Платформа «Меморіал» презентувала гайд «Так живе пам’ять» — практичне видання про меморіальні практики, які з'явилися в Україні під час війни.
Гайд насамперед орієнтований на родини полеглих військових, їхніх побратимів, друзів, а також громади, які хочуть започаткувати ініціативу зі вшанування пам’яті. У виданні зібрали приклади вже реалізованих ініціатив: від секторів почесних поховань та Алей Героїв у центрах громад до меморіальних забігів, стипендій, книгарень і цифрових архівів.
Ідея гайда належить співзасновниці платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян і дизайнерці та керівниці підрозділу з меморіалізації Ірпінської міської ради Софії Мартинюк. Упорядницею видання стала журналістка з моніторингу меморіальних кейсів Віта Сахнік.
До створення та рецензування гайда долучилися дослідниця досвіду України та інших країн у вшануванні пам’яті військових, авторка ютуб-каналу «Обличчя Незалежності» Дарка Гірна, дослідник публічної історії та меморіалізації, академічний директор програми «Дослідження пам’яті та публічна історія» Київської школи економіки Антон Лягуша, історик, доктор філософії та співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський, а також кураторка платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», докторка філософських наук Оксана Довгополова.
Найбільший розділ видання присвячено живій пам’яті — формам вшанування, які не обмежуються створенням монументів. Автори виокремлюють шість її вимірів.
Перший — пам’ять як дія. До нього належать меморіальні забіги, фестивалі та мистецькі події. Другий — пам’ять як простір: алеї, стадіони, майстерні, кафе й книгарні, пов’язані з пам’яттю про загиблих.
Третій вимір — пам’ять як продовження справи. Ідеться про ферми, бізнеси та соціальні проєкти, які продовжують справу загиблих. Ще три виміри — культурна спадщина, спільнота і турбота. Вони охоплюють книжки й архіви, локальні ініціативи, стипендії та допомогу родинам.
«Ми не можемо повернути загиблих, не можемо скасувати втрату і не можемо прожити їхнє життя замість них. Але можемо зробити так, щоб смерть не стала останньою крапкою в історії людини. Можемо продовжити її голос, справу, цінності, мрію, турботу про інших, її присутність у культурі та зв’язок із місцем і спільнотою», — зазначає Антон Лягуша.
Завершують видання десять запитань для людей, які планують створити меморіальний проєкт. Також у гайді є довідник із корисними посиланнями, відео та прикладами реалізованих кейсів.