Коли ми вступаємо до університету, то не завжди впевнені у своїй спеціальності. Під час навчання отримуємо більше списаних конспектами зошитів, аніж практичних знань та навичок. А після завершення університету, тримаючи в руках диплом, не знаємо, куди йти далі.
Для людей, які вирішили змінити сферу діяльності або підвищити кваліфікацію, зараз є багато варіантів — курси, інтенсиви, воркшопи. Щоб розповісти про те, як неформальна освіта допомагає в пошуку роботи, ми зібрали 4 історії студентів Bazilik School.
У якій сфері ви працювали раніше?
Анна Ковальова:
За освітою я журналіст і довго будувала себе саме в цьому напрямі. Я працювала в редакціях невідомих ЗМІ, в продакшні “1+1 медіа”, у регіональних інтернет-виданнях та газетах. Я випробувала, здається, всі напрями журналістики — від преси до телебачення, від туристичних тем до корупційних схем. Але завжди було щось, що приваблювало більше, і я довго не могла зрозуміти, що саме.
Володимир Москалюк:
У 19 років я вступив до університету на іспанську філологію і не стерпів її до такої міри, що покинув на третьому курсі. Ідей для подальшого розвитку не було, тому я влаштувався на роботу в call-центр. Вона була жахливою, тому, пропрацювавши рік, я вирішив узятися за розум і почав активно шукати напрям, у якому хочу побудувати серйозну кар’єру на все життя.
Так я вступив у другий університет, де зіткнувся одразу з трьома дисциплінами: маркетингом, рекламою і піаром. У процесі навчання зупинився саме на останньому, бо вивчати зв’язки з громадськістю мені сподобалося найбільше. Я навчався на заочці і продовжував працювати, але вже в іншому call-центрі, продаючи цього разу матраци.
Мине п’ять років, перш ніж я вступлю до Bazilik і знайду ту саму роботу в піарі.
Анастасія Рубан:
Приблизно з першого курсу університету я почала працювати бариста в кав’ярні. Вела соцмережі цієї кав’ярні, а згодом зрозуміла, що хочу працювати в комунікаціях.
Анна Тітаренко:
Я працювала в департаменті клієнт-сервісу в креативній агенції та як райтер на фрилансі. Спочатку прагнула працювати не в управлінні проєктами, а робити їх самій. Згодом на фрилансі зрозуміла, що мені цікаві соціальні медіа і я не хочу лише писати для них пости за ТЗ.
Як ви обирали програму навчання в Bazilik School?
Анна Ковальова:
Мені завжди найбільше подобалося писати тексти. Кілька років тому моя косметологиня запропонувала мені писати пости для її інстаграм-акаунта. Тоді я зрозуміла, що варто познайомитися із соціальними мережами ближче.
У лютому того року я проходила SMM-інтенсив у Bazilik. Я довго мріяла опинитися в школі — і нарешті навчання тут стало необхідністю. Зрештою, як це часто буває, зі звичайного копірайтера я перетворилися на SMM-менеджера косметологічного салону і продовжувала працювати на “1+1 media”.
Кілька років тому моя косметологиня запропонувала мені писати пости для її інстаграм-акаунта. Тоді я зрозуміла, що варто познайомитися із соціальними мережами ближче
Володимир Москалюк:
Після закінчення університету в мене було туманне уявлення, як насправді працює PR, тому що страшенно бракувало практики і конкретики.
До програми PR Full Course у Bazilik я придивився заздалегідь, ще на четвертому курсі. Вибір курсу був заснований на одному простому моменті — немає альтернатив, які можуть дати комплексні і прикладні знання з нуля.
Вибір курсу був заснований на одному простому моменті — немає альтернатив, які можуть дати комплексні і прикладні знання з нуля
На цьому полі згадаю хіба що Advertising School і курси при університеті культури і мистецтва. Все решта — балощі на кшталт “вивчи піар за одну лекцію, тренінг, щось ще”. Вирішальним чинником стала тривалість курсу — кілька місяців. Такий підхід додає довіри. Адже, як на мене, навчитися нової спеціальності за дві години неможливо.
Анастасія Рубан:
Я доволі довго обирала програму, читала відгуки, стежила за школою у соцмережах. Але наважилась прийти на full course лише після інтенсиву з таргетингу. Він виявився дуже корисним для мене, тож через 3 місяці я записалась на SMM full course.
Анна Тітаренко:
Це був перший набір на курс із SMM після тривалої його відсутності. Програма відповідала моєму запиту – розібратися у стратегічній частині, у рекламних кабінетах.
Програма відповідала моєму запиту – розібратися у стратегічній частині, у рекламних кабінетах
Спочатку я пішла на стажування до діджитал-агенції і залишилася з ними на певний час. Допомогло портфоліо райтера (почасти воно містило роботи з Copywriting Full Course) і практичні навички, яких я набула протягом курсу з SMM. Це не тільки про технічні аспекти, а й про можливість як дивитися на проєкт у деталях, так і мати helicopter view.
Програма відповідала моєму запиту – розібратися у стратегічній частині, у рекламних кабінетах
Де ви працюєте зараз?
Останнім часом отримую все більше запитів на співпрацю, тому знову вчуся нового – вести власну справу
Анна Ковальова:
Зараз я працюю сама на себе. Маю кілька проєктів, де займаюсь SMM. Також продовжую займатися копірайтингом. Саме завдяки вдало написаним текстам я стала SMM-спеціалісткою у двох вінницьких закладах — Cherry Lake та La Cucina.
Останнім часом отримую все більше запитів на співпрацю, тому знову вчуся нового – вести власну справу
А ще займаюся соціальними мережами ювелірного бренду Gold Master. Вінниця – невелике місто, тому тут найкраще працюють рекомендації знайомих і друзів. Останнім часом отримую все більше запитів на співпрацю, тому знову вчуся нового – вести власну справу.
