Локальна співпраця допомагає бізнесу з нішевою продукцією розвиватися та заявляти про себе, а офлайн-маркетплейсам — розширювати асортимент і залучати ще більше клієнтів. Ми розпитали у представників крамничок та невеличких брендів про те, як вони знаходять одне одного та які мають умови для успішного партнерства.
Катерина, менеджерка кав’ярні-коворкінгу Octotower
Ми в Octotower обожнюємо малий бізнес. Я вважаю, що саме маленькі локальні бренди зараз найбільше потребують уваги, адже їхня продукція зазвичай дуже якісна і просякнута енергетикою любові до своєї справи.
На поличках нашої кав’ярні можна знайти різну продукцію: посуд, кавові девайси, чай, свічки ручної роботи, книжки, окуляри та навіть одяг і сумки. І це завжди дуже круті партнери. Наприклад, бренд Ochis з окулярами з переробленої кавової гущі, Nature Biotocs з CBD олією та YOTO зі своїми китайськими та японськими чаями.
Для співпраці маємо різні варіанти. Надаємо торгове місце в оренду — від 500 до 5000 грн за полицю чи секцію. Для митців є можливість виставити роботи на наших стінах — це можуть бути колажі, фото, картини й навіть скульптури. Надаємо стіну на 2 тижні за $100. На нашу думку, це дуже зручні та гнучкі умови для брендів. У результаті й ми, й орендарі задоволені умовами співпраці.
Зазвичай партнери нас знаходять самі, через Instagram. Ми не встановлюємо для них жодних меж, головне — щоб товар був якісним та не сильно резонував із нашою концепцією. Іноді доводилось завершувати співпрацю, через те що товар був неходовим чи несезонним (наприклад, узимку свічки продаються краще, ніж улітку).
Іван Поливода, співзасновник бренду “Сумна вівця”
Ми заснували бренд чотири роки тому — тоді виготовляли листівки та закладки, а із часом почали робити книжки, планери, скетчбуки. Зараз працюємо з двома великими мережами — UAmade і Книгарнею Є — та різними невеличкими шоурумами по всій Україні.
Обираючи крамнички, ми звертаємо увагу на те, щоб вони були справді активними, мали хороші відгуки від покупців, хороше обслуговування та схожий до нашого асортимент. Також обираємо крамнички з не дуже великою націнкою. Націнка в магазинах коливається від 30 до 100 %. Деколи ми можемо пропонувати більше, щоб усім було комфортно співпрацювати. Також стараємося, щоб у всіх наших точках ціни були такі, як у нас, тому для кожного магазину складаємо свій прайс.
80 % усіх співпраць ми ініціювали першими. Із самого початку шукали місця для продажу самостійно — писали всім, кому можна, та пропонували співпрацю. Було й таке, що після виїзних ярмарок власники шоурумів писали нам самі або ми обмінювались візитівками прямо на заході. Так ми знаходили партнерів на львівському “Форумі видавців” та київському “Книжковому Арсеналі”.
Крамнички можуть бути доволі маленькими, однак мати хороші продажі. Унаслідок таких співпраць ми отримуємо класний результат. Наприклад, маємо в асортименті 80 видів закладок, і коли надходить замовлення від одного магазину на 5 листівок кожного виду, то виходить цілих 400 листівок — це вже дуже багато. Так вони підтримують нас, а ми — їх.
Іноді ми розривали договір через проблеми в комунікації та неналагодженість процесів у крамничках. Зазвичай співпраця відбувається так: магазини продають товар та згодом роблять нове замовлення (усі наші партнери роблять це переважно раз на місяць).
З одним шоурумом не склалося, адже вони постійно змінювали адміністрацію, мали певний хаос у роботі та взагалі не робили замовлення, тож нам доводилося писати їм самостійно. У цьому немає нічого такого, однак, коли ти працюєш з 10 шоурумами, то стає складно. Саме тому нам подобається співпраця з UAmade — у компанії є відділи, які працюють окремо з товаром та окремо — з оплатами. І всі в курсі всього, що відбувається. Також важливо отримувати чітку звітність — тут щопонеділка нам приходить звіт по продажах та залишках, і ми бачимо поточну ситуацію.
Комунікація — це одна з найголовніших речей.
