Як комунікують масові заходи: UAnimals, KyivPride та Марш за клімат

UAnimals – це всеукраїнський гуманістичний рух, що бореться за права тварин. Заснований у 2016 році громадським активістом Олександром Тодорчуком.  Діяльність руху розпочалася з масштабної боротьби проти експлуатації тварин у цирках.

Місія – законодавча заборона використання тварин у цирках України, внесення тварин до Червоної книги.

Ведуть комунікацію через Facebook, Instagram, Telegram, ЗМІ.

Що роблять?

 Розповідають про досягнення руху, його нові цілі, напрямки, здобутки, заходи, зустрічі з представниками міністерств. Із масштабних новин UAnimals – Всеукраїнський марш за тварин, що відбувся 15 вересня у 24 містах країни.

 Діляться новинами — хто з українських брендів, заходів або селебрітіз долучився до руху, хто відмовився від продажу хутра.

 Публікують відео та фото-контент з-за лаштунків цирків – низький рівень умов утримання, жорстоке поводження з тваринами, які втекли.

 Діляться українськими новинами, які стосуються боротьби за права тварин (адопція безпритульних тварин, громадські слухання, засідання ВР, закриття хутрових ферм, засідання суду).

 Поширюють світові новини: яка з країн на законодавчому рівні заборонила використання тварин у цирках, виготовлення і продаж натурального хутра, хто долучився до допомоги тваринам, постраждалим від людей.

 Анонсують марші, акції.

 Формують обізнаність аудиторії в темі зоозахисту – розвінчують міфи про заборону тварин у цирках, пояснюють причини необхідності відмови від ідеї цирків з тваринами.

 Рятують життя тварин (несправедливе засудження тварин в разі нападу, внесення тварин до Червоної книги України).

 Розповідають про результати перевірок закладів, у яких утримуються тварини (університети, муніципальні служби).

 Анонсують свої або партнерські заходи в тематиці гуманістичного руху.

 Діляться інтерв’ю з засновником Олександром Тодорчуком або представниками руху UAnimals.

 Організовують онлайн-флешмоби.

 У коментарях під постами діляться посиланням на телеграм-канал, де розміщують більше новин про зоозахист та UAnimals.

 Активно комунікують з аудиторією: закликають поширювати пости, у яких висвітлюють залаштункові історії з життя тварин у цирках, та залишати коментар, ставлять актуальні питання.

Що роблять?

Дублюють контент з Facebook.

Пости

 Розповідають, які українські бренди долучаються до руху за права тварин і підписують зобов’язання міжнародного проекту Fur Free Retailer.

 Публікують відео та фото-контент з-за лаштунків цирків в Україні та світі.

 Діляться світовими новинами зоозахисту – які країни на законодавчому рівні заборонили використовувати тварин у цирках.

 Виконують просвітницьку функцію – розвінчують міфи стосовно цирку без тварин, пояснюють необхідність таких дій, поширюють статистику тощо.

 Діляться досягненнями руху, його здобутками, новими цілями, напрямками, проєктами.

 Поширюють українські новини – які міста долучилися до руху, де цирки працюють уже без тварин.

 Анонсують події – марші, акції, зустрічі з представниками міжнародних організацій (наприклад, PETA), круглі столи.

Всеукраїнський марш за права тварин, що відбувся 15 вересня 2019 року, активно просувався саме в Instagram.

Stories

  Дублюють пости

Що роблять?

 Поширюють українські новини стосовно зоозахисту (яке місто долучилося до руху за цирк без тварин).

 Анонсують найближчі події – зоозахисні акції, онлайн-конференції, покази соціальної реклами.

 Публікують цитати відомих людей на тему захисту прав тварин.

 Розміщують посилання на матеріали UAnimals у ЗМІ (коментарі Олександра Тодорчука, статті, інтерв’ю).

 Розповідають залаштункові історії цирків.

 Діляться світовими новинами зоозахисту.

 Сприяють тому, щоб аудиторія була інформаційно підготованою – пояснюють, як споживати відповідально, чому потрібно відмовитися від цирку з тваринами тощо.

 Роблять посилання на відповідні пости у Facebook.

 Розповідають про досягнення руху UAnimals.

 Формують тематичні рекомендації (що подивитися, почитати).

Що роблять?

 Сприяють обізнаності аудиторії – пояснюють, чому важливо, щоб цирки були без тварин; чи тестують косметику на тваринах; чому не варто відвідувати дельфінарії; чому марш за права тварин рятує людей.

 Мають свою колонку в УП Життя.

 Висвітлюють, як пройшли марші, акції.