Володимир Москалюк:
Зараз я займаюся піаром в Українському фонді стартапів, це державна структура. Я потрапив сюди цілком випадково, доволі хитромудрим шляхом. У Базиліку я познайомився з Верославою Новосільною, засновницею піар-агентства Slova, яке займається виключно IT, tech і стартапами.
Що таке стартап, як і де його піарити — я, відверто кажучи, не знав, але дізнався під час виконання тестового завдання і співбесіди. Ми так і не почали працювати разом, проте досвід залишився, як і те саме тестове завдання.
Через деякий час у закритій групі для випускників Bazilik я побачив вакансію одного креативного агентства, яке було в пошуку піарника. Я відгукнувся — і мене запросили на співбесіду. Агентство вело той самий Фонд і допомагало йому з візуальною комунікацією. Але тут клієнт в особі Фонду попросив про піар, якого в асортименті не було. Мені дали чергове тестове завдання. Вгадаєте, на яку тему? Так, знову стартапи, tech і IT. По суті, те саме, що свого часу просила зробити Верослава.
Я відправив в агентство вже схвалене тестове завдання, що й зіграло мені на руку. Мене прийняли на роботу, а через агентство я потрапив до Фонду.
Рекрутерка обирала між кількома кандидатами з мінімальним досвідом і віддала перевагу мені, з огляду на те, що я проходила курс у школі
Анастасія Рубан:
Зараз я працюю із крутим клубним офісним простором TCEH та розвиваю власну комунікаційну агенцію.
Свою першу роботу після завершення курсу знайшла завдяки Bazilik. Рекрутерка обирала між кількома кандидатами з мінімальним досвідом і віддала перевагу мені, з огляду на те, що я проходила курс у школі.
Анна Тітаренко:
Зараз я працюю Social Media Manager у мережі АЗК WOG. Перейшла у компанію після чіткого розуміння, що хочу працювати не в агенції.
Що було найскладніше в роботі у новій сфері?
Найскладніше було припускатися помилок у новій сфері, дозволити собі бути неідеальною, не думати про те, що скажуть інші, а просто робити
Анна Ковальова:
Нова сфера – це завжди випробування. Я багато вчилася. На карантині була думка знову пройти курси з SMM, але цього разу перемогла таргетована реклама. Тепер продажі ювелірних виробів через соціальні мережі збільшилися на 45%, і це лише початок.
Але найскладніше все ж було припускатися помилок у новій сфері, дозволити собі бути неідеальною, не думати про те, що скажуть інші, а просто робити. Вчитися, аналізувати й робити.
Володимир Москалюк:
Найскладніше — це коло ваших обов’язків, точний список яких ніхто не може чітко прописати. Від місця до місця піарники займаються найрізноманітнішими справами. Я не став винятком. Усе це різноманіття звалилося на голову в один момент, і я, колишній продавець матраців, почав займатися і комунікацією з медіа, і SMM, і івент-менеджментом, і копірайтингом, і журналістикою.
Найскладніше — це коло ваших обов’язків, точний список яких ніхто не може чітко прописати
Моїм першим завданням на “службі” було написати тези і промови для президента Зеленського, тоді ще прем’єр-міністра Гончарука та директора Фонду, які виступали на нагородженні стартапів. Що можу сказати, від високого рівня стресу і зупинки серця мене врятував не менш високий рівень адреналіну. Загалом сподобалося.
Анастасія Рубан:
Найскладніше було сформувати портфоліо. Перш ніж отримати перший проєкт, я писала публікації та створювала візуальний контент для “уявних” брендів, щоб показати свої навички майбутнім роботодавцям на практиці.
Курс дав мені класне розуміння, як працювати із середнім та малим бізнесом
Анна Тітаренко:
Курс дав мені класне розуміння, як працювати із середнім та малим бізнесом. А під час роботи в агенції я поповнила знання про те, як працювати з великим бізнесом – юристи, гайдлайни, оформлення презентацій так, щоб поєднати естетичність та зрозумілість.
В агенції найскладніше було звикнути до розподілу ролей та обов’язків – над брендом працює команда, де в кожного свої компетенції та зони відповідальності. Також агенція – це крута можливість працювати з бізнесами різних сфер та навчитися мислити стратегічно.
Нині моя робота об’єднує обидва досвіди та підходи – роботу з великим бізнесом та глибоке занурення в проєкт із широкою зоною відповідальності.
Чи допомагає неформальна освіта опанувати нову професію?
Інтенсиви дуже круто закривають певні прогалини у знаннях чи допомагають їх розширити
Анна Тітаренко:
Завдяки курсам справді можливо опанувати новий фах. Але й самому потрібно докласти зусиль та якісно пропрацьовувати практичну частину. До речі, вона може стати основою портфоліо для пошуку роботи. Інтенсиви дуже круто закривають певні прогалини у знаннях чи допомагають їх розширити. Я, наприклад, уже дивлюся на вебінар з медійної digital-реклами.
Анна Ковальова:
Безумовно, довгі курси та короткі інтенсиви – це перші важливі кроки до нового. Це важливі поняття, у яких слід розбиратися. Додаткове навчання – завжди дає натхнення й нові ідеї, навіть в інших сферах. Я почала своє навчання лише для того, щоб дотично розуміти сферу.
Зараз я вивчаю маркетинг, PR і роблю все, аби не втратити набуті навички й відчуття класного тексту.
Володимир Москалюк:
Упевнений, що курси можуть допомогти, але тільки якщо вони тривалі й глибокі, як у Bazilik. А фахівцям, які вже працюють і хочуть поглибити знання, я б рекомендував інтенсиви та воркшопи.