Поки кордони залишаються закритими для виїзду, а на прогулянки Google Maps бракує часу, пропонуємо знайти натхнення в 7 Instagram-акаунтах про подорожі.
Що дивитися в Лондоні, як комунікує українське село, чому подорожі Україною не гірші за ті, що ми бачимо в “Орел і Решка”, та як розвивати надивленість — у новій добірці від засновниці практичної школи комунікацій Bazilik та медіа про комунікації Bazilik Media Марини Батуринець.
@ihavathingswith
Перші акаунти-ком’юніті, які наповнюють фотографіями різних юзерів Instagram, з’явилися давно. І хоча пік їх популярності був років п’ять тому, вони однаково допомагають розвивати надивленість. Тому що кожен може помітити красиву деталь у своєму оточенні, зробити кадр, відмітити акаунт у публікації і потрапити в добірку. Це той випадок, коли хештеги досі працюють і твою фотографію переглянуть сотні людей.
Попри те що подібних ком’юніті в Instagram дуже багато, я стежу лише за трьома — про велосипеди, рожевий колір і мій улюблений з тінню. Погодьтеся, що в рідному місті та його ритмі життя ми рідко помічаємо, що в нас під ногами. А опинившись в іншій країні, одразу звертаємо увагу на деталі. Ці акаунти нагадують, що знаходити щось гарне та незвичайне можна будь-де.
@mylondonfairytales
Цей акаунт належить дівчині Матільде, яка живе між двома містами — Лондоном і Лісабоном. Її профіль наповнений урбаністичними мотивами, кав’ярнями, міською архітектурою. А коли дівчина проводить час у Лондоні, то максимально розповідає про життя цього міста. Як на мене, це перший акаунт, у якому Лондон показано як Париж. Після перегляду фото виникає бажання пожити в цьому місті, принаймні в мене так.
@indiegramz
Як власниця лабрадора я не могла пропустити акаунт про собаку-мандрівницю. У ньому золотистий ретривер Інді та його власниця подорожують автомобілем Америкою.
Можливо, є популярніші акаунти із собаками-мандрівниками, але я довгий час підписана саме на них і мені справді цікаво спостерігати за тим, як собака поводиться в дикій природі. Одразу хочеться взяти Аляску, палатку й поїхати кудись в Карпати.
@hopchytsya
Це акаунт українського села Гопчиця у Вінницькій області. Його не ведуть “класно”, з погляду копірайту та фотографій. Але цей акаунт демонструє, якими, насправді, крутими є села і що в них також потрібно просувати туризм.
У постах розповідають про мешканців та історію села, заходи, які в ньому проводять, а також публікують фотографії, зроблені в Гопчиці. Мій улюблений пост — про яйця з птахоферми Гопчиці, які продаються в київському Ашані.
І ось коли ти дивишся на ці фото й читаєш історії, то розумієш, що українські села не збираються помирати. Вони проводять велозабіги, збирають сміття та розповідають, куди здавати старий одяг. У них відбуваються ті самі події, що й, умовно, на Рейтарській, але про них не говорять модно і з крутим копірайтом. І загалом це крута ідея — діджиталізувати села й запрошувати туди туристів через соцмережі.
@dronegirls_
Це вже сучасний приклад Instagram-ком’юніті, яке збирає фотографії різних людей в одному акаунті — усі фото тут відзнято на дрон. Додамо трохи фемінізму — і отримаємо дівчат із дронами, адже вони також уміють робити круті знімки на таку техніку.
Я впевнена, що є багато акаунтів зі знімками з дрона, але мені ближче цей. Я навіть знаходила там знімки з Києва.
@stepegphotography
Стефано Перего — італійський фотограф, який знімає архітектуру Європи. У своєму Instagram він публікує знімки будівель Східної Європи, Центральної Азії та колишньої Югославії. Як говорить сам Стефано, він любить фотографувати архітектуру в стилі модернізму, бруталізму та постмодерну.
У нього багато знімків радянської архітектури, а також опублікована книга SOVIET ASIA у співавторстві з іншим фотографом — Роберто Конте. У ній зібрана фотодокументалістика будівель Казахстану, Узбекистану й Таджикистану в період з 1950-х до падіння СРСР.
Знімки Стефано Перего публікували відомі архітектурні сайти, такі як ArchDaily, Designboom, Domus, Architectural Digest та виданя CNN і Wired.
@indietrips_ukraine
До того, як я натрапила на цей акаунт, навіть не думала, що в Україні можна поїхати в гори на джипі. Ці хлопці й дівчата влаштовують пригодницькі експедиції на позашляховиках — подорожують через українські каньйони, соляні озера, Олешківські піски та навіть острів Джарилгач. Усі фото та відеоматеріали зі своїх мандрівок публікують в Instagram. Спостерігаю за атмосферою, яку вони створюють, — і самій хочеться кудись із ними поїхати.
Цей акаунт ще раз нагадує, що в Україні справді багато місць, які потрібно відвідати до того, як шукати мандрівок в інших країнах.