Дослідницька компанія Gradus оприлюднила результати щорічного вимірювання суспільних настроїв українців напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Дані свідчать про зростання критичних оцінок якості життя, зміну підходів до донатів, підвищення тривожності через економічні ризики та збереження довіри до Збройних сил України як основної гарантії безпеки.
Повномасштабна війна й надалі впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на емоційний стан суспільства та бачення майбутнього. За результатами опитування, попри втому та зростання рівня тривожності, більшість українців зберігають віру в ЗСУ й пов’язують довгострокову безпеку держави з її обороноздатністю.
Оцінки якості життя під час повномасштабної війни надалі погіршуються. У червні 2024 року 65% опитаних визначали свою якість життя як низьку, а в лютому 2026 року цей показник зріс до 75%. Водночас частка тих, хто оцінює її як середню, зменшилася з 29% до 21%. У Gradus кажуть, що такі зміни відображають накопичений вплив тривалих воєнних обставин на повсякденне життя громадян.
Тривала війна та фінансове виснаження населення позначилися й на рівні благодійної підтримки. Станом на лютий 2026 року 7% респондентів повідомили, що донатять регулярно. Ще 40% підтримують волонтерські або цільові збори періодично. Частка тих, хто ніколи не робить внесків, зросла з 9% до 14%. Це свідчить про зміну моделі фінансової підтримки — від систематичних донатів до більш ситуативної участі, що характерно для тривалих кризових періодів, кажуть аналітики.
Серед чинників, які викликають тривогу в контексті майбутнього, респонденти найчастіше називають невизначену тривалість війни. Протягом двох років цей показник майже не змінився і перевищує 60%. Водночас відчутно зросла занепокоєність можливими фінансовими труднощами, загальною невизначеністю, а також ризиком втрати нерухомості та заощаджень унаслідок війни. Відсутність базових умов життєзабезпечення — теплопостачання, електроенергії та води турбує 35% опитаних, що дорівнює частці тих, кого непокоїть стан власного здоров’я. Це вказує на однакову значущість побутових умов і фізичного самопочуття для оцінювання якості життя.
Найбільш очікуваними й такими, що надихають, протягом двох років залишаються новини про припинення війни найближчим часом — 66%, а також про поліпшення матеріального добробуту — 40%. У 2026 році більша частка опитаних висловлює сподівання на розвиток економіки порівняно з 2024 роком. Щодо зовнішньополітичних очікувань, рівень підтримки вступу до Європейського Союзу залишився сталим, тоді як частка тих, хто розраховує на членство в НАТО, за два роки зменшилася з 22% до 17%.
Найефективнішою гарантією безпеки після завершення війни 33% респондентів назвали потужну власну армію. Угоди про безпеку з іншими державами, створення нових оборонних союзів і вступ до НАТО мають нижчий рівень підтримки порівняно з довірою до досвіду та стійкості ЗСУ. Серед ключових пріоритетів післявоєнного відновлення опитані визначили відбудову критичної інфраструктури, реконструкцію житла, зруйнованого росією, реформування судової системи та протидію корупції.
Дослідження проведено компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільову аудиторію становили чоловіки й жінки віком від 18 до 60 років, які проживають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав з 13 до 16 лютого 2026 року. Обсяг вибірки — 1000 респондентів.
Також може бути цікаво: Чому українці волонтерять та донатять: дослідження фонду КОLO