Вихід з карантину — це процес, про який варто поговорити. Згадайте, яким стресом був для вас початок карантину. Як складно було, коли раптово сказали сидіти вдома — не йти на роботу, нікуди не йти. Знадобився певний час, щоб адаптуватися до нових умов життя. Зараз відбувається те саме, але в зворотному напрямі.
Знову адаптація
Нам доведеться знову адаптовуватися до старих-нових робочих і життєвих умов. Дуже важливо робити це поступово. Не бігти в перший день в усі бари, ресторани, на манікюр і в торговий центр. Не пірнати в робочий марафон на 18 годин, без обіду та перерви. Адже в такому разі наступного дня ви не зможете встати з ліжка, настільки будете фізично й морально виснажені. Не забувайте, що останні кілька місяців ви переважно споживали інформацію, виключно діджитально.
Тепер звичайний вихід на вулицю — це подія. Там люди, машини, метро, реклама — життя кипить. Просто перебуваючи поза квартирою, за день ви отримаєте стільки емоцій, що навіть цього буде вдосталь, аби втомитися.
Тепер звичайний вихід на вулицю — це подія. Там люди, машини, метро, реклама — життя кипить
Дайте собі час
Дуже важливо не поспішати — скласти собі графік необхідних справ, розтягнувши його в часовому проміжку.
Якщо раптом на карантині ви втратили роботу, не варто поспішати шукати нове місце вже в перший день. Важливо розуміти, що компаніям теж потрібен час на адаптацію. Зачекайте тиждень-два, дайте цей час собі і своєму майбутньому роботодавцеві.
І найважливіше — пам’ятати, що складно зараз усім, і посткарантинну адаптацію доведеться пройти більшості з нас. Важливо на цьому етапі допомагати одне одному.
Найважливіше — пам’ятати, що складно зараз усім, і посткарантинну адаптацію доведеться пройти більшості з нас
Як щодо вигоряння
Професійне вигоряння — це коли ми перестаємо відчувати цінність своєї діяльності. Тобто втрачаємо смислове навантаження того, що ми робимо. Під час карантину відсоток тих, хто «вигорів», істотно зріс, і на це є свої причини.
Якщо до карантину в людини був бізнес, кар’єра та перспективи, а через карантин щось пішло не так — бізнес прогорів або звільнили з роботи, — людина розуміє, що вона втратила частку життя. Те, що здавалося їй важливим, втратило цінність. Усе, що вона робила досі, більше не має сенсу, цінність виконаної роботи дорівнює нулю. Через це формується високий рівень фрустрації. Людина починає запитувати себе: «Навіщо я це робив (-ла), для чого?».
Друга ситуація — на карантині в людини стало ще більше роботи, а зарплату зменшили. Це теж неабияк знецінює працю.
Такі ситуації ніби знецінюють весь наш професійний шлях, здобутки. Ми починаємо розчаровуватися й потрапляти в когнітивні пастки: «Навіщо мені далі чимось займатися, якщо знову станеться щось погане».
Від такого люди впадають в депресію. А одна з характеристик депресії — песимістичний погляд на себе і майбутнє, що знову-таки призводить до синдрому вигоряння. У такому стані людина не може будувати планів на майбутнє, тому що майбутнє в її свідомості порушилося — вона не може довіряти собі й захистити себе. Від цього робота людини, що вигоріла, стає неякісною.
Одна з характеристик депресії — песимістичний погляд на себе й майбутнє, що знову-таки призводить до синдрому вигоряння
Що робити з вигорянням після карантину
Проблема в тому, що нам дуже складно будувати плани, коли в усьому світі панує невизначеність. Утім, важливо все-таки скласти для себе більш-менш чіткий план.
Багато компаній зараз використовують антикризовий менеджмент, щоб вийти з коронакризи. Так само й кожній людині потрібно для себе вибудувати послідовність подій. Щоб подолати відчуття знецінення роботи, важливо розуміти, куди прямувати далі, як рухатися до своєї бажаної мети.
Важливо пам’ятати, що вигоряння виникає через емоційне перенапруження. Дайте собі час для відпочинку. Не варто «пиляти себе по живій рані» і продовжувати активну діяльність. Можливо, слід подумати навіть про зміну роботи.
Якщо ви втратили роботу, важливо продумати, як будете шукати нову, що це буде за робота. Варто врахувати й нові умови життя, помилки, яких припускалися раніше.