У сучасній попкультурі за плечима кожного успішного виконавця ховається геніальний менеджер. Або продюсер. Або одразу обидва. Написати пісню, варту того, щоб її крутили по радіо, замало.
Грамотний брендинг виконавця або гурту може спричинити всесвітній тріумф, так само як невдалі спроби часто залишають гідні таланти в тіні.
Ми розібрали кейси новаторів індустрії рок-н-ролу, вічних суперників і друзів, The Beatles і The Rolling Stones, та розповіли про менеджерування гуртів і їх продюсерів.
The Beatles
Браян Епштейн – англійський підприємець, менеджер гурту The Beatles з початку їх кар’єри у 1962 до його смерті у 1967 році. Завдяки діловим угодам, які Браян знаходив для музикантів, та створеного ним іміджу Beatles здобули світову славу.
The Beatles були справжніми новаторами та першопрохідцями у світі популярної музики. Так само, як і їх комерційне керівництво. Ніхто до Браяна Епштейна не виводив гурт із малолюдних андеграундних клубів до всесвітньої слави.
Невідомий аматорський гурт з Ліверпулю найняв Браяна своїм менеджером у 1962 році. Йому вдалося запевнити парубків, що цілий світ закохається в них. Метою менеджера було вивести музикантів з меж одного англійського міста й націлитися на міжнародну сцену.
Перш за все, Браян підібрав гуртові імідж. З хуліганів у шкіряних куртках із цигарками в зубах Beatles перетворилися на чотирьох стильних хлопців з однаковими зачісками у вишуканих костюмах. Пізніше цей образ стане культовим.
Браян домігся для гурту контракту зі студією звукозапису, й уже наступного року Beatles виступали перед британською королівською сім’єю. Епштейн бачив потенціал у тих речах, де ще ніхто з індустрії не бував. Але найголовніше, він не боявся стукати в усі двері. Менеджер знімав гурт у фільмах, затягував на телебачення, розуміючи, як і на чому зіграє харизма та особистості учасників.
“
На жаль, слава часто тягне за собою залежності. Епштейн боровся з алкоголізмом та наркоманією, але в 1967-му у віці 32 років несподівано помер від передозування.
За словами Пола Маккартні, “якщо хтось і був п’ятим бітлом, це точно був Браян”.
Після смерті Браяна успіхи гурту пішли на спад. За три роки Beatles розпалися як колектив. Причиною вважають міжособистісні стосунки Маккартні й Леннона та розхожість інтересів учасників, адже саме Епштейн направляв і тримав Beatles на плаву.
The Beatles мають найбільшу кількість альбомів, що посідали перші місця в британських топчартах. А ще вони продали значно більше синглів, аніж будь-який інший гурт. Цікаво, що оригінальний контракт гурту з менеджером було продано на аукціоні в Лондоні у 2008 році більш як за 310 тисяч доларів.
У 1988 році The Beatles були введені до Зали слави рок-н-ролу. А їхнього менеджера Браяна Епштейна також було номіновано через 50 років після його смерті, у 2014 році.
Джордж Мартін – англійський музичний продюсер, аранжувальник і композитор. Він був продюсером гурту The Beatles у 1960-ті роки та спродюсував майже всі платівки гурту. Після розпаду The Beatles Мартін працював з окремими учасниками і з багатьма іншими виконавцями.
Мартін мав професійну освіту Лондонської музичної школи, де вивчав композицію та оркестрацію, фортепіано та гобой. Ще до бітлів він записував джазових артистів, шотландські танцювальні колективи та комедійні альбоми.
Усі ці широкі знання та досвід Мартін застосував у роботі з Beatles. Його ідеї та бачення мали вплив на фінальне звучання пісень гурту. За спогадами учасників, кожну нову композицію Beatles презентували Мартіну. Продюсер оцінював її не тільки з погляду комерційної привабливості, а й звертався до власного бачення музики.
“Джордж Мартін буквально винайшов професію музичного продюсера. Він винайшов той процес мислення, коли ти допускаєш можливість існування ідеї в реальності”, — вважає продюсер Radiohead Найджел Годріч.
Роль Мартіна в колективній роботі над музикою ще більше зросла, коли гурт відмовився від концертів, зосередившись на роботі в студії звукозапису. Наприклад, додати струнні до пісень “Yesterday” та “Eleanor Rigby” було ідеєю саме Мартіна. На деяких записах, як у “In My Life”, він фігурував як піаніст.
Ім’я Джорджа Мартіна стало позивним. Його вважають засновником самої професії музичного продюсера. На знак визнання його заслуг перед музичною індустрією та популярною культурою Мартін отримав статус лицаря-бакалавра.
Пам’ятаєте цитату Маккартні про те, що Браян Епштейн був п’ятим бітлом? Те саме він сказав і про Джорджа Мартіна після смерті продюсера у 2016 році. Без сумніву, успіх гурту є заслугою не лише чотирьох парубків із Ліверпулю.
The Rolling Stones
Ендрю Луг Олдем – англійський музичний продюсер і письменник. Він працював менеджером гурту The Rolling Stones з 1963 по 1967 рік. Цікаво, що до цього Ендрю встиг попрацювати пресагентом Епштейна, що надало йому розуміння індустрії. Своїми ідеями щодо позиціювання гурту Олдем чинив істотний вплив на попкультуру 1960-х.
Ще один піонер індустрії – перший менеджер The Rolling Stones Ендрю Луг Олдем. Він зміг створити для гурту унікальний імідж та знайти відмінну нішу на тлі успіху Beatles. Ендрю було лише 19 років, коли він зумів найнятися менеджером до гурту. Молодий вік не завадив продюсеру зробити The Rolling Stones шалено популярними в Британії та далеко за її межами.
Ендрю впровадив кілька революційних ідей, що допомогли гурту досягти висот. По-перше, він вирішив використати образ “поганих хлопців” на користь учасникам. Rolling Stones і справді відрізнялися репутацією гуляк та нахаб, але Ендрю вирішив гіперболізувати цей імідж, протиставляючи його хорошим хлопцям, у ролі яких були Beatles.
Щоразу, як жовта преса публікувала гучні заголовки, замість того щоб залагодити скандальний контекст, продюсер ще більше розпалював вогонь та підкидав журналістам нові приводи для провокацій. Безсумнівно, це одразу спрацювало.
Зробити з Міка Джаггера фронтмена гурту було ідеєю Ендрю. Він також прибрав клавішніка Єна Стюарта з концертних виступів. “Ці діти не можуть порахувати до шести!”, – казав молодий менеджер, вважаючи, що концепт із п’яти учасників був більш успішним.
Зрештою, найголовніше, що зробив Ендрю Луг Олдем – заохотив Міка Джаггера та Кіта Річардса писати власні пісні. Адже дебютний альбом та перші платівки складалися виключно з каверів інших виконавців. Йому вдалося запевнити гурт, що вони зможуть написати композиції не гірше. І тут продюсер не помилився.
Як і багато інших людей з індустрії того часу, Ендрю втратив контроль у вживанні алкоголю й наркотичних речовин. Гурт був незадоволений такою поведінкою і невдовзі Олдема замінили. Незважаючи на це, він зміг продовжити кар’єру менеджера та став автором біографій про різні музичні гурти.
The Rolling Stones потрапили до Зали слави рок-н-ролу в 1989 році, а Ендрю Луг Олдем отримав свою заслужену номінацію у 2014-му.
