Дві українки потрапили в список Next Generation Leaders від видання Time.
Цьогорічний список містить 20 імен молодих людей з усього світу, які змінюють світ своєю роботою. Вони представляють різні сфери: спорт, наука, кулінарія, письменництво, музика, політика, журналістика, захист довкілля, мода, акторська майстерність, бізнес, активізм і блогерська справа.
Українки, які ввійшли до списку майбутніх лідерів у 2022 році, стали першими преставниками нашої країни в таких списках з 2014 року.
Дар’я Коломієць, Ді-джейка та продюсерка
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2022/10/18/image.png)
Дар’я Коломієць запустила популярний подкаст Diary of War (“Щоденник війни”) після того, як її зворушили традиційні пісні, які її сусіди співали в бомбосховищі на початку повномасштабної війни. Подкаст розповідав історії людей на війні. Волонтери переклали його кількома мовами, а також мовою жестів.
У червні Даша поїхала до Нью-Йорка просувати українську культуру й нагадувати іноземцям про війну в Україні. За кілька тижнів у США вона встигла зіграти сети української музики на нью-йоркському ЛГБТІК+ Прайді, на музичному майданчику Нью-Йорка Le Bain та відомій радіостанції The Lot Radio. Про її місію випустили матеріал The New York Times та інші медіа.
Ольга Руденко, голова Kyiv Independent
![](https://bazilik.media/wp-content/uploads/2022/10/18/image-1.png)
Редакція Kyiv Independent запустилася незадовго до повномасштабного вторгення рф в Україну — 15 листопада 2021 року. Незважаючи на це, у перші дні війни видання стало одним з головних джерел перевіреної інформації для англомовної аудиторії з усього світу. Тоді лише за три дні кількість його підписників у Twitter зросла з 30 000 до 1 мільйона, наразі їх понад 2 мільйони.
Зараз Ольга постійно хвилюється за свій персонал і думає про свою роботу.
“Репортажі про війну у власній країні — це і благословення, і прокляття. Це прокляття, тому що ви не можете вимкнути новини. Ваша робота — дивитися на звірства, на кожне фото загиблого сина в Бучі, кожного вбитого мирного жителя зі зв’язаними за спиною руками, кожну жахливу фотографію братської могили – нікуди не подінешся”, — говорить про свою роботу Ольга.