолює список найбільш продаваних художників. ціни на його роботи перевищують 100 мільйонів доларів.
Відголос творчості художника ми можемо бачити скрізь: Фільтри в Instagram, дизайни футболок. навіть термін “суперзірка” популяризував саме воргол.
Енді не боявся пробувати себе в різних напрямах творчості та створювати проєкти в нових для себе галузях. Він досліджував нові медіа, нові формати творчості й комунікацій та завжди був відкритий до нового. У кожен період своєї діяльності Воргол відображав дух і настрій епохи.
Він сприймав бізнес як мистецтво та розмив межу між комерцією та мистецтвом. Ворголу вдалося створити бренд із самого себе, і нині, в епоху інфлюенсерів, це явище залишається актуальним.