 Розповідають, хто ще з українських брендів підписав зобов’язання міжнародного проєкту Fur Free Retailer.

 Залучають до співпраці зірок.

 Розповідають про нові проєкти, ідеї.

 Інформують про найближчі події (акції).

КиївПрайд – це українська громадська організація, метою якої є сприяння досягненню повного дотримання прав людини для ЛГБТ+ в Україні, формування поваги до цих прав у суспільстві шляхом підвищення видимості та участі ЛГБТ+ у суспільних процесах. Заснована 2016 року.

Окрім своєї діяльності протягом року, ГО «КиївПрайд» організовує щорічну подію, що називається КиївПрайд-тиждень. До її програми входять: жива бібліотека, кінопокази, дискусії, презентації виставок, фотопроєктів, конференції, воркшопи, вечірки. Прайд-тиждень завершується Маршем рівності.

Ведуть комунікацію через Facebook, Instagram, ЗМІ.

Що роблять?

Дублюють контент з Facebook.

 Ситуативний контент типу привітань зі святами.

 Розповідають про марші, що відбулися.

 Анонсують події, що відбудуться (розповідають деталі, місце й час зустрічі тощо).

 Висвітлюють ситуації порушення прав представників ЛГБТ+ спільноти.

 Діляться досягненнями в рамках своєї діяльності: підписані угоди, зустрічі, конференції, колаборації тощо.

Що роблять?

Напередодні Маршу рівності у ЗМІ з’являлись спецпроєкти та новини про колаборації з брендами та права громадян.

 Заявляють про себе та свої позиції.

 Висвітлюють свою участь у прайдах інших країн.

 Висвітлюють марші, які відбулися.

 Інформують, як поводити себе на марші, що мати при собі, діляться деталями.

 Розповідають про події в рамках КиївПрайд-тижня.

 Разом з іншими брендами запускають спецпроєкти. За підтримки EVZ, ІЗОЛЯЦІЯ.

 Анонсують активності, які відбудуться на Марші рівності. 

Марш на захист клімату має міжнародний характер. Він відбувався з 20 по 27 вересня у різних країнах світу. Як зазначає сайт Global Climate Strike, до нього було залучено 185 країн і 7.6 мільйонів людей. Поштовхом до Міжнародного маршу стали одиночні пікети шістнадцятирічної школярки Грети Тунберг. З серпня 2018 року вона щоп’ятниці пропускала школу і з протестом виходила до будівлі шведського парламенту.

Організаторами події в Україні стали 10 еко-організацій: 350.org – Україна, U-Cycle, Єдина Планета, Ekoltava, ГО О.ЗЕРО, УМКА, Fridays For Future Ukraine, Колегія екологічної освіти “Світ освіт”/ Board of environmental education, Екодія, RE_Load.

Подія відбулася 20 вересня 2019 року.

Комунікацію вели через Facebook та ЗМІ. Також створили групу в телеграмі для комунікації з підписниками, але зібрали там до 200 людей і зробили лише 3 публікації.

Що роблять?

Для заходу було створено подію у фейсбуці. Вона і стала основним каналом комунікації. Публікації робилися зі сторінок 10 еко-організацій, які долучилися до боротьби за покращення стану клімату в Україні.

 Висвітлювали причини долучитися до маршу.

 Поширювали деталі участі в марші (реєстрація, що потрібно мати при собі тощо).

 Ділилися досягненнями маршу, його статистичними даними.

 Розповідали про перебіг маршу.

 Вели відлік днів до маршу.

 Публікували ситуативний контент про дії еко-активістки Грети Тунберг.

 Пояснювали особливості zerowaste життя, шляхи запровадження його на державному рівні.

 Запрошували на After Party.

Що робили?

Напередодні самого маршу було створено чат, в якому було сповіщено про місце збору і перебіг маршу.

 Збирали учасників каналу по посиланню-запрошенню, розміщеному у фейсбуці.

 Розміщували декілька коротких анонсів After Party та фестивалю кліматичного активізму.

 Публікували посилання на фото з маршу.

Що робили?

Основна тематика згадувань Маршу за клімат у ЗМІ — обговорення кліматичних проблем та перелік причин вийти на марш.

 Розповідали, чого хочуть досягти за допомогою маршу.

 Висвітлювали причини долучитися до маршу.

 Розповідали про перебіг маршу.

Під час промоції заходу визначальною є його комунікація з цільовою аудиторію. Мета івенту досягається тоді, коли на нього прийшли люди. Чим більше каналів комунікації залучено, тим простіше досягнути мети. Важливі також регулярність постингу та якість контенту.