Раджу тим, хто лише починає свою справу, напрацьовувати навички спілкування. А ще — створювати те, що вам справді подобається, зібрати достатній стартовий капітал та створити команду, у якій усі були б зацікавлені і спільна справа була важливою для кожного.
Юлія Попик, засновниця та дизайнерка бренду “Inspired Bags“
Уже 4 роки ми виготовляємо зручні та естетичні сумки. Промоутимо свою продукцію в кав’ярнях, кафе, книжкових магазинах — загалом у понад 10 точках продажу по всій Україні.
Зазвичай обираємо локації, які відповідають нашій цільовій аудиторії. Знаходимо їх переважно в соцмережах — Instagram, Facebook, або за порадами підписників та друзів. Також дивимося, куди ходять люди та куди ходимо ми самі. Враховуємо, чи це місце нам до душі, чи імпонує воно нам, чи є там приємне обслуговування, смачна їжа та кава, чи є де розмістити нашу продукцію та чи буде вона там доречною.
Здебільшого під час таких співпраць крамниці беруть певний відсоток на реалізацію. Іноді взагалі викуповують товар, який продається. Ми задоволені, адже в результаті такої співпраці нас бачать та знають більше людей. Це дає можливість розміщатися не лише в мережі, а ще й в офлайні, де люди можуть побачити нашу продукцію, запам’ятати нас та порадити комусь.
Молодим брендам можу порадити просто писати в ті місця, які вам до вподоби. Не бійтесь підходити, знайомитися й запитувати. Пробуйте багато всього, і щось точно вийде 🙂
Ірина Виговська, письменниця, промоутила власну книжку
Свою книжку “Цукром догори” я продавала на майданчиках, які були в доступі. Хтось пропонував сам, у когось питала я, інколи ідеї підкидали читачі. Так, одним із перших місць дистрибуції стала неймовірна книгарня у Львові “Книжковий лев”. З їх засновницею мене познайомила підписниця. Вона сказала, що буде круто мати можливість придбати книжку офлайн в іншому місті.
Продавала книжку і в Octotower — київській кав’ярні-коворкінгу, де, до речі, відбувалась її презентація. Це було логічним кроком, адже після презентації місце асоціювалося з книжкою, і люди інтуїтивно її там шукали. Також продавала в кав’ярні / квітковому магазині “Хай росте” на Воздвиженці, на різних івентах на кшталт “Куражу”, в zero-waste-магазині Ozero та в тернопільській кав’ярні “Хліб Є”. Пропонувала ще кільком книгарням, але врешті ми не дійшли згоди щодо умов.
Головний критерій, за яким я обирала місця для продажу — наявність там потенційної цільової аудиторії та ймовірність того, що мене там хоча б трохи знають. Усе-таки книжка — мій авторський продукт, і зачепити нею читача, який уявлення не має, хто я — складно.
Зазвичай майже всі майданчики хочуть 30-40 % від вартості продукту. Це було не надто вигідно конкретно в моєму випадку, але я йшла на це свідомо — щоб збільшити впізнаваність та запропонувати читачам зручні варіанти придбання книжки. Загалом ні на що не сподівалась — просто було цікаво, як це працює.
Інколи люди купували книжку “за обкладинку” — побачили, сподобалось, узяли. І в цьому перевага сторонніх майданчиків. Класно спрацювало це вже під час війни. Я виїхала з міста без книжок, а в людей з’явився запит. Тоді я пригадала, що примірники є у львівській книгарні. Оскільки велика кількість людей була якраз на заході України, це дуже вплинуло на продажі.
Але раніше, через відсутність регулярної звітності, я не мала чіткого розуміння, хто купував книжку “за наводкою”, а хто просто проходив повз і схопив із полички. Загалом звітність виявилася для мене основною проблемою, адже майданчики забували надавати мені звіти, а водночас і кошти. Думаю, проблема в тому, що я не дуже жорстко тримала це на контролі. Оскільки всі були “свої”, знайомі, то нікого не пресувала.
Узагалі вважаю, що в ідеалі майданчик також має бути зацікавлений у продажах. Окрім того, потрібна додаткова активація через івенти. Наприклад, можна організувати якийсь захід у книгарні, зібрати там людей, поговорити з ними. Тоді збільшиться й аудиторія, і потенційні продажі. Ну а щоб продажі залишалися стабільними, потрібне живе спілкування й додаткові безперервні зусилля обох сторін.