У багатьох країнах світу ухвалили пакети допомоги для бізнесу під час кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Серед загальних заходів окремі стосуються діяльності ЗМІ. Вони передбачають зменшення податків та прямі виплати. Про це свідчать дані WAN-IFRA та FIPP від видавців.
Ми запитали медійників про те, як криза вплинула на український медіаринок. Також зібрали інформацію про те, які заходи застосовують для допомоги ЗМІ в різних країнах світу.
Австрія
Австрійський парламент виділив на медіа 32 мільйони євро з бюджету. Майже половину суми отримали газети, 12,1 млн — щоденні видання, 2,7 млн — тижневики.
Загалом у країні приділяють посилену увагу розповсюдженню друкованої продукції, тому кіоски преси не припиняли роботу на час карантину.
Бельгія
У Бельгії кіоски преси також працювали під час карантину. Тут ЗМІ, журналістика та медіакомунікації внесені в список основних видів діяльності та послуг. Журналістам, що втратили роботу, зокрема фрилансерам, допомагають матеріально. Їм виплачують щомісячну допомогу в розмірі 3000 євро.
Німеччина
Уряд Німеччини виділив на підтримку малого бізнесу і приватних підприємців, зокрема зі сфер культури, мистецтва та медіа, близько 50 мільярдів євро.
Фінансування надають у вигляді грантів на покриття конкретних статей витрат. У Німеччині також стежать за тим, щоб друковані видання доходили до аудиторії, тому поштові служби й кіоски працювали в карантин у звичайному режимі.
Франція
Дистриб’юторам друкованої продукції у Франції надано статус «життєво важливих» підприємств. Як і в більшості європейських країн, журналісти тут звільнені з-під самоізоляційного арешту, а журналісти-фрилансери теж можуть розраховувати на фінансову допомогу.
Крім того, 18 березня Франк Рістер, міністр культури Франції, оголосив про галузевий пакет заходів підтримки в розмірі 22 мільйонів євро, який поширюється, зокрема, на діяльність ЗМІ. Їм надали знижки на оренду та допомогли з виплатою заборгованостей.
Італія
Італійцям під час карантину було дозволено виходити з дому за пресою без оформлення спеціальної перепустки. Крім того, працівники соціальних служб доставляли літнім людям газети й журнали (на вимогу) разом із продуктами і товарами першої необхідності.
Самим газетним кіоскам надана податкова пільга: від податкових виплат вони можуть відняти до 4000 євро. Також в Італії запроваджено податкові пільги на розміщення в друкованих та онлайн-ЗМІ, як у локальних, так й у федеральних виданнях.
Ілля Кабачинський, головний редактор AIN.ua
Редакція AIN.UA багато років працювала віддалено. У нас є офіс, але з початком карантину ми зовсім перестали туди ходити. Змінилося лише те, що ми не можемо зустрітися на кухні й про щось поговорити, обмінятись ідеями чи просто посміятись. Плюс ми з командою любили «запалити» по п’ятницях — під час карантину такої можливості не було, усі свідомі.
Для роботи ж у нас, як і у всіх, є Slack, Trello, Zoom — особливих складнощів у комунікації не сталось. Проблема більше в тому, що ми не можемо піти на конференцію, бо їх немає, чи на зустріч, бо карантин же. Але роботи вистачає — постійно ухвалюють якісь закони, рішення. Життя поза темою коронавірусу все одно є.
Усі виплати нараховуємо в повному обсязі, уся команда на місці. Жодних істотних змін у роботі, крім того, що все віддалено, немає.
Рекламодавці є, істотного зменшення активностей не спостерігаємо. Узагалі цікаво, що ця криза, напевно, перша на моїй пам’яті, коли люди не біжать знімати готівку з банкоматів, не скуповують квартири, не ріжуть витрати на промо тощо.
Зверніть увагу: не згорнулося ще жодне притомне медіа. Повністю перенесли свої рекламні прояви на невизначений термін лише ті, хто рекламує заходи. Адже їх просто немає, і ніхто не знає, коли будуть. Це близько 6% наших рекламодавців. Інші змінюють формати присутності, дають інший бриф чи просять більш відповідний до ситуації креатив.
Я постійно читаю про пільги в різних країнах світу, але лише про те, що гроші «виділяються». Що це означає — загадка, бо просто так гроші на рахунок точно не скидають :). Мені здається, найкраща підтримка медіа — купити рекламу. Якщо хтось хоче підтримати видання, держава чи бізнес, нехай купить рекламу. Усім від того буде радісно.
Іспанія
В Іспанії податок на додану вартість, що стягують з онлайнових і друкованих журналів, газет і книжок, знизили з 21 до 4%. Державі це обійшлося в 24 мільйони євро.
Ще одним адресним заходом стало включення ЗМІ до переліку галузей, працівники яких можуть бути переведені в режим ERTE (Expediente de Regulación Temporal de Empleo). Це означає тимчасове звільнення з гарантованою виплатою допомоги по безробіттю, але без розривання трудової угоди.
Люксембург
У Люксембурзі 11 березня ухвалили регламент для просування інтернет-журналістики. Це не було безпосередньо пов’язано з коронавірусом, але виявилося дуже доречно. Будь-яке ЗМІ тепер може отримати 100 тисяч євро, якщо протягом останніх шести місяців відповідало трьом умовам:
- ЗМІ належить видавництву, що базується в Люксембурзі;
- у штаті працює не менше двох журналістів;
- видання надає суспільно значущу інформацію.
