На вулицях Києва з’явилася зовнішня реклама гарячої лінії психологічної підтримки «Варто жити». На білбордах розмістили написи «Життя не має сенсу», «Буде лише гірше», «З депресії не вийти», а внизу дрібнішим шрифтом додали контакти гарячої лінії.
Написи на цих банерах спричинили негативну реакцію у користувачів соцмереж. Вони кажуть, що інформація подана неоднозначно й лише підсилює депресивні думки.
Про це, зокрема, написала на своїй сторінці у фейсбуці комунікаційниця Марія Кравченко. За її словами, з погляду комунікації, ці гасла могли б спонукати людей звернутися на гарячу лінію психологічної підтримки. Проте вони лише відштовхують, адже найважливіша інформація розміщена доволі дрібними літерами. Вона стає непомітною, коли людина проїжджає повз у транспорті. Люди звертають увагу на яскравий візуал і чіпкі фрази, але зовсім не на контакти гарячої лінії, зауважує комунікаційниця.
Обурливі дописи з’явилися і в соцмережі Х. Користувачі критикують рекламну кампанію, зокрема і Яніну Соколову, чий фонд ініціював створення кол-центру та самої рекламної кампанії гарячої лінії психологічної підтримки «Варто жити».
Так виглядає професійна непрацездатність комунікаційника та замовника. pic.twitter.com/ThjQtUt47F
— Max Kolesnikov (@mx_kolesnikov) May 20, 2024
До слова, Яніна Соколова відреагувала на закиди. У фейсбуці під дописом журналіста Андрія Лохматова вона написала, що цю рекламну кампанію розробляли разом із психологами, і вона орієнтована на те, щоб допомогти людям у вразливому стані отримати фахову психологічну допомогу.
Відповідь Соколової обурила користувачів мережі, однак на наступні коментарі активістка поки не відповідала.
Ми звернулися по коментарі до комунікаційників, щоб почути їхні думки щодо цієї комунікації.
Як оцінюєте цей креатив? Чи справді він провальний?
Складно назвати «провальним» креатив, результатів якого ми не бачили та не оцінювали. Можливо, кількість звернень на гарячу лінію справді зросла, а люди отримали фахову допомогу. Скільки людей прочитало, що стоїть нижче за гаслом — невідомо.
Цей креатив радше можна назвати неетичним чи тригерним. Імовірно, у мирний час він спричинив би менше дискусій і негативу. Але якщо розглянути головний посил кампанії — звернутися на гарячу лінію — то чи правильні емоції викликає реклама? Чи створює вона відчуття довіри та підтримки?
Публічне обговорення перенесло меседжі з офлайн-площини в наші стрічки новин. Тепер слогани кампанії доступні ще більшій аудиторії — так працюють емоції. Ті, хто виступав проти різких меседжів, мимоволі їх розповсюдили. Це для мене чергове нагадування про інформаційну гігієну — потрібно двічі подумати, перш ніж щось репостити. Хотілося б, щоб сьогодні замість етичності реклами ми обговорювали важливість ментального здоровʼя та підтримки.
Оцінювати цю рекламу щодо впливу на здоровʼя, мабуть, повинні спеціалісти.
Чи варто подібний тип шок-заголовків використовувати в контексті війни і здоровʼя?
Професійний PR – це насамперед етична та прозора комунікація. Так, завдання реклами – привернути увагу потенційної аудиторії, але через маніпуляції ви ніколи не зможете досягти довіри. Я вважаю, що будь-яка креативна ідея має бути доречною. Мало просто знайти ідею – її потрібно правильно реалізувати.
Соціальна реклама з великими написами на кшталт «Буде лише гірше» є недопрацьованою та потенційно шкідливою. Її основна мета – начебто підтримати й допомогти тим, хто опинився в складній ситуації. Проте насправді подібний негативний меседж може мати зворотний ефект – посилить відчуття безнадії та тривоги у людей, які вже страждають.
Дуже важливо ретельно формулювати такі повідомлення й перед запуском реклами перевірити, як на неї відреагує аудиторія. Можливо, короткі маніпулятивні меседжі, які привертають увагу, і є доречними для розважального контенту. Але це не той тип креативу, який варто застосовувати в контексті війни та психічного здоровʼя.
Іванна Ткачук,
PR Manager Genesis
Ми намагалися додатково отримати коментарі та статистику звернень, телефонуючи на прямий номер кол-центру #ВАРТОЖИТИ (вказаний на сайті), але не отримали відповіді.
Наголошуємо, що цей розбір покликаний лише підсвітити ситуацію для поліпшення роботи комунікаційників з людьми, які отримали негативний досвід війни.
Раніше ми писали, що петиція проти заборони ресурсу Tabletki.ua набрала 25 тисяч голосів