Нідерланди
Нідерланди також включили працівників сфери медіа до переліку найважливіших професій. 5 травня було сформовано тимчасовий фонд підтримки місцевих ЗМІ в розмірі 11 мільйонів євро. А роботодавці, чиї доходи під час пандемії знизилися мінімум на 20%, можуть запросити в держави субсидію на виплату заробітної плати своїм працівникам (до 90%) на кілька місяців.
Великобританія
Найпомітнішим заходом підтримки ЗМІ у Великобританії стала тримісячна рекламна акція «All in, all together», яку британський уряд запустив разом з газетною галуззю. До кампанії вартістю близько 35 мільйонів фунтів стерлінгів, що пропагує всім відоме «залишайтеся вдома», долучилися всі національні та локальні друковані новинні видання.
Для електронних видань з 1 травня скасували ПДВ. Передбачається, що завдяки цьому кроку річна підписка на електронне видання може подешевшати в середньому на 25 фунтів стерлінгів.
Оксана Павленко, головна редакторка The Devochki
Карантин дав змогу переосмислити деякі речі та спланувати подальшу роботу не лише з новим контентом, а й із тим, що вже є на сайті.
У нас не було фізичного офісу, і ми вміємо працювати за будь-яких умов. Тож для нашого видання нічого істотно не змінилося, окрім того, що довелося скорочувати витрати.
У нас дуже гнучкий формат видання, тому особливих труднощів не відчуваємо. Хоча ситуація, насправді, не з приємних — за час карантину наші заробітки на сайті помітно знизилися. Ми впоралися завдяки читачам, яким дуже вдячні.
Цієї весни планували випустити футболки та інші товари під брендом The Devochki, але через фінансові труднощі цього поки не сталося. Є ще кілька проєктів, які стали на паузу.
До карантину ми мали домовленості щодо кількох рекламних проєктів. Їх довелося перенести, тому що для реалізації потрібно було багато контактувати з людьми та відвідувати місця їх скупчення. Зараз деякі із цих проєктів потрібно переосмислити.
Перші тижні карантину ми взагалі не вели перемовини з новими рекламодавцями, але потім почали з’являтися пропозиції. На жаль, під час карантину ми почали часто чути: «бажано безкоштовно» чи «які у вас є знижки».
Коли ми зрозуміли, що найближчі кілька місяців не матимемо заробітку, запустили підписку (100 гривень на місяць), запропонували підписатися на наш акаунт в Patreon або одразу закинути нам будь-яку зручну суму.
З одного боку, можливість закинути якусь суму на карту одразу ніяк не сприяє великій кількості підписок. А з іншого — саме на таких переказах ми отримали найбільшу суму. Patreon поки що виявився не дуже зручним засобом для України. У планах додати цьому системності.
США
У США діє програма Paycheck Protection Program (PPP) з підтримки малого бізнесу як частина загальнонаціональної антикризової програми. Гроші виділяють на виплату заробітної плати, орендні платежі, оплату комунальних послуг. Однак понад 80% американських газет не можуть отримати ці кошти, оскільки не відповідають одній з умов PPP. Річ у тім, що на допомогу можуть претендувати лише ті підприємства, штат яких налічує менше 1000 осіб. А більшість газет належать холдингам, чиї штати значно чисельніші. Деякі регіональні медіа мають підтримку на рівні штату.
Нова Зеландія
У Новій Зеландії медіаіндустрія стала третьою галуззю (після авіації та охорони здоров’я), яка отримала підтримку від держави. Уряд відрахував 50 мільйонів новозеландських доларів (близько 30 мільйонів доларів США). Дві третини суми спрямували на покриття поточних витрат телеканалам і радіокомпаніям протягом шести місяців, одну третину — на створення фонду адресної допомоги.
Однак представники медіагалузі розкритикували цей пакет заходів. На їхню думку, цих кроків недостатньо, щоб запобігти звільненню працівників і закриттю ЗМІ. Окрім того, програма повністю проігнорувала друковані газети та журнали.
Канада
У Канаді вже кілька років діє програма допомоги видавцям газет і журналів у вигляді прямих фінансових виплат. А в лютому 2020 року уряд ухвалив рішення виділити 50 мільйонів доларів протягом п’яти років на підтримку місцевої журналістики.
Наприкінці березня міністр спадщини Канади Стівен Гілбі оголосив про виділення додаткових 30 мільйонів доларів на антикоронавірусні рекламні кампанії в медіа. Гроші отримали газети, журнали, онлайн-ЗМІ і телеканали.
Китай
У Китаї влада оперативно вжила заходів щодо підтримки видавничої галузі. Передусім, знизили орендну плату та збільшили розміри банківських кредитів для невеликих ЗМІ.
Крім того, уряд спільно з галузевими організаціями розробив низку довгострокових програм з надання допомоги медіа, які пережили пандемію коронавірусу.
Олександра Буринська, головна редакторка Cosmopolitan Ukraine
Карантин оголосили в розпал роботи над травневим номером. Ми одразу перейшли на віддалену роботу і загалом добре впоралися. Я звернула увагу, що, працюючи з дому, автори вчасно здавали матеріали, усі редактори перформили краще. Чи то від стресу, чи то справді працювати вдома комфортніше.
Ми закрили номер — і нас відправили у відпустку за власний рахунок, яка триває досі.
Нам довелося випустити спарений номер травень-червень, і поки не зрозуміло, яким буде наступний.
Спочатку дуже багато брендів поставили на холд свої проєкти. Ніхто не розумів, що відбувається, коли все це завершиться і чим, тому заморозили все. Але вже через місяць карантину люди стали потихеньку звикати до такого плину життя. Багато бізнесів переформатувалися, і тоді поновили переговори щодо онлайн-активностей.
Тираж поки що не змінився, а от частота — так. А як буде далі, поки що не відомо.